ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" квітня 2014 р. м. Київ К/800/21744/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби
на постанову та ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2012 року Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2013 року
у справі№ 2а-8200/12/0170/20
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове-будівельне управління-49»
доКрасноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби
провизнання протиправними дій,-
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2012 року у справі № 2а-8200/12/0170/20, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2013 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо оформлення результату позапланової виїзної перевірки ТОВ «Шляхове-будівельне управління-49» актом від 25.06.2012 року № 766/22-03/32/32188239. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 58, 86 Податкового кодексу України, ст. ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.
У зв'язку з неявкою представників сторін, належним чином повідомлених про дату та час судового засідання, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки ТОВ «Шляхове-будівельне управління-49» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з: ТОВ БВП «Строитель-Плюс», ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит Груп», ПП «Гранд-М», ПП «Райс-М», ПП «Грандпродукт», ТОВ «ВТК «Окнополь», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд», ПП «Скипер», ПП «Добре Місто», ПП «Комманд», ПП «Мобкрим торг», ПП «Визит Торг», ПП «Нантехімідж», ПП «Кримторг», ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь», ПП «Базис Торг», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджи», ТОВ «Тонар-Крим», ТОВ «Кримстройіндустрія», ТОВ «Аквамарин», ПП «Єароградстрой», ПП «Прима торг», ТОВ «ТМ-Компані», фірма «Капітель Плюс», КП «Альянс», ПП «Пан Буд», ПП «Беллатрикс», ПП «Севелітстрой» ПП «Мастреторг» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, складено акт від 25.06.2012 року № 766/22-03/32188239, яким зафіксовано порушення позивачем: пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податку на прибуток по Декларації з податку на пруток підприємств на загальну суму 1 599 960,00 грн.; ч. ч. 1, 5 ст. 203, ст. ст. 215, 228, 655, 656, 662 Цивільного кодексу України в частині здійснення правочинів, зміст яких суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, таких, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків; пп. пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року на загальну суму 1 280 162,06 грн.
ТОВ «Шляхове-будівельне управління-49» звернулося адміністративного суду з позовом до про визнання протиправними дій.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо включення в акт позапланової виїзної перевірки № 766/22-03/32/32188239 від 25.06.2012 року висновків: про заниження податку на прибуток в загальній сумі 1599960 грн.; про заниження податку на додану вартість в загальній сумі 1 280 162,06 грн.; про порушення ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, ст. ст. 228, 655, 656, 662 Цивільного кодексу України в частині здійснення правочинів, зміст яких суперечить інтересам держави і суспільств, його моральним засадам, таких, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки при проведенні перевірки, на підставі якої складено зазначений акт, досліджувалася та описувалася господарська діяльність контрагентів позивача відповідно до матеріалів кримінальної справи № 69-0146.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що в умовах відсутності доказів порушення платником податків положень чинного законодавства відповідно до ст. 86 Податкового кодексу України та вимог Порядку оформлення документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1003, відповідач за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки мав скласти довідку, якою підтвердив би факт проведення перевірки діяльності платника податків. Проте, відповідач, склавши за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача акт, діяв у спосіб, що не передбачений чинним законодавством України, упереджено, зробивши висновки щодо господарської діяльності позивача за певний період на підставі припущень, без з'ясування всіх обставин справи, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій податкового органу по оформленню такого результату перевірки від 25.06.2012 року актом № 766/22-03/32/32188239.
Колегія суддів з таким висновком не погоджується, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Підпунктом 62.1.3 пункту 6.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.
Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України і є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки, та не порушує права платника.
Крім того, висновки податкового органу за наслідками проведення перевірки, викладені у відповідному акті, не породжують для суб'єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника.
Отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що постановою суду першої інстанції та ухвалою апеляційного адміністративного суду обставини справи встановлені повно та всебічно в обсязі, достатньому для прийняття рішення у справі, однак з неправильним застосуванням зазначених вище норм матеріального права, що є підставою відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України для їх скасування в частині задоволення позову та прийняття нового рішення в цій частині про відмову задоволенні позову.
За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2013 року у справі № 2а-8200/12/0170/20 в частині задоволення позову про визнання протиправними дій відповідача щодо оформлення результату позапланової виїзної перевірки ТОВ «Шляхове-будівельне управління-49» актом від 25.06.2012 року № 766/22-03/32/32188239 скасувати.
В цій частині прийняти нову постанову.
В позові відмовити.
В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2013 року у справі № 2а-8200/12/0170/20 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів з моменту відправки її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді О. В. Вербицька
Н. Є. Маринчак