УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 грудня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: Іващенко В.В.

Суддів: Летягіної О.В.,  Бондарева В.К.

При секретарі: Іванові O.K.

розглянувши у відкритому судову засіданні в місті Сімферрполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3до Приватного Сільськогосподарського Підприємства „Нива",  Красноперекопського р-ну про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,  за апеляційною скаргою ПСП „Нива" на рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 06 червня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі звернулись до суду з вищевказаним позовом до відповідача про стягнення матеріальної та моральної шкоди,  заподіяної їм у зв'язку з самовільним захватом земельних ділянок власниками яких вони з'являються.

Вимоги мотивовані тим,  що 02.03.2004року їм були видані Державні акти на право власності на земельні ділянки,  площею кожна 1 га,  розташовані на території Братської сільської ради,  Красноперекопського р-ну. Земельні ділянки мають номера №37,  48,  61,  також їм присвоєні кадастрові номера і визначені межі ділянок,  які відображені в Державних актах. В травні місяці 2006року позивачам стало відомо про те,  що відповідач без їх відому засіяв озимою пшеницею належні їм земельні ділянки. З приводу того,  що відповідач самовільно захватив належні їм земельні ділянки,  в липні місяці 2006року ОСОБА_1 звернувся з заявою в органи міліції про порушення кримінальної справи проти відповідача,  який без дозволу позивачів користується земельними ділянками,  які належать їм на праві власності. Постановою начальника ВУІМ Красноперекопського МРВ ВС від 17.07.2006року в порушенні кримінальної справи було відмовлено на підставі п.2 ст. 6 КПК України. Вважають,  що оскільки ПП „Нива" самовільно допустила захват належних їм земельних ділянок,  то цим самим їм заподіяна матеріальна та маральна шкода. Виходячи з того,  що врожайність озимої пшениці в 2006році по Красноперекопському регіону склала 28ц/га,  таким чином,  з трьох земельних ділянок було зібрано 84ц. При ціні 1т. озимої пшениці в 2006році на Кримській Аграрній Біржі 730грн. за 1т.,  матеріальна шкода їм заподіяна у розмірі 6132грн.(84ц.х730грн). Крім того своїми незаконними діями,  якими було порушено їх право,  як власників земельних ділянок,  їм спричинена моральна шкода,  оскільки самовільний  захват  належних їм  земельних  ділянок,   визвав  у  них  моральне

Справа № 22-ц-5271/2007             Головуючий суду першої інстанції - Стародуб Г.А.

Доповідач -Летягіна О. В.

страждання  та  переживання  на  протязі  тривалого  часу.   Просять  стягнути   у відшкодування моральної шкоди по 2000грн. кожному.

Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим 06 червня 2007року,    позов задоволено частково.

На зазначене рішення суду ПСП „Нива" подали апеляційну скаргу,  в якій просить скасувати рішення суду і постановити по справі нове рішення про відмову у позові,  посилаючись на неповне з'ясування судом обставини,  що мають значення для справи,  порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує на те,  що ПСП „Нива" засіяли озимою пшеницею земельні ділянки після того як Братська селищна рада вказала,  що спірні земельні ділянки не знаходяться у користуванні інших осіб. Вважають,  що позивачам не була завдана шкода,  оскільки державні акти на земельну ділянку були позивачами отримані у 2004році,  однак ні яких дій,  які були пов'язані з обробкою земельної ділянки не проводилися,  також не вбачається протиправність поведінки зі сторони ПСП „Нива",  оскільки ПСП „Нива" засіяли земельні ділянки позивачів озимою пшеницею після того,  як голова Братської селищної ради вказав,  що фермерське господарство позивачів в сільської раді не зареєстровано і те що вказані землі не знаходяться у користуванні інших осіб. Вказують,  що неправомірних дій зі сторони відповідачів,  в даному випадку не було.

Дослідивши матеріали справи,  заслухавши сторони,  проаналізувавши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга є необгрунтованою і підстав для її задоволення не знаходить.

Задовольняючи позов,  суд виходив з того,  що діями відповідача по заняттю земельних ділянок позивачів,  останнім дійсно була заподіяна матеріальна та моральна шкода.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів. Судом було встановлено,  що 2 березня 2004 року   позивачам ОСОБА_1 були видані державні акти на право власності на земельні ділянки площею 1га кожному,  розташовані на території Братської сільської Ради ,  Красноперекопського району з планом і їх описом .

Земельні ділянки  позивачам надані для фермерського господарства під № 37, 48, 61 ,  всі земельні ділянки розташовані поряд.

В осені 2005 року відповідач ПСП „Нива",  дізнавшись від голови Братської сільської Ради,  що фермерське господарство позивачів в сільський Раді не зареєстроване,  засіяв земельні ділянки позивачів озимою пшеницею.

29.05.2006 року позивачі звернулися до директора ПСП "Нива" про те,  що на полі № 8 під № 37, 48, 61 розташовані земельні ділянки,  які належать їм на праві власності і яки без їх відома і без укладання договору оренди він використовує,  хоча вони сплачують податок на землю за 2004-2006 роки за вищевказані ділянки.

ПСП „Нива" своєї провини у порушенні прав позивачів не визнало тому,  що перед заняттям земельних ділянок вони встановили. Що ці ділянки ні кому не належать.

Статтею 152 ч.2, 3 ЗК України передбачається,  що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю,  навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою,  і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється,  у тому числі,  шляхом відшкодування заподіяних збитків.

З положень статті 156 п. "б" ЗК України слідує,  що власнику землі та землекористувачам відшкодовуються збитки,  у тому числі,  завдані в наслідок тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь,  лісових земель та чагарників для інших видів використання.

Судом було встановлено,  що відповідачем були зайняти земельні ділянки позивачів загальною площею 3 га.

З довідки ПСП „Нива" слідує,  що збір врожаю озимої пшениці ПП "Нива" в 2006 році становив 23, 2 ц з 1га і ціна реалізації в 2006 році на даному підприємстві складала 46, 07т грн. за 1 ц.

Враховуючи вказане,  колегія суддів повністю згодна з висновком суду першій інстанції про те ,  що розмір заподіяного позивачам матеріального збитку буде складати суму 1068 грн.82 коп.

Згодна колегія суддів з висновком суду ,  про відшкодування моральної шкоди у встановленому судом розмірі.

За таких обставин,  колегія суддів вважає не суттєвими і такими,  що не мають ніякого значення доводи апелянта відносно того,  що протиправних дій ПП „Нива" немає,  - так як ними були прийняти всі міри для встановлення власників земельних ділянок для чого вони зверталися у 2005 році до Братської сільської ради,  так як зі змісту державних актів позивачів слідує,  що акти 2 березня 2004 року зареєстровані в книзі запису реєстрації актів державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею,  договорів оренди землі за №2211, 2209, 2210.

Виходячи з наведеного,  колегія суддів вважає рішення суду законним та обґрунтованим і підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить.

Керуючись статтями 303,  304,  308,  313,  315,  317,  319 Цивільного процесуального кодексу України,  колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  ПСП „Нива" відхилити.

Рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 06 червня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законною сили в касаційному порядку до Верховного Суду України.