Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/326/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Бурко Р. В.

Категорія 190 (83, 86-1, 143) Доповідач в колегії апеляційного суду Осєтров В. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2014 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Осєтрова В.І.,

суддів - Деревінського С.М., Кабанової В.В.,

при секретарі - Берневек О.А.,

за участю прокурора - Добрової Н.І.,

представника потерпілої - ОСОБА_3,

захисника - адвоката - ОСОБА_4,

обвинуваченого - ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальне провадження № 12013120060002377 за апеляційними скаргами прокурора, потерпілої ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_5 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_4 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.02.2014 року яким, -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Абхазії, Гудаутського району, с. Хуап, мешканця АДРЕСА_1, є особою, яка відповідно до ст. 89 КК України не має судимостей,

засуджено за ч. 3 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_7 103 050 грн. 40 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1 000 грн. моральної шкоди.

Згідно вироку суду ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене у великих розмірах. Кримінальне правопорушення вчинене за наступних обставин.

28.11.2008 року ОСОБА_5 маючи умисел на заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_6, увійшовши в довіру до останньої пообіцяв прискорити виготовлення дозвільних документів та проекту відведення на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2. В подальшому ОСОБА_5, обумовивши всі деталі виділення вищевказаної земельної ділянки з ОСОБА_6, та зловживаючи довірою шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами у сумі 11 500 тис. доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 28.11.2008 року становить 74 496 грн. 89 коп., про що останній власноруч написав розписку, в якій вказана сума грошових коштів та зобов'язання останнього надати усі документи на земельну ділянку та термін їх виконання - півроку.

20.11.2009 року ОСОБА_5, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_6, знову взяв у останньої грошові кошти у сумі 300 доларів СІІІА, що згідно курсу Національного банку України станом на 20.11.2009 року становить 2 396 грн. 76 коп., мотивуючи це тим, що для проекту відведення земельної ділянки потрібна картографічна схема земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Після чого, 02.12.2009 року ОСОБА_5 знову продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_6, взяв у ОСОБА_8 який є чоловіком ОСОБА_6, гроші в сумі 2 400 доларів США, які ОСОБА_6, передала для ОСОБА_5 та 200 грн. мотивуючи це тим, що потрібні дозволи із служб на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

В подальшому ОСОБА_5, достовірно знаючи про те, що земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, перебуває у власності ОСОБА_9, що підтверджується рішенням Кіровоградської міської ради № 2439 від 27.08.2009 року, подав заяву від 25.11.2009 року, із картографічною схемою вказаної ділянки до Управління земельних відносин та охорони навколишнього середовища Кіровоградської міської ради з метою винесення даного питання на чергову сесію депутатів КМР та отримання рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для подальшого заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 Після цього, ОСОБА_5 усвідомлюючи, що на вказану земельну ділянку не можливо виготовити технічну документацію, так як проект відведення земельної ділянки потрібно затвердити у службових осіб управління земельних ресурсів Держкомзему м. Кіровограда, які у погоджені йому відмовлять, у зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_9, отримавши рішення від 02.09.2010 року № 3743 «Про надання ОСОБА_6 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2» продовжуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_6, отримав від останньої ще 500 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на вересень 2010 року становить 3959 грн. 01 коп. повідомивши їй, що грошові кошти необхідні для подальшої реєстрації земельної ділянки.

Таким, чином ОСОБА_5 на системній основі починаючи з листопада 2008 року по вересень 2010 року увійшовши в довіру до ОСОБА_6, шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами на загальну суму 14 700 доларів США.

В апеляційній скарзі, яка в подальшому була змінена в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, прокурор просить вирок районного суду змінити, виправивши в мотивувальній частині вироку дату прийняття рішення Кіровоградської міської ради № 2439, а саме замість 27.09.2009 року вказати 27.08.2009 року.

Не погоджуючись із рішенням суду потерпіла ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій просить вирок суду змінити в частині вирішення питання цивільного позову та стягнути з ОСОБА_5 на її користь 117 497 грн. 10 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 20 000 грн. моральної шкоди. Своє прохання мотивує тим, що суд першої інстанції не вірно визначив та розрахував курс долару США відносно гривні, оскільки взяв за основу курс, який діяв на момент отримання ОСОБА_5 від неї коштів, хоча згідно Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 31.03.1989 року, при визначенні розміру шкоди суд має виходити з цін на майно, що діють на даній місцевості на час розгляду справи. Окрім цього, вважає, що суд першої інстанції стягуючи з ОСОБА_5 на користь потерпілої 1 000 грн. моральної шкоди, взагалі не врахував тих страждань, які потерпіла зазнає внаслідок протиправних дії обвинуваченого. Вказана сума, на переконання потерпілої, не відповідає понесеним нею моральних страждань та є явно несправедливою.

В апеляційних скаргах, які за змістом є аналогічними, обвинувачений ОСОБА_5 та в його інтересах захисник - адвокат ОСОБА_4, просять вирок районного суду скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Разом з тим, просять скасувати ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.12.2013 року про звернення уваги голови КДКА Кіровоградської області на обставини викладені в ухвалі та місячний строк для повідомлення про результати розгляду. В обґрунтування своїх вимог зазначають наступне. Так, обвинувачений не заперечує того факту, що він дійсно домовився з потерпілою про надання ним послуг з оформлення земельної ділянки та дійсно отримав від неї кошти. Однак в його діях відсутній склад інкримінованого кримінального правопорушення, а наявні цивільно-правові зобов'язання, оскільки ним були виконані умови домовленості, однак потерпіла по незрозумілим причинам відмовилась від подальшої процедури оформлення земельної ділянки та почала вимагати повернення своїх коштів. При цьому, апелянти зазначають, що ОСОБА_5 виконав покладені на нього обов'язки, про що свідчать копія заяви міському голові про вибір місця розташування земельної ділянки від 25.11.2009 року та копія проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_6, однак вказаним доказам суд першої інстанції оцінки не надав. Про виконання ОСОБА_5 зобов'язань за домовленістю також підтвердили і свідки.

Окрім цього, апелянти зазначають, що рішення Кіровоградської міської ради № 2439 від 27.08.2009 року є сфальсифікованим, оскільки ОСОБА_9 жодних документів до міської ради щодо передачі йому земельної ділянки не подавались та на офіційному інтернет сайті міської ради відсутні відомості про таке рішення.

Вказані обставини в свою чергу підтверджують показання обвинуваченого з приводу того, що йому не відомо було про наявність вказаного рішення та, що земельна ділянка, яку хотіла отримати у власність ОСОБА_6 вже була передана ОСОБА_9

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала свою змінену апеляційну скаргу та заперечила проти задоволення апеляційних скарг інших учасників судового розгляду, представника потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_3, яка просила вирок суду змінити в частині стягнення шкоди та в повному обсязі задовольнити цивільний позов, обвинуваченого ОСОБА_5 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_4, які в судових дебатах, а обвинувачений і в останньому слові просили вирок суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_5 складу інкримінованого кримінального правопорушення, дослідивши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши доводи апеляційних скарг колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, будучи допитаним в судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачени ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та зазначив, що він дійсно домовився з потерпілою ОСОБА_6 про надання ним послуг з оформлення земельної ділянки та дійсно отримав від неї кошти. Однак вважає, що в його діях відсутній склад інкримінованого кримінального правопорушення, а наявні цивільно-правові зобов'язання, оскільки ним були виконані умови домовленості, однак потерпіла по незрозумілим причинам відмовилась від подальшої процедури оформлення земельної ділянки та почала вимагати повернення своїх коштів.

