Єдиний унікальний номер 236/2956/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2350/2014
Головуючий в 1 інстанції: Ткачов О.М.
Категорія 27 Доповідач: Шевченко В. Ю.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«19» березня 2014 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Шевченко В. Ю.
суддів: Агєєва О.В. , Новосьолової Г.Г.,
при секретарі: Стрижак О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 28 січня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2013р. ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 01.03.2007 року відповідач отримав кредит у розмірі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач своїм підписом у заяві підтвердив свою згоду з Умовами надання банківських послуг,правилами користування платіжною карткою. В подальшому кредитний ліміт змінювався до 10 000грн. У зв»язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору у нього утворилась заборгованість, яка станом на 31 серпня 2013р. склала 8879грн.16коп., яка складається з : 5803,58грн.-заборгованість за кредитом; 1886,37грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 290,20грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 500грн.-штраф (фіксована частина); 399,01грн. - штраф (процента складова). Просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.
Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 28 січня 2014 року у задоволені позовних вимог було відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «Приватбанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не враховано те, що відповідач не заперечував факт укладання з ПАТ КБ «Приватбанк» кредитного договору 01 березня 2007року, своїм підписом у заяві підтвердив свою згоду з Умовами надання банківських послуг,правилами користування платіжною карткою. Відповідно до п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же термін. Поза увагою суду залишилось і те, що з виписки по руху коштів також вбачається, що відповідач користувався грошима, проте неналежним виконував умови договору, що і стало підставою нарахування штрафних санкцій за цим договором, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 8879,16 грн.
В засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.
Відповідачі заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін,дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем та його представником надані суду ксерокопії не завірених у передбаченому законом порядку документів, в тому числі і копія заявки на отримання кредиту, що викликає сумніви щодо їх достовірності, підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором не має.
Проте погодитись з таким висновком суду не можна, виходячи з наступного. Судом встановлено і це не заперечується сторонами, що 01 березня 2007р. між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, що підтверджується копією заяви ОСОБА_1 про видачу кредиту, завіреною печаткою Банку ( а.с.18). Відповідач своїм підписом у заяві підтвердив свою згоду з Умовами надання банківських послуг,правилами користування платіжною карткою. Відповідно до п.3.2 вказаних Умов, Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку. Клієнт дає право Банку у будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Відповідно до п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же термін (а.с.19-25).
Під час розгляду справи як у суді першої інстанції, так і в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 не заперечував факту укладання з ПАТ КБ «Приватбанк» кредитного договору від 01 березня 2007р. та факт отримання від банку на платіжну картку кредитних коштів. Також, ним було визнано, що кредитний ліміт по даному договору Банком змінювався, а саме з 10.08. 2007р. - до 4000грн.; з 18.06.2008р. - до 7000грн.; з 18.09.2008р. - до 10 000грн; з 27.12.2008р. - до 9140грн.; з 27.12.2008р. - до 9100грн.; до 28.11.2011р. - до 8220грн.; з 17.05.2012р. - до 7050грн.; з 05.09.2012р. - до 6000грн. Крім того, відповідач визнав й те, що він користувався кредитними коштами, проте прострочував сплату платежів по кредитному договору.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Згідно з ст.64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.
Відповідно до ч.1ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Таким чином, висновок про те, що оскільки представником ПАТ КБ «Приватбанк» на вимогу суду не надані оригінали документів, а отже в судовому засіданні позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, у зв»язку з чим в позові слід відмовити за відсутністю підстав для його задоволення, є помилковим.
Перевіряючи доводи відповідача про те, що 29 вересня 2011р. ним була погашена заборгованість за кредитом шляхом внесення до каси Банку 15608грн., колегія суддів вважає їх неспроможними, оскільки на їх підтвердження не надано будь-яких належних та допустимих доказів. Разом з тим, з наданого представником ПАТ КБ «Приватбанк» розрахунку вбачається, що позивачем враховувались сплачені боржником суми, однак у зв»язку з тим, що ОСОБА_1 неналежним чином виконував умови кредитного договору, несвоєчасно та у неповному обсязі сплачував заборгованість за тілом кредиту та відсотки за користуванням кредиту, у нього станом на 31 серпня 2013р. виникла заборгованість у сумі 8879грн.16коп., яка складається з : 5803,58грн.-заборгованість за кредитом; 1886,37грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 290,20грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 500грн.-штраф (фіксована частина); 399,01грн. - штраф (процента складова) ( а.с.8-17; 108-111).
Доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок суми заборгованості за кредитним договором, під час розгляду справи надано не було.
Отже, неповно з'ясувавши дійсні обставини справи, доводи, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення сторін, не надавши належну оцінку доказам на їх підтвердження, суд допустив порушення норм матеріального й процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до п.1, 4ч.1ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення та ухвалення нового про задоволення заявлених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 307,309,316 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 28 січня 2014 року скасувати.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 8879 (вісім тисяч вісімсот сімдесят дев»ять) грн.16коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 229грн. 40коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: