1-23/07

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

18 грудня  2007 року                                                                                                       м.  Рівне

Військовий місцевий суд Рівненського гарнізону у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у складі:

головуючого - підполковника юстиції Міліщука С. Л.,  при секретареві - Никончук Л.М. ,

за участю державного обвинувача - військового прокурора Рівненського гарнізону полковника юстиції Борискіна С. А.,  підсудного ОСОБА_1 ,  розглядаючи кримінальну справу по обвинуваченню колишнього військовослужбовця військової частини 9971,  капітана запасу, ОСОБА_1 народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 в с Гірники,  Ратнівського району,  Волинської області, українця,  громадянина України,  з вищою освітою,  одруженого,  маючого на утриманні трьох дітей,  одна яких неповнолітня,  не судимого,  перебувавшого на військовій службі на офіцерських посадах в період з вересня 1994 року по вересень 2007 року,  колишнього начальника контролерського поста "Тур",  прикордонної застави "Тур", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у скоєнні злочину передбаченого ч.1  ст.  419 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_1  звинувачується в тому,  що він,  ЗО листопада 2006 року,  о 19 годині 16 хв.,  будучи особою,  яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України - "старший зміни прикордонних нарядів",  "перевірка документів" на місцевому (спрощеному) пункті пропуску "Тур",  через який забороняється переміщувати товари,  що підлягають митному оформленню,  в порушення вимог  ст.  5 Статуту Державної прикордонної служби з охорони державного кордону України (частина IV,  прикордонний наряд),   ст.  ст.  33,  54,  103 Інструкції з організації і здійснення прикордонного контролю,  затвердженої наказом Голови ДПС України № 711 від 5 жовтня 2004 року,   ст.  2.4. Положення про контролерський пост прикордонної застави Державної прикордонної служби України,  затвердженого наказом Голови ДПС України № 200 від 18 березня 2005 року,  при в'їзді на територію України через місцевий (спрощений) пункт пропуску "Тур" громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 та громадянина України ОСОБА_3. на автомобілі марки "ВАЗ-2101",  н.з. НОМЕР_1,  з причепом,  завантаженими 15 мішками зерна пшениці,  на прохання громадянина України ОСОБА_4,  якому належало зерно,  рішення про відмову у вїзді в Україну не прийняв,  про прийняте рішення

2

 начальнику застави не доповів,  записи у відповідні обліки не зробив,  постанову про відмову у в'їзді в Україну не видав,  а вніс дані паспортних документів у книгу обліку громадян та легкового автотранспорту,  що перетинають ДКУ в місцевому (спрощеному) пункті пропуску "Тур" (Вїзд),  журнал обліку і реєстрації іноземних громадян пункту пропуску "Тур" в'їзд в Україну,  поставив датоштамп про вїзд в імміграційну картку ОСОБА_2,  після чого віддав наказ сержанту ОСОБА_5. пропустити на територію України вищезазначений автомобіль з вантажем без митного оформлення останнього.

В цей же день о 19 год. 50 хв.,  ОСОБА_1  в порушення вимог вищевказаних нормативних актів,  при виїзді з території України через місцевий (спрощений) пункт пропуску "Тур" громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 та громадянина України ОСОБА_3. на автомобілі марки "ВАЗ-2101",  н.з. НОМЕР_1,  з причепом,  завантаженим дошкою необрізаною із ясена різної довжини,  товщиною 25 мм.  в кількості 1, 2 м3,  рішення про відмову у виїзді з України не прийняв,  про прийняте рішення начальнику застави не доповів,  записів у відповідні обліки не зробив,  постанову про відмову у виїзді з України не видав,  а вніс дані паспортних документів у книгу обліку громадян та легкового автотранспорту,  що перетинають ДКУ в пункті пропуску "Тур" (виїзд),  поставив датоштамп про виїзд в імміграційну картку ОСОБА_2,  після чого віддав наказ сержанту ОСОБА_5. пропустити на виїзд з території України вищезазначений автомобіль з вантажем без митного оформлення останнього.

Вищезазначені дії ОСОБА_1  органами досудового слідства були кваліфіковані за ч. 1  ст.  419 КК України.

(Органами досудового слідства відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5  за ознаками злочину передбаченого ч.1  ст. 419 КК України на підставі п.2  ст. 6 КПК України).

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю,  і,  підтвердивши вищенаведене пояснив,  що дійсно порушив статутні правила несення прикордонної служби,  оскільки пожалів жителів місцевих прикордонних сіл,  з якими за роботу розраховувались зерном і дошками.

У зв'язку з тим,  що покази підсудного повністю узгоджуються з доказами стосовно фактичних обставин справи,  які були зібрані в ході досудового слідства,  і які ніким з учасників судового розгляду не оспорювались,  а також враховуючи клопотання останніх,  відповідно до ч.3  ст.  299 КПК України,  дослідження доказів в судовому засіданні було обмежено допитом підсудного та дослідженням документів,  які характеризують його особу.

До закінчення судового слідства підсудній ОСОБА_1  заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у відповідності до  ст.  48 КК України,  і закриття кримінальної справи відносно нього на підставі ч.1  ст. 7 КПК України,  так як на його думку,  на момент розгляду справі в суді він перестав бути суспільно небезпечною особою,  оскільки до кримінальної відповідальності притягується вперше,  злочин вчинений ним є злочином середньої тяжкості,  з моменту його вчинення пройшов тривалий час -більше одного року,  на даний час він,  ОСОБА_1,  вже звільнений з військової служби,  щиро розкаявся у скоєному,  характеризується по службі,  як до вчинення злочину так і після,  виключно з позитивної сторони,  має на своєму утриманні трьох дітей,  одна з яких неповнолітня,  і згідний із закриттям кримінальної справи відносно нього з нереабілітуючих підстав.

Державний обвинувач не заперечував проти задоволення клопотання підсудного,  оскільки на його думку,  ОСОБА_1  дійсно,  на момент розгляду справи в суді,  в наслідок зміни обстановки перестав бути суспільно небезпечною особою.

Як вбачається із матеріалів кримінальної справи,  в ході досудового слідства зібрано достатньо доказів,  які свідчать про наявність в діях ОСОБА_1  ознак злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  419 КК України.

Згідно  ст.  12 КК України злочин,  передбачений ч.1  ст.  419 КК України - є злочином середньої тяжкості.

3

У відповідності до  ст.  48 КК України,  особу,  яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості,  може бути звільнено від кримінальної відповідальності,  якщо буде визнано,  що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Заслухавши думку учасників судового розгляду та прийнявши до уваги всі обставини справи і дані про особу підсудного,  військовий місцевий суд приходить до висновку,  що,  оскільки ОСОБА_1  до кримінальної відповідальності притягується вперше,  злочин вчинений ним є злочином середньої тяжкості,  з моменту його вчинення пройшов тривалий час - більше одного року,  щиро розкаявся у скоєному,  характеризується по службі,  як до вчинення злочину так і після,  виключно з позитивної сторони,  на даний час ОСОБА_1 вже звільнений з військової служби,  має на своєму утриманні трьох дітей,  одна з яких неповнолітня,  і згідний із закриттям кримінальної справи відносно нього з нереабілітуючих підстав,  а тому його слід визнати особою,  яка на час розгляду справи в суд в наслідок зміни обстановки перестала бути суспільно небезпечною,  у зв'язку з цим суд вважає за можливе задовольнити клопотання підсудного та звільнити його від кримінальної відповідальності у відповідності до  ст.  48 КК України,  а кримінальну справу відносно нього закрити на підставі ч. 1  ст.  7 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись  ст.  ст.  7,  282 КПК України,  військовий місцевий суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання підсудного - задовольнити.

ОСОБА_1 який обвинувачується органами досудового слідства у скоєнні злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  419 КК України,  на підставі  ст.  48 того ж Кодексу звільнити від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки,  а кримінальну справу відносно останнього закрити на підставі ч. 1  ст.  7 КПК України.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1  - підписку про невиїзд - відмінити.

Речові докази по даній кримінальній справі,  після набрання постановою законної сили:

· книгу обліку громадян та легкового автотранспорту,  що перетинають ДКУ в пункті пропуску "Тур" (Вїзд),  журнал обліку і реєстрації іноземних громадян пункту пропуску "Тур" на вїзд в Україну,  книгу обліку громадян та легкового автотранспорту,  що перетинають ДКУ в пункті пропуску "Тур" (виїзд),  які зберігаються у кімнаті для зберігання речових доказів військової прокуратури Рівненського гарнізону - повернути за належністю;

· іміграційну картку ОСОБА_2,  яка зберігається у кримінальній справі - зберігати у справі.

Апеляція на дану постанову може бути подана до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Рівненського гарнізону протягом семи діб з дня її винесення.