УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №286/902/14-ц Головуючий у 1-й інст. Невмержицький Сергій Степанович
Категорія 48 Доповідач Якухно О. М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Якухно О.М.
суддів Жигановської О.С., Коломієць О.С.
з участю секретаря
судового засідання Єгорової В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за позовом Овруцького міжрайонного прокурора в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів за апеляційною скаргою відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 03 березня 2014 року,-
встановила:
У лютому 2014 року прокурор звернувся до суду із даним позовом, в якому просив позбавити батьківських прав відповідачів відносно їх малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, народження з передачею його на опікування органові опіки та піклування Овруцької районної державної адміністрації та стягнути з відповідачів аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини заробітку відповідачів. Свої вимоги прокурор обґрунтовував тим, що відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, щодо виховання дитини та не займаються матеріальним забезпеченням дитини.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 03 березня 2014 року позовні вимоги прокурора задоволено повністю. Позбавлено ОСОБА_3, ОСОБА_4 батьківських прав щодо їх малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та передано малолітнього ОСОБА_2 під опіку органу опіки та піклування Овруцької районної державної адміністрації. Стягнуто з відповідачів аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), з кожного, але не менше встановленого законодавством мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.02.2014 року і до 22.10.2030 року, тобто до досягнення дитиною повноліття з перерахуванням аліментів на розрахунковий рахунок НОМЕР_3, код 311647 в Державному ощадному банку України. Стягнуто з відповідачів на користь держави судовий збір в сумі 243, 60 коп., з кожного.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять рішення суду в частини стягнення аліментів змінити та ухвалити в цій частині нове - про стягнення з них аліментів в розмірі по 100 гривень, з кожного, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, вважають, що судом не враховано їх тяжкий матеріальний стан, відсутність офіційної роботи та наявність мінливого заробітку, наявність на утриманні іншої малолітньої дитини. Крім того, судом не враховано, що ОСОБА_2 перебуває у спеціалізованому будинку дитини на повному державному утриманні і має невиліковну хворобу.
Розглянувши справу в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідачі є батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до свідоцтва про народження дитини серія НОМЕР_4 виданого виконкомом Листвинської сільської ради 14.12.2012 року (а.с.4).
Згідно заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідченої державним нотаріусом Овруцької ДНК 27.05.2013 року, відповідачі звернулися з проханням про влаштування їх сина до дитячого закладу на державне забезпечення та не заперечують, щодо усиновлення дитини (а.с.7).
Відповідно до листа головного лікаря Обласного спеціального будинку дитини Житомирської обласної ради №368 від 09.09.2013 року ОСОБА_2 з 18.06.2013 року перебуває на повному державному утриманні в даному закладі. З даного часу батьки не провідували та не цікавляться життям і здоров'ям дитини (а.с.10).
Під час розгляду справи суд встановив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та матеріальному забезпеченню своєї малолітньої дитини: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому позбавив їх батьківських прав.
В цій частині судове рішення не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається.
Задовольняючи позов про стягнення аліментів у частці від доходу відповідачів, суд послався на норми Сімейного кодексу України, що регулюють порядок сплати та стягнення аліментів і зробив висновок про необхідність їх стягнення у зв'язку із позбавленням батьківських прав.
Колегія суддів частково погоджується із таким висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти (ст.215 ЦПК України).
Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 03 березня 2014 року в частині розгляду вимог про стягнення аліментів не відповідає вказаним вимогам процесуального права.
Так, мотивувальна частина рішення суду щодо обгрунтування своїх висновків про необхідність стягнення аліментів обмежується лише зазначенням норм Сімейного кодексу України та загального висновку, що стягнення аліментів суд пов'язує із позбавленням батьківських прав.
Судом не було досліджено обставини, визначені у ст.182 СК України, наявність заробітку у відповідачів та можливість стягнення аліментів у частці від доходу саме в розмірі, вказаному у позовній заяві.
Згідно із ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ст.184 СК України).
В судовому засіданні суд обмежився лише питанням чи визнають відповідачі позов, не з'ясувавши чи правильно вони розуміють позовні вимоги та які наслідки настануть у разі ухвалення судового рішення при визнанні позову (стягнення аліментів у частці від доходу), тобто не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, чим порушив вимоги ч.4 ст.10 ЦПК України, що призвело до ухвалення незаконного та необгрунтованого рішення в частині стягнення аліментів (згідно звукозапису судового засідання).
Згідно із довідками виконавчого комітету Листвинської сільської ради від 13 березня 2014 року (а.с.36-37), довідкою Овруцького районного центру зайнятості від 12 березня 2014 року (а.с.38) відповідачі не працюють, тобто не мають постійного заробітку (доходу), що не було враховано судом і стало підставою для оскарження судового рішення.
За таких обставин, підстав для стягнення аліментів у частці від доходу, за відсутності такого, у суду не було.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
За наданими суду доказами відповідачі мають неповнолітню дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та непрацездатну ОСОБА_6, яка є пенсіонером (а.с.36, 39, 40).
Судом не враховано ці обставини та матеріальне становище платників аліментів.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про можливість стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 200 грн., з кожного.
Твердження відповідачів про те, що при влаштуванні дитини у медичний заклад остання не потребує матеріальної допомоги, не заслуговує на увагу, як таке, що суперечить вимогам ст.193 СК України, згідно якої якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Отже, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає скасуванню з ухваленням нового - про його часткове задоволення.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Скасувати рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 03 березня 2014 року в частині задоволення позову про стягнення аліментів та ухвалити нове про часткове задоволення вказаного позову.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2), ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючих в АДРЕСА_1, не працюючих, аліменти на сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 200 грн.., щомісячно, з кожного, починаючи з 11 лютого 2014 року і до досягнення останнім повноліття, з перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3, код банку 311647, в Державному ощадному банку України.
В решти рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді