АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
Іменем України
17 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
головуючого - судді Кулікової С.В.
суддів - Білич І.М., Поліщук Н.В.,
при секретарі - Клінчук О.М.,
за участю представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,
представника позивача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_2 про роз'яснення рішення суду про порядок виконання рішення в частині звернення стягнення на цінні папери у справі за позовом акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, третя особа - закрите акціонерне товариство «Сіті Нет» про звернення стягнення на предмет застави,
перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/4002/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Фаркош Ю.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кулікова С.В.
В С Т А Н О В И Л А:
Представник заявника ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про роз'яснення заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 07.10.2010 року, посилаючись на те, що державним виконавцем неправильно визначено розмір виконавчого збору, який підлягає до стягнення; оскільки він виходив із розміру загальної заборгованості, яку суд постановив до стягнення, натомість не враховано суму вартості цінних паперів, яка підлягає стягненню за виконавчим документом.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2014 року заяву ОСОБА_2 про роз'яснення рішення суду про порядок виконання рішення в частині звернення стягнення на цінні папери у справі за позовом акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, третя особа - закрите акціонерне товариство «Сіті Нет» про звернення стягнення на предмет застави відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення порядку виконання рішення Печерського районного суду м.Києві від 07.10.2010 року задовольнити та визначити порядок виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 7 жовтня 2010 року у справі № 2-7543/10 в частині звернення стягнення на предмет застави: цінні папери, що належать на праві приватної власності ОСОБА_1 - акції прості іменні у кількості - 51 штука, номінальною вартістю одного цінного паперу - 700 грн., сумарною номінальною вартістю цінних паперів - 35 700 грн.
В скарзі висловлює думку, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд допустив порушення норм процесуального та матеріального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи та призвело до неправильного вирішення справи, при цьому зазначає, що в заочному рішенні Печерського районного суду м. Києва не зазначено порядку його виконання, що призвело в подальшому до прийняття помилкових рішень ДВС МЮ України, частина з яких уже скасована, а частина оскаржується.
Проте, на думку апелянта, суд першої інстанції всупереч уточненій заяві про встановлення порядку виконання рішення суду, яка міститься в матеріалах справи та усним поясненням представників заявника, що відображені на звукозаписі судового засідання, не прийняв до розгляду обґрунтовані пояснення представників про відсутність в тексті рішення суду посилань щодо порядку його виконання та розглядав заяву за правилами ст. 221 ЦПК України, яка не стосується встановлення порядку виконання рішення суду.
В судовому засіданні апелянт підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Представник позивача заперечувала проти апеляційної скарги за необґрунтованістю її доводів.
Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., вислухавши пояснення сторін, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої судом ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення рішення суду про порядок виконання рішення в частині звернення стягнення на цінні папери, виходив з того, що зміст поданої заяви зводиться до правомірності визначення розміру виконавчого збору, що не підлягає розгляду в порядку ст. 221 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком районного суду, так як він в повній мірі відповідає вимогам Закону.
Так, статтею 217 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
При цьому, резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215-217 ЦПК. У ній, зокрема, має бути зазначено: висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково (при відмові в позові слід точно зазначити, кому, відносно кого та в чому відмовлено); висновок суду по суті позовних вимог: які саме права позивача визнано або поновлено; розмір грошових сум чи перелік майна, присуджених стороні; вартість майна, яке належить стягнути з відповідача, якщо при виконанні рішення присудженого майна у наявності не буде; конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права; розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 88 ЦПК; строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; у яких межах допускається негайне виконання рішення, коли суд зобов'язаний або має право його допустити (п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»).
Зазначене спростовує доводи апеляційної скарги про те, що відсутність в тексті рішення суду порядку його виконання, є неправомірним та має бути усунено шляхом роз'яснення даного рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що питання виконання рішення суду та визначення розміру виконавчого збору є компетенцією державного виконавця.
Таким чином, всебічно і повно перевіривши законність і обґрунтованість ухвали на основі матеріалів справи, які досліджувались судом першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про правомірну відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення рішення суду щодо порядку його виконання.
При цьому, ухвала суду першої інстанції винесена з дотриманням норм процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2014 року - відхилити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: