ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" травня 2014 р. Справа № 914/4600/13
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Дякович О.В.
суддів Данко Л.С.
Марко Р.І.
при секретарі судового засідання Мазепа Н.В.
За участю представників:
від позивача: Кузик М.Р. - представник на підставі довіреності № 43 від 21.10.13 року;
від відповідача: Войтович О.В. - представник на підставі довіреності б/н від 23.01.13 року;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест", м. Трускавець, Львівська область, без номера від 12.03.2014 року (вх. №01-05/1358/14 від 25.03.2014 року)
на рішення Господарського суду Львівської області від 14.02.2014 року
у справі № 914/4600/13
за позовом Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Трускавецькурорт", м. Трускавець, Львівська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест", м.Трускавець, Львівська область
про стягнення 82 843, 95 грн.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2014 року у складі колегії: головуючого-судді Дякович О.В., суддів: Данко Л.С. та Якімець Г.Г. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест", м.Трускавець, Львівська область, без номера від 12.03.2014 року (вх. №01-05/1358/14 від 25.03.2014 року) прийнято до провадження та призначено справу до розгляду. У зв'язку із перебуванням суддів Данко Л.С. та Якімець Г.Г. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 року в склад судової колегії по розгляду даної справи замість суддів Данко Л.С. та Якімець Г.Г. введено суддів Бонк Т.Б. та Марко Р.І. Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2014 року у зв'язку із перебуванням судді Бонк Т.Б. у відпустці в склад судової колегії введено замість судді Бонк Т.Б. - суддю Данко Л.С.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області від 14.02.2014 року у цій справі (суддя Фартушок Т.Б.) позов Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Трускавецькурорт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" про стягнення 82 843, 95 грн. задоволено повністю.
Приймаючи дане рішення місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем порушено зобов'язання щодо оплати за надані послуги згідно Договору №003-01 від 02.01.2013 року, в тому числі станом на час подання позову та порушення провадження у справі - на суму 82843,95грн.
Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест", м.Трускавець, Львівська область звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою без номера від 12.03.2014 року, в якій просить оскаржуване рішення господарського суду Львівської області від 14.02.2014 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте за невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права. Свої доводи скаржник мотивує, зокрема тим, що місцевий господарський суд задовольняючи позов помилково дійшов висновку, що обов'язок по оплаті за надані послуги настав у відповідача на підставі актів приймання-передачі наданих послуг. На переконання скаржника, оскільки останній не отримував рахунків, відтак умова оплати по договору не настала.
На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2014 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу №418 від 08.04.2014 року, в якому зазначає, що відповідно до умов Договору, саме з моменту підписання акта про надані послуги, а не виставлення рахунку, обчислюється строк виконання зобов'язання - оплата наданих послуг, таким чином, підписаний сторонами акт про надані послуги фіксує факт надання послуг, що і є підставою для виникнення зобов'язань відповідача щодо здійснення розрахунку за отримані послуги. Вважає, що вимоги, викладені в апеляційній скарзі відповідача є безпідставними та просить суд рішення господарського суду Львівської області від 14.02.2014 року у справі № 914/4600/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Трускавецьінвест» - без задоволення.
В дане судове засідання прибули представники обох сторін, які підтримали свої доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, а також висловили свої міркування щодо питань, які виникали в ході судового засідання.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули в судове засідання, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 14.02.2014 року у справі № 914/4600/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест", м.Трускавець, Львівська область, без номера від 12.03.2014 року без задоволення, виходячи з наступного.
Згідно із вимогами ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. А у відповідності до ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до вимог ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно із ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст.901 Цивільного кодексу України).
Аналізом матеріалів справи колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду встановлено, що 02.01.2013р. між Закритим акціонерним товариством (надалі - ЗАТ) лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) "Трускавецьінвест" (Замовник) укладено Договір №003-01 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Виконавець, за завданням Замовника, на підставі Ліцензії АВ 554039, виданої Міністерством охорони здоров'я України 22.07.2010р., зобов'язується в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, надавати Замовнику (особам, які направляються Замовником) медичні послуги (послуги біохімічної, бактеріологічної лабораторії, консультації вузьких спеціалістів, діагностичні обстеження, лікувальні процедури (надалі - Послуги)), при погодженні видів, ціни, зазначених в Додатках, а Замовник в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується оплатити ці Послуги (п.1.1 Договору).
Пунктом 3.4. Договору встановлено, що протягом 5 днів після закінчення місяця, в якому надавались Послуги, Виконавець надає Замовнику Акт приймання-передачі наданих послуг, у якому наводиться опис наданих Виконавцем послуг та їх вартість згідно з цим договором.
Замовник зобов'язаний підписати Акт про надані послуги протягом 3-х робочих днів з моменту отримання чи в той же строк направити Виконавцю мотивовану відмову у випадку, якщо зазначені в Акті послуги не відповідають фактично наданим Виконавцем згідно з умовам цього договору та чинним в Україні законодавством ( п.3.5. Договору).
Свої зобов'язання по Договору позивач виконав, що підтверджується Актами наданих послуг:
· №133 від 31.01.2013р. на суму 41770,40грн. з ПДВ;
· №134 від 31.01.2013р. на суму 924,00грн.; з ПДВ;
· №135 від 31.01.2013р. на суму 926,40грн.; з ПДВ;
· №136 від 31.10.2013р. на суму 6736,40грн. з ПДВ;
· №137 від 31.01.2013р. на суму 76671,30грн. з ПДВ;
· №187 від 31.01.2013р. на суму 940,00грн. з ПДВ;
· №213 від 31.01.2013р. на суму 1587,60грн. з ПДВ;
· №214 від 31.01.2013р. на суму 6726,70грн. з ПДВ;
· №436 від 28.02.2013р. на суму 32932,60грн. з ПДВ;
· №437 від 28.02.2013р. на суму 1388,20грн. з ПДВ;
· №438 від 28.02.2013р. на суму 386,00грн. з ПДВ;
· №439 від 28.02.2013р. на суму 3811,00грн. з ПДВ;
· №440 від 28.02.2013р. на суму 65268,70грн. з ПДВ;
· №483 від 28.02.2013р. на суму 621,20грн. з ПДВ;
· №529 від 28.02.2013р. на суму 970,20грн. з ПДВ;
· №539 від 28.02.2013р. на суму 8796,30грн. з ПДВ;
· №783 від 31.03.2013р. на суму1482,50грн. з ПДВ;
· №784 від 31.03.2013р. на суму 340,70грн. з ПДВ;
· №785 від 31.03.2013р. на суму 154,40грн. з ПДВ;
· №786 від 31.03.2013р. на суму 3160,00грн. з ПДВ;
· №787 від 31.03.2013р. на суму 52669,10грн. з ПДВ;
· №793 від 31.03.2013р. на суму 8488,00грн. з ПДВ;
· №803 від 31.03.2013р. на суму 970,20грн. з ПДВ;
· №814 від 31.03.2013р. на суму 1072,60грн. з ПДВ;
· №1007 від 30.04.2013р. на суму 1226,10грн. з ПДВ;
· №1008 від 30.04.2013р. на суму 1187,70грн. з ПДВ;
· №1009 від 30.04.2013р. на суму 757,20грн. з ПДВ;
· № 1010 від 30.04.2013р. на суму 30499,70грн. з ПДВ;
· №1108 від 30.04.2013р. на суму 1146,60грн. з ПДВ;
· №1118 від 30.04.2013р. на суму 9025,20грн. з ПДВ;
· №1120 від 30.04.2013р. на суму 733,00грн. з ПДВ;
· №1330 від 31.05.2013р. на суму 1242,90грн. з ПДВ;
· №1331 від 31.05.2013р. на суму 757,60грн. з ПДВ;
· №1332 від 31.05.2013р. на суму 870,10грн. з ПДВ;
· №1334 від 31.05.2013р. на суму 603,80грн. з ПДВ;
· №1357 від 31.05.2013р. на суму 1111,20грн. з ПДВ;
· №1372 від 31.05.2013р. на суму 791,80грн. з ПДВ;
· №1378 від 31.05.2013р. на суму 8397,70грн. з ПДВ;
· №1711 від 30.06.2013р. на суму 152,50грн. з ПДВ;
· №1715 від 30.06.2013р. на суму 1157,50грн. з ПДВ;
· №1726 від 30.06.2013р. на суму 8934,70грн. з ПДВ;
· №1730 від 30.06.2013р. на суму 162,70грн. з ПДВ;
· №1731 від 30.06.2013р. на суму 216,30грн. з ПДВ;
· №1732 від 30.06.2013р. на суму 380,10грн. з ПДВ;
· №1733 від 30.06.2013р. на суму 547,70грн. з ПДВ;
· №1734 від 30.06.2013р. на суму 162,00грн. з ПДВ;
· №1941 від 31.07.2013р. на суму 895,90грн. з ПДВ;
· №1951 від 31.07.2013р. на суму 1041,20грн. з ПДВ;
· №1952 від 31.07.2013р. на суму 648,00грн. з ПДВ;
· №1953 від 31.07.2013р. на суму 556,10грн. з ПДВ;
· №1954 від 31.07.2013р. на суму 87,90грн. з ПДВ;
· №2028 від 31.07.2013р. на суму 274,50грн. з ПДВ;
· №2035 від 31.07.2013р. на суму 8602,60грн. з ПДВ;
· №2048 від 31.07.2013р. на суму 1574,20грн. з ПДВ;
· №2269 від 31.08.2013р. на суму 1437,40грн. з ПДВ;
· №2270 від 31.08.2013р. на суму 517,00грн. з ПДВ;
· №2271 від 31.08.2013р. на суму 776,90грн. з ПДВ;
· №2272 від 31.08.2013р. на суму 538,50грн. з ПДВ;
· №2273 від 31.08.2013р. на суму 729,00грн. з ПДВ;
· №2323 від 31.08.2013р. на суму 2469,50грн. з ПДВ;
· №2333 від 31.08.2013р. на суму 1666,80грн. з ПДВ;
· №2342 від 31.08.2013р. на суму 8391,20грн. з ПДВ;
· №2592 від 30.09.2013р. на суму 1391,10грн. з ПДВ;
· №2593 від 30.09.2013р. на суму 1203,50грн. з ПДВ;
· №2594 від 30.09.2013р. на суму 81,00грн. з ПДВ;
· №2595 від 30.09.2013р. на суму 185,00грн. з ПДВ;
· №2596 від 30.09.2013р. на суму 1777,60грн. з ПДВ;
· №2611 від 30.09.2013р. на суму 46,30грн. з ПДВ;
· №2616 від 30.09.2013р. на суму 8620,90грн. з ПДВ;
· №2662 від 30.09.2013р. на суму 376,00грн. з ПДВ;
· №2813 від 31.10.2013р. на суму 1277,00грн. з ПДВ;
· №2814 від 31.10.2013р. на суму 1360,80грн. з ПДВ;
· №2815 від 31.10.2013р. на суму 1053,00грн. з ПДВ;
· №2816 від 31.10.2013р. на суму 933,10грн. з ПДВ;
· №2817 від 31.10.2013р. на суму 138,00грн. з ПДВ;
· №2898 від 31.10.2013р. на суму 366,00грн. з ПДВ;
· №2915 від 31.10.2013р. на суму 1990,90грн. з ПДВ;
· №2923 від 31.10.2013р. на суму 617,60грн. з ПДВ,
Зазначені Акти наданих послуг підписані та скріплені відбитками печаток Сторін, всього на загальну суму 440483,10грн.,
