ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"15" січня 2007 р. | Справа № 2/431 |
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ДеревінськоїЛ.В, розглянув справу N 2/431 за позовом прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства Аграрної політики України м. Київ
та Корпорації “Українська Універсальна Агропромислова Біржа”, с. Чубинське Бориспільського району Київської області,
до сільськогосподарського виробничого кооперативу “ Нива ” с. Мар’ївка Компаніївського району Кіровоградської області
про стягнення 392938 грн.48 коп. та зобов’язання передати комбайн Джон Дір шасі НО 9500х667086 двигун RG 6776Н577382 та навісне обладнання до нього: жатки зернової, жатки кукурудзяної, приставки для збирання соняшника
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
від позивача – Грабко В.В.– дов. від 14.07.2006р.
від відповідача – Бурлака О.С.. – дов. від 19.12.2006р.
від прокурора – Гребенюк Т.Г. – прокурор відділу прокуратури Кіровоградської області, посвідчення N 457
Прокурором в інтересах держави в особі позивачів подано позов про стягнення 392938 грн.48 коп. заборгованості згідно договорів від 28.08.1996р. та 22.04.1997р. поставки зернозбиральної техніки фірми “ Джон Дір” на умовах розстрочки платежу та зобов’язання передати комбайн Джон Дір шасі НО 9500х667086 двигун RG 6776Н577382 згідно Порядку передачі... зернозбиральної техніки фірми “Джон Дір” та проведення розрахунку за отриману ними техніку ... Заявляє клопотання про поновлення строків позовної давності в зв’язку з їх перебігом.
20.12.2006р. позивач - 2 звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог та просить зобов’язати відповідача повернути крім комбайна, навісне обладнання до нього: жатки зернової, жатки кукурудзяної, приставки для збирання соняшника. Згідно висновків суб’єкта оціночної діяльності від 25.12.2006р. та від 12.01.2007р. вартість зернозбирального комбайну фірми “Джон Дір” без причіпних агрегатів становить 88978 грн. , а вартість причіпних агрегатів – 21771 грн. Заяву прийнято судом.
Відповідач позов заперечив, мотивуючи тим, що порушення інтересів держави в особі Міністерства аграрної політики України прокурором не обгрунтовані, а корпорація “Українська Універсальна Агропромислова Біржа” с. Чубинське Бориспільського району Київської області не є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, а є самостійним суб’єктом господарювання. Крім того, вважає, що позов пред’явлено в інтересах не сторони по договору, а іншої особи. Просить залучити іншого відповідача – комбінат хлібопродуктів N 1 м. Кіровоград, який є стороною за договорами поставки техніки. Крім того,, зважаючи на те, що остаточний строк розрахунку за договорами поставки – до 1.10.2001р. просить відмовити в задоволенні позову в зв’язку з пропуском строку позовної давності.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, господарський суд , -
В С Т А Н О В И В :
Кабінетом Міністрів України згідно постанови N 166 від 7.02.1996р. „Про забезпечення сільського господарства зернозбиральною технікою”, Корпорація “Українська універсальна агропромислова біржа” визначена державним агентом по поставці зернозбиральних комбайнів, техніки “Джон Дір” в Україну.
На виконання вказаної постанови проведена закупівля комбайнів „Джон Дір” по зовнішньоторгівельному контракту по кредитній лінії на значну суму під гарантії уряду України. Погашення кредитів та сплата відсотків проводиться за рахунок державного бюджету.
Постановою КМУ від 13 травня 1996 року №503 встановлено, що продаж комбайнів проводиться на умовах розстрочки платежу.
На підставі затвердженого та зареєстрованого в Мінюсті України 17.06.1996р. за N 302/1327 „Порядку передачі сільськогосподарським виробникам та іншим суб’єктам господарювання зернозбиральних комбайнів „Джон Дір”, проведення розрахунків за отриману ними техніку та поставку до державного резерву сільськогосподарської продукції” / втиратив чинність 10.09.1997р. на підставі наказу Мінсільгосппроду N 14/185/56 від 22.08.1997р./, між корпорацією “Українська Універсальна Агропромислова Біржа” та КСП “Нива”, правонаступником якого є сільськогосподарський виробничий кооператив “ Нива ” с. Мар’ївка Компаніївського району Кіровоградської області, укладено договори N 58 від 28.08.1996р. та від 22.04.1997р. про поставку зернозбиральної техніки фірми “Джон Дір” на умовах розстрочки платежу та поставку до державних ресурсів продовольчого зерна в рахунок державного замовлення, як плати за одержану техніку, за ціною 115 доларів США за тону пшениці третього класу.
