24.04.2014
255/3843/13-к
ВИРОК
Іменем України
24 квітня 2014 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді - Лагода К.О.
при секретарі - Бесєдіній А.В.
за участю прокурора - Натеса Д.М., Щурського С.В.
захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2
перекладачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Донецька матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, уродженця м. Харцизька Донецької області, мешкає та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, раніше судимого: 17.06.2010 року Оболонським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.2, 71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі; 03.12.2013 року Шахтарським міським судом Донецької області за ст.ст. 185 ч.3, 289 ч.2, ст. 70 ч.1 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 11.12.2013 року Пролетарським районним судом м. Донецька за ст.ст. 185 ч.2, 289 ч.2, 70 ч.1 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 12.12.2013 року Куйбишевським районним судом м. Донецька за ст. 198 КК України до 2 років позбавлення волі;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина Казахстана, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 21.08.2008 року Судакським міським судом АРК за ст. 185 ч.3, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 03.12.2013 року Шахтарським міським судом Донецької області за ст.ст. 185 ч.3, 289 ч.2, ст. 70 ч.1 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 11.12.2013 року Пролетарським районним судом м. Донецька за ст.ст. 185 ч.2, 289 ч.2, 70 ч.1 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 12.12.2013 року Куйбишевським районним судом м. Донецька за ст. 198 КК України до 2 років позбавлення волі;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
22.01.2013 року приблизно о 04 годині 00 хвилин, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, вступив у змову з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6. Після чого, знаходячись на автопарковці, розташованої біля магазину «Чіко» по пр. Ілліча 6 у Ворошиловському районі міста Донецька, діючи умисно, повторно, реалізуючи попередньо досягнуту злочинну змову з ОСОБА_6 за допомогою ключів, без законних на то підстав, тобто незаконно, відкрили двері в автомобіль моделі «Таврія» зеленого кольору д-н НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_9 Після чого, діючи умисно, за згодою з ОСОБА_6, без законних на то підстав, сіли у вищезазначений автомобіль, завели двигун, та уїхали з місця парковки даного автомобіля, тим самим, незаконно заволоділи транспортним засобом, спричинив ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 12 000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України,- а саме незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Крім цього, 22.01.2013 року приблизно о 04 годині 30 хвилин продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 з метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, вступив у змову з ОСОБА_6, після чого, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, діючи умисно, повторно, реалізуючи попередньо досягнуту злочинну змову з ОСОБА_6, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, розбив скло на водійській двері автомобіля «Дача-Логан» р-н НОМЕР_2, припарованого біля будинку АДРЕСА_3, звідки таємно повторно викрали чуже майно яке належало ОСОБА_10, а саме:
- автомагнітолу «Кенвуд», вартістю 400 гривень,
- банківську картку «Приватбанку», матеріальної цінності не представляє, на ім'я ОСОБА_10, а всього майна на загальну суму 400 гривень.
Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з місця скоєння злочину сумісно зникли, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, спричинивши ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 400 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України,- а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 на початку судового слідства провину та цивільний позов не визнав у повному обсязі. Пояснив суду, 22 січня 2013 року в нічний час доби, точного часу не пам'ятає, домовилися із ОСОБА_11 про зустріч в районі гастроному «Москва». На автомобілі Таврія зеленого кольору він, ОСОБА_6 і ОСОБА_12 під'їхали до гастроному, з двору будинку до них вийшов ОСОБА_11 з пакетом у руках, якоюсь папкою, навігатором, авто магнітолою, електрошокером, блокнотом, в якому знаходилися якісь картки, та запропонував одразу під'їхати до банкомату, з метою зняття грошових коштів. Обвинувачений пояснив, що вони під'їхали до банкомату, ОСОБА_6 вийшов із машини, пробував зняти гроші, у нього не вийшло, уточнював щось у ОСОБА_11, який був в автомобілі на заднім місці, а поруч сиділа ОСОБА_12. ОСОБА_6, зі слів ОСОБА_5, декілька раз намагався зняти грошові кошти з банкомату, але не вийшло, оскільки не вірно вказували код. Після чого всі поїхали на пр. Ілліча в м. Донецьку, висадили ОСОБА_11 і він пішов до своєї машини, але залишив два пакета зі всіма