АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«20» грудня 2006р, м.Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді - Каранфілової В.М.,
суддів - Сидоренко І.П., Троїцької Л.Л.,
при секретарі - Басовій Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, законного представника ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 18 травня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визначення порядку користування земельною ділянкою; за зустрічним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення порядку користування земельною ділянкою,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 18 травня 2006р. позовні вимоги ОСОБА_3. задоволено.
Суд визначив порядок користування Земельною ділянкою між ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, виділивши: ОСОБА_4 ізольовану земельну ділянку площею 300кв.м. із самостійним в'їздом з боку АДРЕСА_1, ОСОБА_3. ізольовану земельну ділянку площею 175кв.м. із збереженням існуючого входу з боку АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 ізольовану земельну ділянку площею 4 37кв.м. із збереженням існуючого входу з боку АДРЕСА_1, згідно 2-го варіанту судової будівельно-технічної експертизи.
У задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав доводи апеляційної скарги, зміст рішення, пояснення учасників процесу, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що за договором дарування від 30.03.2001р. ОСОБА_3 є власником 2\10 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в
Справа №22-4609/2006р. Категорія: 33
Головуючий 1-ої інстанції - Сєвєрова Є.С. Доповідач - Троїцька Л.Л.
АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці площею 941кв.м. (а.с.З).
ОСОБА_2. є власником 1\2 частини зазначеного житлового будинку на підставі договору дарування від 17.07.2003р, із зазначенням загальної площі земельної ділянки - 941кв.м. (а.с.5).
ОСОБА_4 є власником 3\10 часток даного будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.01.2004р., розташованих на земельній ділянці площею 941кв.м. (а.с.4). У його користуванні знаходиться земельна ділянка площею 300кв.м. і з цього приводу між сторонами спору не існує.
Тому, встановлюючи порядок користування земельною ділянкою для ОСОБА_4, суд врахував порядок, що фактично склався між колишніми співвласниками.
Що стосується встановлення порядку користування земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_2, то суд застосував 2-ий варіант запропонований експертом, згідно якого ОСОБА_3 надана земельна ділянка площею 175кв.м., а ОСОБА_2 437кв.м. При цьому врахував, що такий варіант відповідає ідеальним часткам сторін у житловому будинку, дає змогу організувати ізольовані ділянки із самостійними входами, що має значення при неприязних стосунках сторін.
Між тим, з такими висновками суду колегія погодитись не може.
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулись до суду з позовами про встановлення порядку користування земельними ділянками і просили виділити в користування ділянки пропорційно належним їм долям будинку.
Згідно ч.2 ст.158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння; користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.
Розглядаючи спір по суті, суд не врахував, що згідно чинного ЗК України в редакції 2001р. встановлення порядку користування земельними ділянками між співвласниками будівлі не передбачено. Право володіння, користування та розпорядження земельними ділянками належить лише власникам, землі.
В разі переходу права власності на будівлі та споруди до кількох осіб, право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження останніх (ч.4 ст.120 ЗК України).
Після набуття права власності на частину будинку, сторони до теперішнього часу не оформили, у встановленому законом порядку, свої права на земельні ділянки згідно їх долі в цьому будинку.
Крім того, виділяючи сторонам у користування земельні ділянки згідно другого варіанту експертизи, суд не прийняв до уваги, що за цим варіантом не враховується розташування самочинно зведених та старих, підлягаючих зносу, будівель Літ. „Б" і „В" (а.с.65-зворот).
Однак, вказані будівлі не являються самочинно зведеними і знаходяться у спільній власності сторін, що підтверджується правовстановлюючими документами (а.с.3-5).
Про те, що вони є старі і підлягають зносу немає ніяких доказів.
На теперішній час цими будівлями користуються ОСОБА_3 і ОСОБА_1 які не мають бажання їх зносити.
Допитаний в апеляційній інстанції експерт ОСОБА_5 підтримав висновки експертизи і пояснив, що іншого варіанту з виділом сторонам ізольованих земельних ділянок немає.
Залишати земельну ділянку в загальному користуванні сторони не бажають. Мирним шляхом вирішити конфлікт сторони відмовились.
При викладених обставинах колегія приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в позовах згідно ст.309 ЦПК України.
Між тим, колегія вважає, що після оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку сторони, як власники землі, зможуть поставити питання про виділення окремих частин пропорційно долям в будинку з встановленням меж, а у разі виникнення спору з цього приводу, вирішити його в судовому порядку.
Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, законного представника ОСОБА_2, задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 18 травня 2006р. скасувати. Постановити нове.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 і за зустрічним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення порядку користування земельною ділянкою - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, однак, може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі 2-ох місяців з дня його проголошення.