донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.05.2014 справа №908/481/14
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Принцевської Н.М.
суддівКолядко Т.М., Скакуна О.А.
при секретарі судового засідання Гуменюк А.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача:Гриценко О.І., довіреність № 35 від 11.02.14р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водоканал», м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від19.03.2014р.
у справі№ 908/481/14 (суддя Азізбекян Т.А.)
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя
доКомунального підприємства «Водоканал», м. Запоріжжя
про стягнення 34 126,90 грн.
В С Т А Н О В И В:
Господарський суд Запорізької області рішенням від 19.03.2014р. задовольнив позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, стягнувши з Комунального підприємства «Водоканал» на користь позивача основний борг у розмірі 32 651,63 грн., 1273,13 грн. 3% річних за період з 26.08.2012р. по 31.01.2014р. та 202,14 грн. інфляції.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права, судом не було встановлено всіх обставин по справі та невірно оцінені докази, надані відповідачем, що призвело до винесення неправомірного рішення по справі.
Представник відповідача в судому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час слухання справи повідомлений належним чином, надав відзив на апеляційну скаргу, де просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення, що оскаржується.
Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, що були предметом розгляду суду першої інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
29.12.2009р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, як Постачальником, та Комунальним підприємством "Водоканал", як Покупцем, укладено Договір поставки на закупку товарів № 5601/09, за умовами п.1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товари в об'ємах, узгоджених з Покупцем в річному плановому наряді-замовленні на календарний (фінансовий) рік, а Покупець прийняти та провести розрахунок за фактично отримані ним об'єми закупівель товарів.
Відповідно до п. 4.2., орієнтована сума Договору складає 20 000,00 грн.
Сторонами в Додатковій угоді № 1 від 01.03.2010р. до Договору погоджено збільшення орієнтованої суми договору на 570 000,00 грн. (п'ятсот сімдесят тисяч грн.) до 590 000,00 грн. (п'ятсот дев'яносто тисяч грн.).
Згідно п. 6.1. Договору поставки на закупку товарів, поставка товарів здійснюється за рахунок Постачальника його транспортом на склад Покупця.
Пунктом 7.1. Договору сторони узгодили, що розрахунки проводяться за фактично поставлені та прийняті відповідно до умов Договору товари.
Відповідно до п. 7.3. Договору, розрахунки Покупець проводить згідно рахунків, виставлених Постачальником, на його поточний рахунок згідно реквізитів, вказаних в Договорі, в строк - 45-ти календарних днів з дати поставки товарів на склад Покупця.
Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
На виконання умов договору, у період з 11.07.2012р. по 26.11.2012р., позивачем здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 32 651,63 грн. згідно видаткових накладних, а саме: 11.07.2012р. - 3 793,20 грн. (видаткова накладна № 209 від 11.07.2012р.); 11.07.2012р. - 3 001,20 грн. (видаткова накладна № 201 від 11.07.2012р.); 11.07.2012р. - 3 102,00 грн. (видаткова накладна № 198 від 11.07.2012р.); 11.07.2012р. - 5 166,40 грн. (видаткова накладна № 200 від 11.07.2012р.); 05.09.2012р. - 2 901,60 грн. (видаткова накладна № 183 від 05.09.2012р.); 05.09.2012р. - 2 462,40 грн. (видаткова накладна № 184 від 05.09.2012р.); 05.09.2012р. - 2 202,00 грн. (видаткова накладна № 197 від 05.09.2012р.); 05.09.2012 року - 2 281,20 грн. (видаткова накладна № 199 від 05.09.2012р.); 26.11.2012р. - 7 741,63 грн. (видаткова накладна № 215 від 26.11.2012р.).
Факт прийняття товару відповідачем підтверджується підписами посадових осіб КП "Водоканал" Євтушенко В.О., Черниченко В.А. у видаткових накладних про отримання товару.
Крім того, згідно акту звірки взаємних розрахунків між сторонами від 01.10.2013р. сальдо становить 32 651,63 грн. на користь ФОП ОСОБА_6
10.10.2013р. позивачем на адресу КП "Водоканал" направлено претензію з вимогою про сплату заборгованості за Договором поставки на закупку товарів № 5601/09 від 29.12.2009 року, яка відповідачем залишена без задоволення.
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, заборгованість КП "Водоканал" перед ФОП ОСОБА_6 за поставку товару становить 32 651,63 грн.
Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 265 Господарського кодексу України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Поставлену позивачем продукцію отримано повноважним представником відповідача, факт отримання продукції відповідачем також підтверджується. За таких підстав місцевий суд дійшов вірного висновку що відповідач товар прийняв, його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтовано задоволено судом першої інстанції.
Щодо стягнення з відповідача 1 273,13 грн. 3% річних за період з 26.08.2012р. по 31.01.2014р. та 202,14 грн. інфляції, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наданий позивачем розрахунок процентів річних судом перевірений та визнано вірно обчисленим. Відтак, висновок місцевого суду, що вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних за період з 26.08.2012р. по 31.01.2014р. складає 1 273,13 грн., інфляційні витрати - 202,14 грн. за період з 26.08.2012р. по 31.01.2014р. є вірним та обґрунтованим.
Судова колегія не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно невірного застосування судом першої інстанції вимог чинного законодавства щодо відмови у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.
Як вірно зазначено місцевим судом, відповідно до пункту 3 ст. 6 Закону України "Про судоустрій України" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Таким чином, за наявності спірних правовідносин суд не вправі відмовити особі в розгляді позовної заяви, якщо з матеріалів справи вбачається, що даний спір підвідомчий господарському суду.
Відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду. Звернення до третейського суду є лише одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин (Рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24.02.2004 № 3-рп/2004).
Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону України "Про третейські суди" є здійснення ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України.
Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (ст. 125 Конституції України).
Відповідно до статті 1 ГПК України юридичним та фізичним особам гарантовано право на звернення до господарського суду, згідно із встановленою підвідомчістю справ.
Тобто наявність в укладеному між сторонами договорі умови про вирішення спірних питань в третейському суді не є підставою відмови у прийнятті позову та його розгляду господарським судом.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водоканал», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 19 березня 2014 року по справі № 908/481/14 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 19 березня 2014 року по справі № 908/481/14 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Н.М. Принцевська
Судді: Т.М. Колядко
О.А. Скакун
Надруковано 5 примірників:
1-позивачу;
1-відповідачу;
1-до справи;
1-ГСЗО;
1-ДАГС