Незважаючи на повне невизнання своєї вини, вина ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України в повному обсязі доведена наявними в матеріалах кримінального провадження належними, допустимими та достовірними доказами, які зібрані у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку, а саме:

- Показаннями потерпілої ОСОБА_6, яка в судовому засіданні суду першої інстанції показала, що у 2008 році разом з ОСОБА_8, який є її чоловіком, вирішили взяти в оренду земельну ділянку на території міста Кіровограда, з метою відкриття ще одного продовольчого кіоску, оскільки вони на протязі тривало часу займаються підприємницькою діяльністю у сфері торгівлі. У зв'язку з цим, вона подала в Кіровоградську міську раду заяву на отримання земельної ділянки в оренду. В цей час до неї підійшов невідомий раніше чоловік, який представився ОСОБА_5, як в одальшому їй стало відомо, що це був ОСОБА_5 та сказав, що він вирішує усі питання в земельній сфері, та за певну суму грошових коштів може допомогти у сприянні вирішення питання по виділенню земельної ділянки в натурі та прискорення подальшого взяття землі в приватну власність. Про те чи працює ОСОБА_5, в міській раді потерпіла не питала, а лише бачила, що чоловік вільно заходить по кабінетам управління земельних відносин та охорони навколишнього середовища. Під час розмови ОСОБА_5 повідомив, що виготовлення документів буде коштувати близько 20 тисяч доларів США. При цьому ОСОБА_5 запропонував земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 350 кв.м. На вибір земельної ділянки вона разом з своїм чоловіком та ОСОБА_5 виїжджали на різні адреси, так як останній говорив, що може вирішити приватизацію землі у будь якому районі на території міста, але вона з чоловіком вирішили, що місце АДРЕСА_2 більше всього підходить. Через тиждень після усної бесіди з ОСОБА_5 та вибором земельної ділянки, останній їй зателефонував та сказав, щоб вона приїхала до нього додому, при цьому повідомивши, що для підготовки документів на сесію, потерпіла повинна надати грошові кошти у сумі 11 500 доларів США. В послідуючому вони домовились про те, що ОСОБА_5 за півроку надасть усі документи на право власності земельною ділянкою, що розташована АДРЕСА_2, та за вказані послуги вона з чоловіком надали частину грошових коштів у сумі 11 500 доларів США, а ОСОБА_5 написав розписку про отримання вказаної суми грошових коштів.

Після цього, в період з 02.12.2009 року по жовтень 2010 року, ОСОБА_5 періодично телефонував і вимагав гроші для вирішення та прискорення питань на земельній комісії та погодження проекту, загальна відведена сума складала 3 400 доларів США, яка частнима була передана ОСОБА_5 На вимогу потерпілої надати хоча б якісь офіційно завірені документи, ОСОБА_5 повідомляв, що документи знаходяться в роботі земельного відділу КМР. Одного разу ОСОБА_5 надав рішення в якому було вказане її прізвище, але без підписів та без реєстрації сказавши, що оригінал рішення є, але по не зрозумілим причинам він не може надати завірену належним чином копію вказаного документа, та попрохав знову надати йому гроші. На протязі двох років потерпіла від ОСОБА_5 не отримала жодного документа, так як останній відмовлявся тільки обіцянками. В послідуючому ОСОБА_5 повідомив, що не вистачило коштів для затвердження документації та обіцяв, що поверне гроші на загальну суму 14 900 доларів США. Але до сьогоднішнього дня ОСОБА_5 не віддав вказану суму, на телефонні дзвінки не відповідає, за адресою реєстрації не проживає;

- Допитаний в судовому засіданні районного суду свідок ОСОБА_8 надав суду аналогічні пояснення поясненням потерпілої ОСОБА_6;

- Свідок ОСОБА_9, будучи допитаним в судовому засіданні суду першої інстанції надав показання, з яких слідує, що він має у власності земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_2. Зазначену земельну ділянку свідок отримав на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 02.02.2010 року. Також свідок зазначив, що його земельна ділянка та земельна ділянка, яку пропонував ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_6 одна і таж;

- Допитаний в судовому засіданні районного суду в якості свідка, ОСОБА_10 показав, що в період з 2009 року по 2010 рік він займав посаду начальника земельних відносин та охорони навколишнього середовища Кіровоградської міської ради. У коло його обов'язків входило організація та контроль за діяльністю управління, підписання та візування внутрішніх документів. При цьому свідок пояснив процедуру проведення та надання в оренду земельних ділянок на території міста.