речами, навігатор, авто магнітолу просив продати, казав що речі всі належать йому, гроші пропонував розділити, а документи вирішили залишити дома у ОСОБА_12. До ранку були усі разом, а потім ОСОБА_5 поїхав до м. Харцизька. Крім того, ОСОБА_5 вказував, що в ході досудового слідства на нього здійснювали не законний вплив працівники міліції, однак в подальшому обвинувачений зазначив, що давав такі свідчення з метою пом'якшити свою відповідальність, і вказані факти не відповідають дійсності. ОСОБА_5 наголосив, що в ході слідства добровільно приймав участь у слідчих експериментах та давав покази. Пояснив, що дійсно разом і ОСОБА_6 у січні 2013 року викрали автомобіль Таврія та заволоділи майном із автомобіля Дача-Логан, а саме авто магнітолою, банківською карткою, розбивши при цьому скло машини. У скоєному обвинувачений щиро покаявся, пояснив, що свідчення ОСОБА_11 давав на його прохання, з метою уникнення покарання, так як він дуже хворий.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 на початку судового слідства провину не визнавав, як і цивільний позов. Пояснив суду, що також знає ОСОБА_11 з весни 2012 року. В ніч 22 січня 2013 року ОСОБА_11 дійсно просив його зняти гроші з банкомату, казав що це його гроші, ОСОБА_6 декілька раз намагався зняти гроші з банкомату, але ОСОБА_11 дав не вірний пін код карти, тому далі ОСОБА_11 просто забрав картку та сказав, що потім сам зніме кошти в банкоматі. Крім того, ОСОБА_6, як і ОСОБА_5, зазначав, що до нього застосовувалися недозволені методи ведення досудового слідства,однак у подальшому пояснив, що це не відповідає дійсності, та всі слідчі дії проводилися за його згодою та він особисто і добровільно приймав участь у слідчих експериментах. ОСОБА_6 пояснив, що його батько є інвалідом другої групи, у зв'язку із чим він давав не правдиві покази, з метою уникнення покарання та змоги доглядати за хворим батьком. Обвинувачений вказав, що разом із ОСОБА_5 у січні 2013 року у центрі міста Донецька у нічний час доби вони заволоділи автомобілем та майном із другої машини, шляхом вибиття скла у вікні. Просив суд строго його не карати, оскільки він кається у скоєному та усвідомлює наслідки своїх вчинків.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 суду показав, що 22 січня 2013 року залишив свій автомобіль зеленого кольору «Таврія» біля магазину «Чіко» по пр. Ілліча в м. Донецьку, пішов додому, а в ранці автомобіль був відсутній на місці. Після чого потерпілий написав заяву у Ворошиловському РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області. ОСОБА_9 пояснив суду, що придбав автомобіль три роки тому за 12 тисяч гривень. Питання щодо покарання обвинувачених залишив на розсуд суду.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 суду показав, що з обвинувачених нікого особисто не знає. В січня 2013 року з його автомобілю «Дача Логан», який стояв в районі будинку АДРЕСА_3, який знаходиться у дворах будинків, викрали речі, а саме авто магнітолу та інші дрібниці. Він одразу звернувся до Ворошиловського РВ ДМУ та написав заяву. ОСОБА_10 пояснив суду, що ліве скло зі сторони водійського сидіння було розбито якимось предметом, і воно висіло на плівці тоніровки. Зі слів потерпілого, було видно, що скло розбили важким предметом, можливо монтіровкою. Зникла авто магнітола «Кенвуд», кредитна карта «Приватбанку», електрошокер чорного кольору розміром з три коробки сірників. Претензій матеріального характеру не має.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показала, що знає обох обвинувачених біля року. З ОСОБА_6 мешкала разом протягом чотирьох місяців. Зазначила, що 21 січня 2013 року приїхала з відрядження, після цього їздили з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 каталися по місту. В районі гастроному «Москва» зустрілися зі знайомим ОСОБА_6, ОСОБА_11, який передав великий пакет з якимись речами. Після чого вони відвезли його в сторону річки Кальміус, по вул. Челюскінців цей хлопець дав картку ОСОБА_6, щоб той зняв гроші з банкомату, через декілька невдалих спроб ОСОБА_11 забрав картку у ОСОБА_6 та сказав, що сам все зніме. Вони висадили його в районі річки Кальміус, а самі поїхали додому.
За клопотанням обвинувачених, у судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_11, який суду показав, що знає обох обвинувачених, дружньо спілкувалися з ними у 2012р. В січні 2013 року свідок зустрічався з обома обвинуваченими, подзвонив їм з проханням забрати його на автомобілі, при ньому були крадені речі. Обвинувачені під'їхали на автомобілі «Славута» зеленого кольору, ОСОБА_11 сів до них в машину, де знаходилась ОСОБА_12. При ньому було два пакета, в одному пакеті були якісь документи, не розглядав їх детальніше, а в іншому пакеті була аудіомагнітола «Кенвуд», шокер, який він знайшов в однієї з машин. Таким чином, свідок в судовому засіданні наполягав, що усі інкриміновані обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 злочини, скоїв він.