На виконання вказаних договорів відповідач одержав зернозбиральну техніку: відповідно 28.08.1996р. комбайн М-9500 на суму 123548 дол. США, жатку для кукурудзи на суму 27766 дол. США та запасні частини, що входять у вартість техніки. Всього на суму 151314 дол. США. Крім того, 23.04.1997р. одержав жатку для зернових на суму 16073 дол. США і приставку для соняшника на суму 12780 дол. США та запасні частини, що входять у вартість техніки. Всього на суму 28853 дол. США.
Відповідно умов п.2. Порядку / 1996р./ та п. 3 Порядку / 1997р. / після передачі техніки власником її є одержувач.
Згідно умов п.3.2. договору 1996р. для розрахунків з корпорацією за отриману техніку, за обслуговування кредиту відповідач зобов’язався протягом шести років поставити на ХПП 1835 тонн продовольчого зерна пшениці Ш класу з розрахунку: до 1.10.1996 року – 265 тонн, до 1.10.1997р.-393 тонни, до 1.10.1998 р. - 369 тонн, до 1.10.1999р. - 349 тонн, до 1.10.2000р-328 тонн, до 1.10.2001р. -132 тонни.
Відповідно до умов п.3.3.- п.3.3.4 договору 1997р. відповідач повинен забезпечити розрахунки з бюджетом за отриману техніку, відшкодування відсотків та всіх витрат по обслуговуванню кредитів шляхом поставки до державних ресурсів у рахунок державного замовлення зерна. Розрахунки з Державним бюджетом можуть бути проведені власними коштами або коштами від реалізації продовольчого зерна... на відповідні рахунки державного бюджету та корпорації: до 1.10.1997р. 8654,3 дол.США – до бюджету, 179,6 дол. США – корпорації; до 1.10.1998р. – 8338,1 дол. США – до бюджету і 173 дол. США - корпорації; до 1.10.1999р. 7745, 4 дол. США – до бюджету і 160,7 дол. США - корпорації; дог 1.10.2000р. 7310,7 дол. США – до бюджету і 151,7 дол. США корпорації; до 1.10.2001р. 7468,7 дол. США – до бюджету і 155 дол. США – корпорації.
Умовами п. 3.3.4. договору передбачено, розрахунок здійснюється , виходячи із курсу дол. США Національного Банку України на дату проведення розрахунку.
Вказана умова договору не суперечить чинному законодавству України.
Відповідно до умов п.4 договорів хлібоприймальне підприємство Комбінат хлібопродуктів N 1 м. Кіровограда зобов’язане було приймати від товаровиробника – відповідача по справі зерно в кількості 1835 тон – по договору 1996р. та зерна на суму 39517, 2 дол. США по договору 1997р.
Отримання комбайну, жаток та запчастин на загальну суму 239856 дол. США підтверджено довіреностями відповідача, накладними та актом приймання-передачі техніки / а.с. 31- 44/.
Відповідно до п.6.2. договорів внесення змін та доповнень до договорів, а також їх пролонгація оформляється у письмовій формі додатком до цих договорів, підписаними сторонами або укладенням окремих угод.
Із матеріалів справи / а.с. 75/ вбачається, що сторони підписали угоду про порядок відшкодування витрат державного бюджету, пов’язаних з виконанням гарантійних зобов’язань Кабінету Міністрів України. Разом з тим, дата підписання такої угоди не зазначена.
Підписання вказаної угоди стало можливим на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000р. N 500. Враховуючи вимоги зазначеної постанови та умови п.3.1. угоди суд приходить до висновку про те, що згідно угоди, підписаної в 2001р. / без дати/ сторони погодили відшкодування отримувачем –відповідачем по справі, в разі виникнення витрат Гаранта – позивача по справі, цих витрати в грошовому виразі – 246760, 6 дол. США на умовах, викладених в угоді, виходячи із зобов’язань згідно з договорами N 58 від 28.08.1996р. та від 22.04.1997р.
Таким чином, сторонами в установленому п.6.2. договорів порядку не внесені зміни до них в частині продовження строків виконання зобов’язання по проведенню розрахунків за поставлену техніку.
Враховуючи умови договорів та порядок розрахунків за поставлену техніку, суд приходить до висновку про те, що відповідачем із заявленої до стягнення суми боргу 77809, 6 дол. США не виконано зобов’язання по оплаті боргу до 1.10.2001р. в сумі 22648, 7 дол. США / 132тонни пшениці по ціні 115 дол. США за тону – 15180 дол. США по договору від 28.08.1996р. та 7468, 7 дол. США – по договору від 22.04.1997р./
Строк виконання зобов’язання по оплаті решти суми боргу - 55160,9 дол. США згідно умов зазначених договорів наступив до 1.10.2000р.
Відповідно до умов п.5 ст. 261 ЦК України за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг строку позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Пунктом 6 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України передбачено, що правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовується до позовів, строк пред’явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Враховуючи вказані умови ЦК України та вимоги ст. 71 ЦК УРСР стосовно загального строку позовної давності в три роки, позовні вимоги на стягнення 278562 грн.55 коп., що еквівалентно 55160.9 дол. США задоволенню не підлягають в зв’зку з пропуском строку позовної давності та неможливістю застосування вимог ст. 264 ЦК України, оскільки останній набрав чинності після спливу трьохрічного строку позовної давності до цих позовних вимог.
Згідно зі статтею 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові. Аналогічне положення міститься і в статті 267 ЦК України.
Разом з тим, ч.3 цієї статті передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення ним рішення.
Про необхідність застосування строку позовної давності відповідач заявив до суду 15 та 26.12.2006р. і 10.01.2007р.
Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.
Враховуючи строк виконання зобов’язання на суму 22648,7 дол. – до 1.10.2001р., та сплив трьох річного строку позовної давності до цих позовних вимог 1.10.2004р., визнання боржником 25.07.2006р. боргу в тому числі і на суму 22648,7 дол. США судом, як обставина, що перериває перебіг строку позовної давності, не приймається, оскільки така дія вчинена відповідачем після сплину трьохрічного строку позовної давності і не може його перервати, що є підставою для відмови в позові, заявленому до суду 25.11.2006р.
Акт звірення розрахунків станом на 1.07.2003р., підписаний сторонами, також не може розглядатися як доказ вчиненням відповідачем дії, що перериває перебіг строку позовної давності, оскільки на момент вчинення такої дії норми ЦК України, в т.ч. і ст. 267 не діяли.
На виконання постанови КМУ від 20 березня 1997 року №234 „Про проведення сільськогосподарськими товаровиробниками та іншими суб’єктами господарювання розрахунків за отриману зернозбиральну техніку фірми „Джон Дір” був затверджений порядок передачі сільськогосподарським виробникам та іншим суб’єктам господарювання зернозбиральної техніки фірми „Джон Дір” та проведення розрахунків за отриману ними техніку і поставки до державних ресурсів продовольчого зерна в рахунок державного замовлення та погашення кредитів. Пунктом 13 зазначеного Порядку передбачено, що в разі невиконання протягом 6 місяців після встановлено терміну зобов’язань по розрахунках за отриману техніку, відшкодування відсотків та всіх витрат на обслуговування іноземних кредитів та витрат постачальника на виконання робіт, що передбачені договором поставки, товаровиробник зобов’язаний повернути отриману техніку постачальнику та сплатити штраф, передбачений договором поставки техніки.
Зважаючи на встановлений сторонами остаточний строк виконання зобов’язання по розрахунку за техніку – до 1.10.2001р., та умови названого Порядку, позивач з 1.04.2002р. мав право на витребування поставленої техніки від товаровиробника.
Враховуючи дату звернення з позовом до суду – 25.11.2006р. та заяви від 20.12.2006р. про збільшення позовних вимог в частині вилучення техніки та передання її позивачеві, а також вимоги ч. 4 ст. 267 ЦК України та заяви відповідача про застосування позовної давності, строк якої сплив, в задоволенні позову про зобов’язання передати комбайн Джон Дір шасі НО 9500х667086 двигун RG 6776Н577382 та навісне обладнання до нього: жатки зернової, жатки кукурудзяної, приставки для збирання соняшника необхідно відмовити в зв’язку з пропуском строку позовної давності.