Також свідок пояснив, що ОСОБА_5 дійсно звертався із заявою до КМР, орієнтовно в період з липня по серпень 2010 року, про що свідчить рішення КМР від 02.09.2010 №3743 «Про надання ОСОБА_6 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2.

Окрім цього свідок зазначив, що ОСОБА_5 звертався до КМР і йому було повідомлено, що конкретно до земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 у нього є сумніви щодо використання земельної ділянки іншими суб'єктами, тому ОСОБА_5 було запропоновано звернутися до Держкомзему м. Кіровограда з метою перевірки по даній земельній ділянці, а саме чи перебуває вона в користуванні чи ні, так як усі зміни щодо користування земельними ділянками зазначаються в електронній базі. Крім, того ОСОБА_5 до заяви потрібно було додати роздруківки картографічної схеми земельної ділянки;

- З показань свідка ОСОБА_11, наданих нею суду першої інстанції вбачається, що з 2006 року по 2011 рік вона перебувала в трудових відносинах з Управлінням земельних ресурсів Держкомзему м. Кіровограда та виконувала роботу з діловодства. На ряду з іншими виробничими питаннями в її обов'язки входило надання планокартографічного матеріалу земельних ділянок, з яких було видно чи перебуває земельна ділянка у власності та у кого. Так, влітку 2010 року до неї звертався ОСОБА_5, та попрохав роздрукувати картографічну схему земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, на що вона повідомила, що вказана земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_9 про що свідчить державний акт ЯИ № 598545 від 01.02.2010 року, на що ОСОБА_5 ні як не відреагував;

- Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_12 показав, що в 2009 році ОСОБА_9 вирішив взяти у приватну власність земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, та він вирішив безоплатно надати йому послуги під час збору усіх необхідних документів, що в подальшому і зробив згідно чинного законодавства та 27.08.2009 року КМР було прийнято рішення № 2439 «Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_2». Отримавши вказане рішення, звернулись до Кіровоградського міського відділу КРФ ДП «Центр ДЗК» та управління земельних ресурсів з метою присвоєння кадастрового номеру на земельну ділянку та виготовлення і одержання державного акта на право власності на земельну ділянку;

- З показань свідка ОСОБА_13, наданих ним суду першої інстанції вбачається, що до 2010 року кадастровий центр в місті Кіровограді тільки починав встановлюватись і тому планокартографічного матеріалу земельних ділянок, з яких було видно чи перебуває земельна ділянка у власності та хто саме є власником земельної ділянки встановити не представлялось можливим. В зв'язку з цим ОСОБА_5 дійсно не володів інформацією кому належить земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2. Крім того, він як депутат Кіровоградської міської ради розглядав матеріали та прийняв у складі ради рішення № 3743 про надання ОСОБА_6 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2, що слугує в подальшому для прийняття КМР рішення про передачу безоплатно у власність земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_2 або ж про відмову в прийнятті такого рішення, але ні вякому разі зазначенне рішення не є підставою для виготовлення і одержання державного акта на право власності на земельну ділянку;

- Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції експерт ОСОБА_14 показала, що нею виконувалась почеркознавча експертиза відповідно до постанови слідчого та якою встановленно, що рукописною розпискою, від 28.11.2009 року, згідно якої ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_6 11500 дол. США виконанні саме ОСОБА_5 Однак перед експертом не ставилось питання про встановлення дати складаня розписки, а тому зазначити рік складання розписки з достовірністю зазначити не може.

