Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-2227 2008 Головуючий у 1 інстанції - Гончар В.М.
Категорія 32 Доповідач - Бубличенко В.П.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
9 грудня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Бубличенко В.П.
суддів - Кодрула М.А.
Фомічова С.В.
при секретарі - Пітель Г.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1до державного підприємства „Східний гірничо-збагачувальний комбінат” про відшкодування моральної шкоди на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 24 липня 2008 року і
в с т а н о в и л а :
У березні 2008 року ОСОБА_1звернувся в суд з позовом до державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди в зв'язку з професійним захворюванням.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що працював на Інгульській шахті державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» з 20 січня 1992 року по 14 жовтня 2005 року, де отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 11 липня 2006 року йому було встановлено 50% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності безстроково в зв'язку з професійним захворюванням.
Посилаючись на те, що він страждає фізично і морально через те, що внаслідок незабезпечення роботодавцем належних умов праці погіршився стан його здоров'я, він втратив працездатність, постійно хворіє, потребує лікування, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 80000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Кіровоградського районного суду від 24 липня 2008 року позов задоволено частково. Суд поновив позивачу строк звернення до суду за вирішенням трудового спору і стягнув на його користь з відповідача у відшкодування моральної шкоди 60000 грн.
У апеляційній скарзі ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» просить рішення місцевого суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. Посилається на неправильне застосування судом норм норма матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача Буліч Н.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
При вирішенні справи суд дійшов правильного висновку, що на спірні правовідносини поширюється дія ст.237-1 КЗпП України, згідно з якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно з п.5 Рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 8 жовтня 2008 року у справі про страхові виплати, право громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди, яке вони отримували за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, не порушено в зв'язку із внесенням змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.
Враховуючи наведене, не можна визнати обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно застосував до спірних правовідносин ст.237-1 КЗпП України.
Також не можна погодитися з доводами відповідача щодо порушення судом вимог ст.237-1 КЗпП.
З матеріалів справи, зокрема, акту розслідування хронічного професійного захворювання від 29 червня 2006 року, вбачається, що позивач отримав професійне захворювання внаслідок тривалого стажу роботи під землею в умовах вібрації при бурінні свердловин в горизонтальних гірничих виробках, вимушеної пози, несприятливого мікроклімату .
Встановлено, що внаслідок професійного захворювання позивач постійно відчуває фізичний біль, втратив нормальні життєві зв'язки, потребує додаткових зусиль для організації свого життя.
За таких обставин у суду були підстави для висновку, що порушення законних прав позивача на безпечні умови праці призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Обгрунтованим є рішення суду в частині поновлення позивачу строку звернення до суду за вирішенням трудового спору, оскільки він пропущений з поважних причин.
Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в недостатній мірі керувався зазначеними роз'ясненнями, а тому визначив розмір відшкодування моральної шкоди без урахування конкретних обставин справи.
В зв'язку з цим рішення суду підлягає зміні із зменшенням розміру відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, до 7000 грн.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу державного підприємства „Східний гірничо-збагачувальний комбінат” задовольнити частково.
Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 24 липня 2008 року змінити.
Зменшити розмір відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з державного підприємства „Східний гірничо-збагачувальний комбінат” на користь ОСОБА_1, з 60000 грн. до 7000 грн.
В решті рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 24 липня 2008 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча
Судді