Разом із тим, 06.02.2014р. судом було отримано письмову заяву ОСОБА_11, який відмовився від показів, які давав у судовому засіданні, оскільки ніяких злочинів не скоював, а розповідав про них на прохання ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які погрожували йому фізичною розправою, у разі не визнання провини за їх кримінальні правопорушення. ОСОБА_11 зазначив, що ОСОБА_6 дав йому свій обвинувальний акт, з якого свідок вивчив, що потрібно говорити в суді. У скоєному щиро покаявся, просив більше до суду не викликати, із за побоювань конфлікту із обвинуваченими.
Крім показів потерпілих, свідків провина обвинувачених підтверджена наступними доказами, дослідженими судом, а саме: протоколом слідчих експериментів від 21.03.2013р., за участю ОСОБА_5, ОСОБА_6, та від 09.02.2013р. за участю ОСОБА_12
Таким чином, беручи до уваги докази у їх сукупності, а також визнання обвинуваченими своєї провини, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 та ОСОБА_6 знайшла своє підтвердження в ході судового слідства. Крім того, суд критично відноситься та не бере до уваги покази свідка ОСОБА_11, які він особисто спростував у поданій суду заяві, та показів свідка ОСОБА_12, яка перебувала у близьких відносинах з ОСОБА_13
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що винуватість обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень встановлена та їх дії органом досудового слідства вірно кваліфіковані:
- за статтею 289 ч.2 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб;
- за статтею 185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб
Крім того, судом було вивчено данні про особу обвинувачуваного ОСОБА_5, який раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря - нарколога з діагнозом: вживання опіоїдів зі шкідливими наслідками, не працює, характеризується добре.
При вивченні даних про особу ОСОБА_6 судом встановлено, що він раніше судимий, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: вживання спиртного зі шкідливими наслідками, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює, характеризується добре.
Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставинами, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 їх щире каяття та повне визнання провини.
На підставі вищевикладеного, враховуючи обставини вчинення злочинів, одне з яких згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, особи винних, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не стали і знову вчинили злочини, суд вважає неможливим виправлення та перевиховання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити їм покарання у вигляді позбавлення волі.
Суд вважає, що при призначенні остаточного покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6, враховуючи вироки Куйбишевського районного суду м. Донецька від 12.12.2013р., Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 03.12.2013р. та Пролетарського районного суду м. Донецька від 11.12.2013р., які не були узгоджені між собою щодо призначених мір покарання, необхідно застосувати вимоги ч. 4 ст. 70 КК України.
Суд доходить висновку, що заявлений потерпілим ОСОБА_14 позов на відшкодування майнової шкоди внаслідок незаконного заволодіння автомобілем «Таврія» у кузові зеленого кольору у розмірі 12 000 гривень, підлягає задоволенню. (т.1 а.с.15).
Керуючись статтями 373, 374 КПК України, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289 та ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання:
- за ч.2 ст. 289 КК України у вигляді - 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
- за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді - 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом частково складання призначених покарань, ОСОБА_5 визначити покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, враховуючи вироки Куйбишевського районного суду м. Донецька від 12.12.2013р., Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 03.12.2013р. та Пролетарського районного суду м. Донецька від 11.12.2013р., остаточно шляхом часткового складання призначених покарань визначити остаточне покарання ОСОБА_5 у вигляді 6 (шести) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі із конфіскацією всього приналежного йому майна.
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289 та ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання:
- за ч.2 ст. 289 КК України у вигляді - 5 (п'яти) років позбавлення волі без із конфіскації.
- за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом частково складання призначених покарань, ОСОБА_6 визначити покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, враховуючи вироки Куйбишевського районного суду м. Донецька від 12.12.2013р., Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 03.12.2013р. та Пролетарського районного суду м. Донецька від 11.12.2013р., остаточно шляхом часткового складання призначених покарань визначити остаточне покарання ОСОБА_6 у вигляді 6 (шести) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі із конфіскацією всього приналежного йому майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обчислювати з 07.02.2013 року.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою в СІЗО №5 УГПтСУ в Донецькій області до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7, солідарно в рахунок відшкодування майнової шкоди внаслідок незаконного заволодіння автомобілем «Таврія» у кузові зеленого кольору у розмірі 12 000 гривень.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана через даний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Ворошиловського районного
суду міста Донецька К.О. Лагода