РІШЕННЯ
іменем України
"24" січня 2008 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого Фащевської Н.Є.
Суддів Кузьми P.M., Жолудько Л.Д.
при секретарі Танцюрі О.В.
з участю ОСОБА_1,
представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Підволочиського районного суду від 6 листопада 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди ,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2007 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 376 грн. компенсації за заподіяну йому матеріальну шкоду та 5000 грн. грошового відшкодування моральної шкоди. Позивач вказував, що 30 травня 2007 р. під час конфлікту відповідач спричинив йому середньої тяжкості тілесні ушкодження , у зв"язку з чим він перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні і витратив на придбання ліків та медичних препаратів 376 грн.
Посилаючись на неведене, а також на те, що неправомірними діями відповідача йому було спричинено ще й моральну шкоду, позивач просив задовольнити його позовні вимоги.
Рішенням Підволочиського районного суду від 6 листопада 2007 р. позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за спричинену матеріальну шкоду 376 грн. 40 коп., 2000 грн. за спричинену моральну
Справа № 22-а - 28
Головуючий у 1-й інстанції - Кузьменко І.О.
Категорія - 20 Доповідач - Жолудько Л.Д.
шкоду та 500 грн. за правову допомогу.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держаки 180 грн. 80 коп. державного мита та тридцять грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Ухвалою Підволочиського районного суду від 8 листопада 2007 р. внесено виправлення в мотивувальну та резолютивну частини рішення від 6 листопада 2007 р. в частині визначення стягнення з ОСОБА_2 на користь держави мита не в сумі 180 грн. 80 коп., а в сумі 51 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду змінити, зменшивши суму матеріальних збитків до 177 грн .70 коп , суму моральних збитків та витрат на правову допомогу до 168 грн., посилаючись на те, що висновок суду про визначення сум зазначених витрат не відповідає обставинам справи.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи, викладені в ній .
ОСОБА_1 апеляційної скарги не визнав і пояснив, що судом повно і об"єктивно встановлені обставини справи і ухвалено законне та обґрунтоване рішення.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що неправоиірними діями відповідача ОСОБА_2 позивачеві ОСОБА_1 було спричинено матеріальну та моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем.
Колегія вважає, що з таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає встановленим обставинам і вимогам закону.
Разом з тим, задовольняючи вимоги позивача в частині стягнення з ОСОБА_2 376 грн. 40 коп. матеріальних збитків на придбання ліків, суд виходив з того, що потреба в них підтверджена приписами та показаннями лікаря в судовому засіданні, накладними про придбання іх позивачем за власні кошти.
З таким висновком суду погодитись не можна, так як деякі придбані ліки за накладною від 15 червня 2007 р. не були призначені лікарем в установленому порядку та необхідність їх для лікування потерпілого в зв"язку із спричиненою травмою не підтверджена будь-
якими іншими допустимими засобами доказування.
Наведене відповідно до вимог ст.309 ч.1, п.3 ЦПК України є підставою для зміни рішення в цій частині.
Судом установлено, що 30 травня 2007 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник спір з приводу недотримання ним санітарних правил, під час якого ОСОБА_2 господарською лопатою наніс ОСОБА_1 кілька ударів у ділянку голови та в ліву бокову ділянку тулуба.
Унаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості, у зв"язку з чим він тривалий час перебував на стаціонарному і амбулаторному лікуванні і поніс витрати на придбання ліків.Крім того, ОСОБА_1 було спричинено моральну шкоду, яка полягала у фізичному болю та його душевних стражданнях, пов"язаних із спричиненою травмою.
Згідно з обвинувальним висновком по кримінальній справі за № 1122818 ОСОБА_2 обвинувачено в скоєнні умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КК України.
Постановою Підволочиського районного суду від 14 вересня 2007 р. підсудного ОСОБА_2 звільнено від кримінальності відповідальності на підставі п.2"е" ст.1 і ст.6 ЗУ " Про амністію", кримінальну справу закрито, а цивільний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Відповідно до вимог ст.ст. 23 ч.1166 ч.1 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків , установлених цим кодексом.
Визначаючи розмір відшкодування позивачеві витрат на придбання ліків, колегія приймає до уваги довідку Підволочиської районної лікарні за № 359, у якій зазначено перелік медикаментів, придбаних хворим за власні кошти за період стаціонарного лікування з 30 травня до 11 червня 2007 р. , та накладну від 30 травня 2007 р. на суму 130 грн., у якій зазначені прописані лікарем медикаменти і придбані позивачем за власні кошти, а також вартість ліків, прописаних лікарем із накладної від 15 червня 2007 р. на загальну суму 177 грн.70 коп., яку визнав відповідач.
З урахуванням наведеного підлягяє зменшенню визначений судом розмір матеріальних збитків до суми 177 грн.70коп.
При визначенні розміру відшкодування витрат на правову допомогу суд підставно керувався положеннями ст.84 ЦПК України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.04. 2006 р. за № 590, згідно з якими компенсація витрат на правову допомогу не повинна перевищувати 40 відсотків розміру мінімальної зарплати за годину роботи адвоката.
Однак, колегія не може погодитись із висновком суду про тривалість судових засідань близько трьох годин, так як із протоколів судових засідань і пояснень сторін у суді апеляційної інстанціі вбачається, що судове засідання 22 листопада 2007 р. тривало близько 1 год. 15 хв., а 2-го листопада - близько 15 хв., у судовому засіданні 6-го листопада 2007 р. адвокат участі не приймав. Крім того, суд визначив компенсацію витрат на правову допомогу, виходячи із мінімальної заробітної плати 420 грн., хоча її розмір у жовтні-листопаді 2007 р. становив 460 грн., 40 відсотків розміру якої становить 184 грн.
Таким чином, на правову допомогу слід стягнути витрати за 2, 5 год . роботи адвоката, а саме: 1 год, - написання позовної заяви, 1 год. 30 хв. - участь у судових засіданнях, що становить суму 460 грн.(184 грн.х 2).
Колегія вважає мотивованим висновок суду щодо визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди з урахуванням глибини душевних страждань позивача, вимушених змін у його житті, вимог розумності і справедливості. А тому у цій частині рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Посилання апелянта на те, що судом при визначенні розміру збитків не враховано його матеріального стану е безпідставним, оскільки відповідно до вимог ч.4 ст.1193 ЦК України розмір відшкодування шкоди, завданої відповідачем позивачеві, не може бути зменшений залежно від матеріального становища відповідача.
Колегія не приймає до уваги твердження апелянта про те, що конфлікт між ним та ОСОБА_1 виник з ініціативи останнього, оскільки сама по собі цей факт за встановлених судом обставин і у відповідності з вимогами закону не може бути підставою для звільнення його від грошового відшкодування майновой і моральної шкоди потерпілому.
На підставі наведеного, ст.ст.22, 23, 1167, 1193, 1195 ЦК України та, керуючись ст.ст. 307 ч.1, п.3; 309 ч.1, п.1
313, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Підволочиського районного суду від 6.11.2007 р. в частині відшкодування матеріальної шкоди та компенсації витрат на правову допомогу змінити.
Зменшити суму стягуваної з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди до суми 177 грн. 70 коп. та витрат на правову допомогу до 460 грн.
У решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з дня набрання ним законної сили.