Єдиний унікальний номер 230/8722/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2856/2014

Головуючий в 1 інстанції: Букреєва І.А.

Категорія 27 Доповідач: Шевченко В. Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«19» березня 2014 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Шевченко В. Ю.

суддів: Агєєва О.В. , Новосьолової Г.Г.

при секретарі:Стрижак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 14 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В :

26 липня 2013р. позивач звернувся з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтування позову зазначив, що 22 вересня 2011року між ПАТ «Банк Національний Кредит» та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 192ю/2011/05-1982/2-1(далі-Кредитний договір). За умовами Кредитного договору встановлено 23% річних та комісії за користування кредитом та встановлено максимальний ліміт заборгованості до 250 000 грн. з кінцевим терміном поверненням до 21 вересня 2013 року. 06 грудня 2011 року та 11 вересня 2012 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено додаткові угоди за № 1 та № 2, відповідно до яких було змінено розмір процентів до 25% річних та максимального ліміту заборгованості. З метою забезпечення виконання зобов'язання між Банком та ОСОБА_3 як з фізичною особою було укладено Іпотечний договір за реєстровим № 2847 від 22.09.2011, відповідно до якого в іпотеку передано нерухоме майно, яким є нежиле приміщення: нежитлове вбудоване приміщення, топочна Б, ганок а8, навіс а42, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 378, 20 кв. м. Станом на 26.04.2013 року загальна сума заборгованості за кредитом складає 308 692,67 грн. В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги в частині розміру заборгованості за кредитним договором та зазначив, що з урахуванням погашення відповідачкою частини боргу сума заборгованості станом на 25 січня 2014р. складає 250 885грн.14коп. В рахунок погашення цієї заборгованості просив звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 22 вересня 2011р., укладеним з фізичною особою ОСОБА_4, шляхом проведення прилюдних торгів з продажу предмета іпотеки в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою незалежним експертом на стадії оцінки предмету іпотеки під час проведення виконавчих дій.

Рішенням Єнакіївського міського суду від 14 лютого 2014 року у задоволені позовним вимог ПАТ «Банк Національний Кредит» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Банк Національний Кредит» подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати. Звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, яким є нежиле приміщення: нежитлове вбудоване приміщення, топочна Б, ганок а8, навіс а42, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 378, 20 кв. м., яке належить ОСОБА_3, шляхом проведення прилюдних торгів з продажу предмету іпотеки в межах процедури виконавчого провадження, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою незалежним експертом на стадії оцінки предмету іпотеки під час проведення виконавчих дій. Стягнути з відповідача на користь позивача витрати по відшкодуванню судового збору у розмірі 3 086,92 грн.90 коп. та 1543,47 грн. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідно до Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Згідно Іпотечного договору від 22 вересня 2011р. іпотекодавцем є ОСОБА_3, що свідчить про виникнення прав та обов'язків між останньою та банком. Зокрема в матеріалах справи містяться докази (копія Договору іпотеки, копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно), які підтверджують те, що відповідачка є власником предмета іпотеки, та є іпотекодавцем. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, що жодним нормативно- правовим актом, зокрема Законом України «Про іпотеку», не визначено необхідності надіслання повідомлення іншому подружжю іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, чоловіка відповідачки - ОСОБА_4, було залучено до участі у справі в якості третьої особи. Він приймав участь у судових засіданнях та надавав свої пояснення з приводу заявлених позовних вимог.

В засіданні апеляційного суду представник ПАТ «Банк Національний Кредит» доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_4 та третя особа ОСОБА_4 в засідання апеляційного суду не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином ( а.с.136-142). Згідно ст.305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Оскільки доказів на підтвердження поважних причин неявки до суду сторони не надали, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

22.09.2011 року між ПАТ «Банк Національний Кредит» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 192ю/2011/05-1982/2-1. Згідно ст.1.1.цього договору кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості,повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Ст.1.1.1. вказаного вище договору встановлено максимальний ліміт заборгованості в розмірі 250 000 грн. та сплату 23% річних і комісій з кінцевим терміном погашення до 21 вересня 2013 року.

06 грудня 2011 року між ПАТ «Банк Національний Кредит» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, згідно якої збільшено з 23% на 25% сплату річних та комісій з 01 грудня 2011 року.

11 вересня 2012 року між ПАТ «Банк Національний кредит» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено додаткову угоду № 2 до Кредитного договору, згідно якої змінено максимальний розмір ліміту заборгованості до 236 110,00 грн. та затверджено новий графік змін максимального ліміту заборгованості.

