Справа № 22-3995     Головуючий у 1 інстанції Федченко І.М.

2007 р.                       Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2007 року                                                               м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:  Бондара В.О.

Суддів: Прокопенка О.Л. Маловічко С.В.

При секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 липня 2007 року та на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-тя особа Державна нотаріальна контора №4 про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, 3-тя особа Державна нотаріальна контора №4 про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за заповітом.

В позові зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дядько - ОСОБА_3 Згідно заповіту, все своє майно заповів ОСОБА_2 Із спадкоємців 1 черги залишилась тільки його дружина ОСОБА_4, якій повинно належати не менше, як 2/3 частки спадщини. До складу спадкового майна належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_1, яку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приватизували ще у 1997 році. Позивач взявши деякі речі вважав, прийняв спадщину шляхом вступу в управління і володіння майном, вважаючи, що прийняв спадщину вищевказаними діями, знаючи що ОСОБА_4 теж склала заповіт, згідно якого все своє майно

заповідала йому. 02.08.2006 року померла ОСОБА_4 У серпні 2006 року позивач звертається до нотаріальної контори, де його повідомили, що є іншій заповіт від померлої та відмовили у оформлені.

Просив суд визначити частки співвласників квартири АДРЕСА_1 наступним чином: ОСОБА_3 - 1/2 частка квартири, ОСОБА_4 - 1/2 частка квартири, визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 - в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його дядьки - ОСОБА_3

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 липня 2007 року позовні вимоги задоволено.

Визначено частки співвласників квартири АДРЕСА_1 наступним чином: ОСОБА_3 - 1/2 частка квартири, ОСОБА_4 - 1/2 частка квартири.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2007 року виправлено описку в рішенні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 липня 2007 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначала, що рішення та ухвала постановлені з порушенням норм процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалите нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог, а також скасувати ухвалу судді.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ст.. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) передбачає прийняття спадщини шляхом вступу в управління і володіння спадковим майном.

Зі змісту ст.. 529 ЦПК України (в редакції 1963 року) вбачається, що спадкоємцями по закону першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було заповідано все майно, яке йому належало (а.с. 10). Також згідно заповіту від 15.10.1997 року ОСОБА_4 заповідала все її майно ОСОБА_2 (а.с.11).

Позивач після смерті ОСОБА_3 не звертався до державної нотаріально контори з заявою про прийняття спадщини, а прийняв спадщину шляхом вступу в управління і володіння майном.

Дії по прийняттю спадщини виникли до набрання чинності новим цивільним кодексом України (в редакції 2003 року).

За таких обставин місцевий суд повно і всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку всім наданим доказам у їх сукупності та дійшов правильного висновку щодо визначення часток співвласників квартири НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 наступним чином - по 1/2 частки зазначеної квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та щодо визнання після смерті ОСОБА_3 із спадкоємців першої черги згідно ст.. 529 ЦК України (в редакції 1963 оку) дружину ОСОБА_4, якій на день смерті чоловіка було 70 років, тому їй повинно належати не менше 2/3 частки спадщини. Отже позивач у порядку спадкування за заповітом після смерті дядька повинен отримати 1/6 частку квартири.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Рішення суду відповідає матеріалам справи та закону. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Зі змісту ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції була допущена описка, а саме дата ухвалення рішення вказана 20.07.2007 року замість 24.07.2007 року.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що районний суд обґрунтовано постановив ухвалу, якою було виправлено описку, а отже підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 312, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Жовтневого районного   суду м. Запоріжжя від 24 липня 2007 року по цій справі залишити без змін.

Ухвалу Жовтневого районного   суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2007 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.