Крім вище вказаних показань потерпілої та свідків, вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого правопорушення, підтверджується письмовими доказами, а саме:

- рукописною розпискою від 28.11.2009 року та висновком почеркознавчої експертизи № 260 від 09.09.2013 року, згідно яких ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_6 11 500 дол. США за оформлення земельної ділянки, документи на яку зобов'язався виготовити на протязі 6 місяців, про що власноручно написав розписку. Факт рукописного виготовлення росписки, отримання коштів в сумі 11 500 дол. США та зобов'язання виготовленя державного акту на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2, на протязі 6 місяців не заперечував і сам ОСОБА_5 (Т.1 а.с 6, 122-128);

- рукописним текстом від 20.11.2009 року, 02.12.2009 року та висновком почеркознавчої експертизи № 260 від 09.09.2013 року згідно яких ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_6 20.11.2009 року 300 дол. США та виконав власноручно підпис, 02.12.2009 року ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_6 загалом 2400 дол. США та 200 грн. і виконав власноручно підпис (Т. 1 а.с. 7, 122-128)

- рішенням від 02.09.2010 року № 3743 «Про надання ОСОБА_6 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2», яким надано ОСОБА_6 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність по АДРЕСА_2 загальною площею 280,00 кв. м для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі. Строк дії дозволу становить один рік (Т. 1 а.с. 17)

- рішенням від 27.08.2009 року № 2439 про передачу у безоплатну власність земельних ділянок, яким затверджено ОСОБА_9 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 1000,00 кв.м та акт визначення розміру збитків для відшкодування власникам землі та землекористувачам, пов'язаних із вилученням земельної ділянки. Крім того передано ОСОБА_9 безоплатно у власність земельну ділянку по АДРЕСА_2 загальною площею 1000,00 кв. м (землі одно-та двоповерхової житлової забудови) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель житлової та громадської забудови (Т.1 а.с.18-19);

- державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 598545 виданий ОСОБА_9 на підставі рішення сесії Кіровоградської міської ради від 27.08.2009 року № 2439 на земельну ділянку в АДРЕСА_3 (Т.1 а.с.28);

- матеріалами технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_9 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною пложею 1000,00 кв.м. за адресою АДРЕСА_2. Згідно яких наряду з іншими матеріалами маються матеріали про встановлення межевих знаків, експлікація земель по формі 6-ЗЕМ, акт встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі, планом топографічного знімання земельної ділянки, ситуаційною схемою, збірним кадастровим планом суміжних землевласників та землекористувачів з яких вбачається, що земельна ділянка відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 598545 належна ОСОБА_9 також була обіцяна ОСОБА_6 ОСОБА_5 як така, що стане власником зазначенної земельної ділянки.

Аналізуючи вище вказані докази в їх сукупності, які є належними, допустимими та узгоджуваними між собою, колегія суддів вважає, що вина ОСОБА_5 у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживанні довірою (шахрайство), вчинене у великих розмірах доведена в повному обсязі, а тому його дії правильно кваліфіковані судом першої інстанції за ч. 3 ст. 190 КК України.

Не заслуговують на увагу апеляційні ствердження як обвинуваченого так і його захисника - адвоката з приводу відсутності в діях ОСОБА_5 складу інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки в діях останнього наявні цивільно-правові відносини, так як ОСОБА_5 виконав взяті на себе зобов'язання, виходячи з такого.

Так, з показань потерпілої ОСОБА_6 вбачається, що в 2008 році вона передала ОСОБА_5 кошти в сумі 11 500 доларів США за прискорення виготовлення дозвільних документів та проекту відведення на земельну ділянку. Отримавши вказані грошові кошти ОСОБА_5 власноручно написав розписку, зобов'язавшись надати, згідно домовленості документи, на протязі пів року. Вказаний факт підтверджується власноручною розпискою ОСОБА_5 та його показаннями. При цьому, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_5 не мав на меті виконувати вказану домовленість, оскільки він не вчиняв жодних дій на протязі 1 року, використавши отримані від потерпілої кошти на власні потреби.

Що стосується посилання обвинуваченого та захисту на наявну в матеріалах провадження заяву до КМР про вибір місця розташування земельної ділянки, колегія суддів вважає, що ОСОБА_5 подав вказану заяву виключно для того, щоб створити видимість виконання ним взятих на себе зобов'язань та отримання в подальшому додаткових коштів від потерпілої.