З метою забезпечення виконання зобов'язання між Банком та фізичною особою ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір за реєстровим № 2847 від 22.09.2011 року, відповідно до якого в іпотеку передається нерухоме майно, яким є нежиле приміщення: нежитлове вбудоване приміщення, топочна Б, ганок а8, навіс а42, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 378, 20 кв. м.,який 22.09.2011 року посвідчено приватним нотаріусом Єнакіївського міського нотаріального округу (далі-Іпотечний договір).

У п.1.7.13 Іпотечного договору зазначено, що іпотекодавець ОСОБА_3 свідчить, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, вказане нежитлове приміщення є їх спільною власністю. Справжність підпису на заяві про згоду ОСОБА_4 на укладання цього договору, засвідчена приватним нотаріусом Єнакіївського міського нотаріального округу 22.09.2011 року за реєстровим № 2846.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 155157 від 13.03.2003 ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу №1-287 від 23.01.2003 належить нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

18 жовтня 2012 року Банком відповідачці ОСОБА_4 направлено повідомлення про погашення заборгованості, згідно якого відповідач станом на 16.10.2012 має прострочену заборгованість кредитом в розмірі 16871,07 грн. та зазначено, що у разі не сплати заборгованості до 25.10.2012 на неї буде покладено обов'язок щодо дострокового повернення кредиту, процентів за його використання, пені та штрафних санкцій ( а.с.40-41).

13 травня 2013 року іпотекодавцю ОСОБА_4 направлено вимогу, згідно якої Банк, на підставі ст. 5 Закону України «Про іпотеку» вимагає протягом 30 днів повернути заборгованість за кредитним договором в сумі 248735,48 грн., а також нараховані на день повернення заборгованості проценти та неустойку та повідомлено, що у разі невиконання цієї вимоги Банком буде здійснено примусове стягнення всієї заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.42-43).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимога про порушення основного зобов'язання за Кредитним договором надсилалась лише відповідачці ОСОБА_3. Доказів з надсилання вимоги про порушення основного зобов'язання за Кредитним договором ОСОБА_4 суду не надано, у зв»язку з чим позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна за таких підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 575 ЦКУкраїни іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель - особа, яка передає нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

З матеріалів справи вбачається, що іпотекодавцем за договором іпотеки, укладеним 22 вересня 2011р., є саме відповідачка ОСОБА_3. Її чоловік - ОСОБА_4 надав згоду на передачу нерухомого майна в іпотеку, що підтверджено його заявою, посвідченою нотаріально ( а.с.49).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Судом встановлено і це не заперечується сторонами, що 13 травня 2013р. Банком на адресу іпотекодавця ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.35 Закону України «Про іпотеку» було надіслано вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, суд в порушення зазначених норм матеріального права дійшов до помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки у зв»язку з не направленням Банком аналогічної вимоги чоловіку відповідачки - ОСОБА_4.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 був залучений до участі у справі та приймав участь у судовому засіданні, давав пояснення з приводу заявлених позовних вимог.

Крім того, відповідно до роз»яснень п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов»язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду ( на відміну від інших способів звернення стягнення ( частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Відповідно до п.4ч.1ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи зазначене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Банк Національний Кредит».

Згідно ч.5ст.88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи вимоги ч.1ст.88 ЦПК України, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Національний Кредит» підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору, сплаченого під час розгляду справи в суді першої інстанції, з урахуванням зменшення позовних вимог, у сумі 2508 грн.85коп. та витрати по сплаті судового збору при поданні апеляційної скарги у сумі 1254грн. 42коп.

Керуючись ст.ст.307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» задовольнити.

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 14 лютого 2014 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки, задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором №192ю/2011/05-1982/2-1 у сумі 250 885,14грн.: 193 311,19грн. - сума заборгованості за кредитом; 7690,92грн. - сума заборгованості за процентами; 1243,78грн- сума пені за несвоєчасну сплату процентів; 21733грн. - сума пені за несвоєчасне повернення кредиту; 2870,26грн.- 3% річних від простроченої суми процентів; 2131,79грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту; 391,24грн. - індекс інфляції за час прострочки по сплаті процентів по кредиту; 2326,83грн. - індекс інфляції за час прострочки по сплаті кредиту; 59027,50грн. - 5% за несвоєчасну сплату процентів по кредиту - на нерухоме майно, яким є нежиле приміщення: нежитлове вбудоване приміщення, топочна Б, ганок а8, навіс а42, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 378,20 кв.м., яке належить ОСОБА_3, шляхом проведення прилюдних торгів з продажу предмету іпотеки в межах процедури виконавчого провадження, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою незалежним експертом на стадії оцінки предмету іпотеки під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2508 (дві тисячі п'ятсот вісім)грн. 85коп. та 1254грн. 42коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: