УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 року листопада місяця 14 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача на рішення Армянського міського суду АРК від 17.08.2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, що сталася з вини відповідача 7.08.2000 р. на території Нововоронцовського району Херсонської області, посилаючись на те, що їй були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, вона понесла витрати, пов'язані з лікуванням. Тому просила стягнути з відповідача 2781,10 грн. на відшкодування матеріальної шкоди і 550000 грн. - моральної шкоди.

Рішенням Армянського міського суду АРК від 17.08.2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. З відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто 50000 грн. у відшкодування моральної шкоди, витрати на правову допомогу в розмірі 160 грн., судовий збір в розмірі 8,50 грн. В дохід держави з ОСОБА_2 було стягнуто 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено. Було зменшено також розмір суми, на яку ухвалою Армянського міського суду АРК від 29.06.2006 р. накладений арешт на майно відповідача, з 52781 грн. до 50168,50 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про зміну рішення суду в частині стягнення моральної шкоди, з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що в результаті ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_2 7.08.2000 року, ОСОБА_1 отримала тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили втрату органу та призвели до стійкої втрати працездатності не менш ніж на одну третину.

Справа № 22-6981/2006                                        Головуючий по першій інстанції

Таран Л.О.

Доповідач Берещанська І.І.

Судом було встановлено, що в результаті зазначеного ДТП позивачці була заподіяна матеріальна шкода у вигляді витрат на лікування на суму 767,41 грн., витрат на проїзд до лікарні на суму 108,48 грн., всього на загальну суму 875,89 грн. Докази інших витрат суду не були надані.

Судом також було встановлено, що відповідач відшкодував позивачці спричинену шкоду в сумі 955 грн., про що надав суду квитанції про переказ грошових коштів позивачу.

Тому, суд, посилаючись на ст. 1166 ЦК України, обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 в позові про відшкодування матеріальної шкоди, з чим погоджується колегія суддів.

Суд першої інстанції також обгрунтовано, з урахуванням вимог статей 23, 1167 ЦК України, частково задовольнив позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди.

Згідно зі ст. 23 ГК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Стягуючи з відповідача 50 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, судом були враховані: суть позовних вимог, обставини справи, необережну форму вини та ступінь провини відповідача, глибину фізичних і душевних страждань позивачки, а саме: що вона перенесла складну операцію, у молодому віці позбулася лівого ока, стала інвалідом З групи довічно, за станом здоров'я обмежена в можливості працевлаштування.

Входячи з наведеного, колегія суддів вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги щодо занадто великого розміру моральної шкоди не містять підстав для зміни рішення в цій частині.

На   підставі   вказаного   і   керуючись   статтями             303,   307,   308   Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Армянського міського суду АРК від 17.08.2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.

Справа № 22-6981/2006                             Головуючий по першій інстанції

Таран Доповідач Берещанська І.І.