Посилання позивача на умови п. 6.6. угоди, без дати її підписання, стосовно терміну її чинності: з дати підписання до повного виконання сторонами зобов’Язань, як на строк виконання зобов’язання відповідача по оплаті за отриману техніку, судом не приймається, виходячи із наступного.
Термін дії угоди не є тотожним поняттям з поняттям “строк виконання зобов’язання ”. Крім того, в названій угоді сторони передбачили пункт 3.1., умови якого визначають строк виконання відповідачем зобов’язань, з посиланням на умови договоір від 22.08.1996р. та від 22.04.1997р.,які проаналізровано судом вище.
Клопотання позивача – 2 про поновлення строків позовної давності задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.
Обставинами спливу строку позовної давності позивач- 2 зазначив сподівання на те, що відповідач виконає зобов’язання добровільно та розрахується з державним бюджетом. Також своє клопотання позивач мотивував необхідністю захисту економічних інтересів держави.
Досліджуючи обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску строку позовної давності. Позов заявлено через п’ять років після настання права на вимогу про захист свого цивільного права або інтересу. Вказане зволікання свідчить про незадовільне виконання обов’язків позивачем-2, як державним агентом по здійсненню оперативного обліку, контролю та аналізом отримання і використання кредитів для закупівлі техніки, поставки її товаровиробникам на підставі укладених договорів на умовах розстрочки платежу, проведення розрахунків за отриману техніку, покладених на нього Кабінетом Міністрів України та визначених в нормативних документах, зазначених вище.
Відповідно до умов ст. 318 ЦК України усі суб'єкти права, визначені статтею 2 цього Кодексу, в т.ч. і держава Україна та інші суб’єкти публічного права, є рівними перед законом. Тобто Цивільний кодекс України, який є основним актом цивільного законодавства, регулює особисті майнові та немайнові відносини / цивільні відносини / засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні майновій самостійності їх учасників. У тому числі цей Кодекс поширюється на спірні господарські відносини, що мають вказані ознаки і не відносяться до бюджетних відносин. / Постанова Вищого Господарського Суду України від 15.04.2004р. та Постанова Верховного Суду України від 22.07.2004р. справа N 2-156-15/61-в/.
Посилання позивача на Порядок зарахування у 2004р. коштів, що надійдуть до державного бюджету... , затверджений Постановою Кабінету Міністрів України на виконання ст.. 35 Закону України “ Про державний бюджет на 2004р.”, як на підставу позову в частині витребування майна та передачі його постачальнику, є безпідставним, оскільки останній втратив чинність.
За вказаних обставин суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 1.12.2006р.
Заперечення відповідача стосовно відсутності у прокурора права на заявлення даного позову в інтересах держави спростовується наявним обґрунтуванням , викладеним в позові.
Заперечення відповідача стосовно заявлення позову не в інтересах особи, яка укладала договір – корпорації “Украгропромбіржа”, а в інтересах іншої особи - корпорації “Українська універсальна агропромислова біржа” спростовується наступним.
Корпорація “Украгропромбіржа”, яка від імені постачальника укладала договори 1996р. та 1997р., та корпорація “Українська універсальна Агропромислова біржа”, яка є позивачем – 2 по справі мають один і той же ідентифікаційний код – 16286412, що свідчить про одну і ту ж юридичну особу.
Клопотання відповідача про залучення в якості відповідача комбінат хлібопродуктів N1 м. Кіровоград задоволенню не підлягає, оскільки останній не зобов’язаний перед позивачем проводити розрахунки за отриману відповідачем техніку. Доказів відмови КХП N 1 виконати свій обов’язок – прийняти від відповідача зерно в рахунок розрахунку за одержану техніку, відповідачем не подано.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача – 2 та не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України, ст.ст. 71,80 ЦК УРСР, ст.ст.264, 267, 318 ЦК України, ст.ст. 49, 68, 82, 84 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 1.12.2006р. по справі N 2/431.
Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленого законом порядку.
Суддя |
| Л. В. Деревінська |