06.05.2014
справа № 2/434/540/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06.05.2014 року Артемівський районний суд міста Луганська в складі :
головуючого-судді Труфанової М.О.,
при секретарі: Тишаковій О.А.
за участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить, стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 1062,74 грн., втрачений дохід в сумі 17 470 грн. Обгрунтовує свої вимоги тим, що 08.12.2012 р. при виконанні робіт по встановленню газового лічильника в квартирі відповідача за адресою: АДРЕСА_1 він без яких-то причин був побитий відповідачем, який знаходився в стані алкогольного сп"яніння. Згідно вироку Артемівського районного суду м. Луганська від 28.08.2013 р. йому була відшкодована моральна шкода в сумі 7000 грн, в відшкодуванні матеріальної шкоди, а саме витрат на лікування та втраченого доходу йому було відмовлено. Вважає, що згідно ст. 1206 ЦК України відповідач зобов"язаний відшкодувати йому витрати на лікування, яке він проходив в Станично-Луганської районної лікарні та на яке витратив 1062,74 грн, що підтверджується медичною карткою, виписним епікризом та чеками. Також, відповідач повинен відшкодувати йому втрачений дохід, оскільки він пенсіонер, у зв"язку з побиттям він втратив роботу, на його утриманні знаходиться дружина хвора на цукровий діабет та донька. Втрачену вигоду він оцінює, виходячи з розрахунку середньої заробітної плати по Україні, за час який він не працював з вини відповідача з грудня 2012 р. по червень 2013 р, у сумі 17 470 грн. Тому він вимушений звернутися до суду.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов та просив його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, та суду пояснив, що відносно нього був винесений вирок суду, в рамках якого позивачем вже подавався позов, він був частково задоволений та з нього стягнуто на користь позивача моральну шкоду в розмірі 7000 грн, в іншій частині відмовлено за необгрунтованістю. Крім того, матеріальна шкода з приводу втраченого доходу позивачем нічим не підтверджена, він не надав доказів, що дійсно працював та отримував заробітну плату, що перебував на обліку у центрі зайнятості, не довів неможливість працевлаштування з його вини у період з грудня 2012 р. по червень 2013 р.
Вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали цивільної справи № 2/434/540/14, кримінальної справи № 434/2426/13-к, судом встановлено:
Згідно вироку Артемівського районного суду м. Луганська від 28.08.2013 р. вбачається, що ОСОБА_2 07.12.2012 р. приблизно о 10.00 годині, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 вступив у словесний конфлікт з ОСОБА_3, в ході якого наніс останньому два удари рукою в область обличчя, внаслідок чого ОСОБА_3 впав на підлогу на сходовому майданчику та втратив свідомість. Внаслідок дій ОСОБА_2, ОСОБА_3 були спричинені легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров"я. Згідно вказаного вироку ОСОБА_2 був визнаний винним у здійснені злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України та підданий штрафу у розмірі 1700 грн; також частково задоволений цивільний позов ОСОБА_3 - стягнуто з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду у розмірі 7000 грн, у стягненні матеріальних збитків відмовлено за необгрунтованістю (а.с. 2). Згідно копії медичної картки та випісного епікрізу № 4557/2029 ОСОБА_3 знаходився на лікуванні в Станично-Луганської ЦРБ з 08.12.12 р. по 18.12.12 р, отримав лікування за призначенням лікаря: фіз. розчин, L-лизина, есцинат, магнія сульфат, анальгін, нейрорубін, цераксон, серрата, гліцесед. (а.с. 3). Згідно наданих позивачем копій чеків придбав ліки на загальну суму 1023,8 грн. (а.с. 3). Згідно довідки ФОП ОСОБА_4 ОСОБА_3 знаходився на іспитовому терміні з 01.12.12 р. по 10.12.12 р., за час якого був направлений на проведення газосварочних робіт за адресою: АДРЕСА_1 та в зв"язку з тим, що останній попав до лікарні були вимушені взяти іншого газосварщика (а.с. 13 кримінального провадження).
Відповідно до ст. 1206 ЦК України особо, яка вчинила злочин, зобов"язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров"я на лікування потерпілого від цього злочину.....
Згідно ст. 128 КПК України особа, яка не пред"явила цивільного позову в кримінальному проваджені, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред"явити його в порядку цивільного судочинства....
Згідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі тих доказів,які надали сторони. Ст. 60 ЦПК України закріплює обов'язок сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягає. Оскільки позивачем ОСОБА_3 позов подається до суду повторно, вказаний цивільний позов з аналогічними вимогами (за виключенням збільшення суми втраченого доходу до 17 470 грн) був предметом розгляду в рамках розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 125 КК України, за результатами розгляду був задоволений частково, з відповідача стягнуто на користь позивача моральну шкоду в розмірі 7000 грн, в іншій частині відмовлено за необгрунтованістю. Крім того, позивач звертається до суду з посиланням на ст. 1206 ЦК України як на підставу позову, яка в данному випадку не може бути підставою задоволення позову, оскільки вказана стаття передбачає подачу позову щодо відшкодування витрат закладу охорони здоров"я на лікування потерпілого від злочину, тобто заклад здоров"я такі вимоги до суду не заявляв. Крім того, суд вважає позов не доведеним позивачем, оскільким ним не надано будь-яких доказів щодо того, що він є постраждалим від кримінального злочину, передбачного ч. 1 ст. 122, ст. 296 КК України (кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 порушено за ч. 2 ст. 125 КК України), що на його утриманні знаходиться хвора дружина та дитина, що дійсно працював та отримував заробітну плату, чи перебував на обліку у центрі зайнятості, не довів неможливість працевлаштування з вини відповідача у період з грудня 2012 р. по червень 2013 р. на які він послилається у позові.
Суд не може покласти в основу копії чеків, наданих позивачем, оскільки вони надані в копіях, не завірених належним чином, деякі з них не читаємі, крім того, з яких вбачається придбання інших медичних препаратів, ніж ті, що призначені в лікарні (алмагель, ранітідін та інш).
З огляду на викладене, суд вважає, що підстав для задоволенню позову не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1206, 1177 ЦК України, ст. ст., 10, 11, 58-61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
У позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Артемівський районний суд м. Луганська шляхом подачи апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя М.О. Труфанова