Крім цього, Сторонами був підписаний та скріплений печатками Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.04.2013р. по 30.06.2013р., згідно з яким кінцеве сальдо становить 73042,45грн. Після підписання цього Акту Позивач продовжував надавати Відповідачу послуги згідно Договору, проте Відповідачем здійснено лише часткову оплату за надані послуги, внаслідок чого, станом на момент подання позовної заяви, як зазначає Позивач, у Відповідача перед ним виник борг, сума якого складає 82843,95грн.
З метою досудового врегулювання спору в порядку ст. 6 ГПК України Позивачем на адресу Відповідача надіслано претензію №120 від 06.09.2013 року про погашення заборгованості за Договором №003-01 від 02.01.2013 року.
Згідно поданої позивачем довідки про надходження коштів від ТОВ «Трускавецьінвест» за період з 01.01.2013 року по 31.10.2013 року відповідачем по Договору здійснено лише часткову оплату за надані послуги у розмірі 357 639,15 грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказана норма кореспондується з положенням передбаченим частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 906 Цивільного кодексу України встановлено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності з пунктом п.2.4.1. Договору, Замовник зобов'язаний своєчасно оплатити вартість Послуг відповідно до виставленого рахунку та умов цього договору. Загальна вартість наданих Виконавцем Послуг залежить від кількості проведених процедур (п.3.1. Договору).
Приписами п.3.2. Договору передбачено, що оплата Послуг здійснюється на підставі виставлених рахунків у такому порядку:
- до 10 числа місяця - аванс у розмірі 50% від вартості фактично наданих Послуг у попередньому місяці;
- протягом 5 банківських днів з моменту підписання Акту про надані послуги - розрахунок за попередній місяць на підставі виставлених Виконавцем рахунків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Докази, що підтверджують виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості наданих послуг в повному обсязі і відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає доводи Позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму основної заборгованості за надані послуги правомірними, документально підтвердженими та не спростованими Відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з Відповідача 82 843,95 грн.
Посилання апелянта на ту обставину, що обов'язок по оплаті за надані послуги мав настати на підставі виставленого рахунку, а не на підставі актів приймання-передачі наданих послуг, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на те, що за умовами Договору, саме з моменту підписання акта про надані послуги обчислюється строк виконання зобов'язання - оплата за отримані послуги.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її завершення.
Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер (лист Міністерства фінансів України від 30.05.2011 р. N 31-08410-07-27/13794).
Фактично рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за фактично надані послуги, а сам факт отримання послуг повинен бути підтверджений актом прийому - передачі наданих послуг.
Крім цього, в матеріалах справи є підписані сторонами акти про надані послуги, які щомісяця складалися виконавцем та надсилалися на підписання замовнику, зазначалася підстава їх складання: Договір №003-01 від 02.01.2013 року та відповідний рахунок на оплату.
При цьому підписаний сторонами Акт про надання послуг є первинними обліковим документом у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і який відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а відтак є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отримані послуги.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що строк виконання зобов'язання обчислюється саме з моменту підписання акта про надані послуги. При цьому, наявність або відсутність рахунку фактури не звільняє Відповідача від обов'язку оплати.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 14.02.2014 року у справі № 914/4600/13 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст.49, 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Львівської області від 14.02.2014 року у справі № 914/4600/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест", м. Трускавець, Львівська область, без номера від 12.03.2014 року (вх. №01-05/1358/14 від 25.03.2014 року) - без задоволення.
Судовий збір за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.
Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.
Повний текст постанови складено 12.05.2014 року
Головуючий-суддя Дякович О.В.
Суддя Данко Л.С.
Суддя Марко Р.І.