Колегія суддів не може прийняти як доказ проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яки був долучений до матеріалів провадження захистом, оскільки вказана документація належним чином не оформлена, у ній відсутні дати складання документів та підписи вказаних у документах осіб, що в свою чергу викликає сумніви щодо належності та достовірності вказаних документів.

Інших доказів, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_5 виконував взяті на себе зобов'язання, за які отримав кошти, матеріали кримінального провадження не містять та сторона захисту не довела вказаний факт в судовому засіданні.

Колегія суддів також не приймає апеляційні ствердження обвинуваченого та його захисника з приводу того, що рішення КМР від 27.08.2009 року № 2439 про передачу у безоплатну власність земельних ділянок, яким затверджено ОСОБА_9 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 1000,00 кв.м., є неправомірним та сфальсифікованим виходячи з такого.

Так, матеріали провадження не містять жодних доказів того, що вказане рішення було скасовано, чи визнане недійсним. Окрім цього, всі докази та доводи сторони захисту щодо фальсифікації рішення КМР від 27.08.2009 року № 2439 не можуть розглядатись та оцінюватись колегією суддів, так як вказане питання не є предметом розгляду в даному кримінальному провадженню, та жодним чином не може вплинути на доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд першої інстанції дотримався загальних засад призначення покарання, які закріплені в ст.ст. 50, 65 КК України, належним чином врахувавши тяжкість вчиненого правопорушення, особу винного, відсутність обставин, які обтяжують та пом'якшують покарання, призначив останньому покарання в межах санкції статті обвинувачення, у виді позбавлення волі. Колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання є виваженим та в повній мірі буде сприяти виправленню обвинуваченого.

Колегія суддів визнає обґрунтованими та слушними апеляційні доводи потерпілої ОСОБА_6 з приводу неправильного розрахунку районним судом завданої їй матеріальної шкоди. Так, судом першої інстанції, при вирішенні цивільного позову потерпілої не було враховано рекомендації Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», а саме те, що при визначенні розміру відшкодування завданих злочином збитків, суду необхідно виходити з цін, які існують на час вирішення справи в суді (п. 25 Постанови Пленуму ВСУ).

Таким чином, враховуючи те, що на момент подачі цивільного позову (18.09.2013 року), курс долара США складав 799,3 грн. за 100 Долларів США, колегія суддів визнає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_6 117 497 грн. 10 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Також, колегія суддів знаходить вмотивованими доводи потерпілої з приводу безпідставного стягнення судом з обвинуваченого ОСОБА_5 на її користь 1 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, та з урахуванням понесених потерпілою моральних страждань і переживань, колегія вважає, що достатньою сумою для компенсації моральної шкоди буде 10 000 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_6

З приводу апеляційних вимог як обвинуваченого так і його захисника щодо скасування ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.12.2013 року про звернення уваги голови КДКА Кіровоградської області на обставини викладені в ухвалі та місячний строк для повідомлення про результати розгляду, то вказані вимоги апелянтів не можуть бути розглянуті колегією суддів, так як вказане рішення суду є остаточним та оскарженню не підлягає.

Колегія суддів знаходить обґрунтованими апеляційні доводи прокурора з приводу неправильного зазначення судом першої інстанції у мотивувальній частині вироку дати рішення Кіровоградської міської ради № 2439, а саме замість 27.08.2009 року вказано 27.09.2009 року, та вважає за необхідне виправити вказану помилку.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Змінену апеляційну скаргу прокурора, задовольнити.

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_6, задовольнити частково.

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_4, залишити без задоволення.

Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.02.2014 року стосовно ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 190 КК України, змінити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_6 117 497 грн. 10 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 грн. моральної шкоди.

В мотивувальній частині вироку суду змінити дату прийняття рішення Кіровоградської міської ради № 2439 з 27.09.2009 року на 27.08.2009 року.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою - в той же строк з моменту отримання копії судового рішення.

Судді:

Осєтров В.І. Деревінський С.М. Кабанова В.В.