УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

20 грудня 2006 року колегія суддів судової падати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді Мартинової К.П., суддів Доценко Л.І., Оверіної О.В., за участю секретаря Карпової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про визнання права користування частиною будинку, усунення перешкод в користуванні частиною будинку,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2004 року ОСОБА_1., ОСОБА_3., які одночасно представляли інтереси неповнолітніх дітей ОСОБА_5., ОСОБА_4., ОСОБА_6., звернулися в суд з позовом, в подальшому уточнили свої вимоги та просили суд визнати за ними право користування частиною житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 45,4 кв.м., та надвірними будівлями : Літ. "Г" - літня кухня, 2, 3, 6, 7 - огорожа, І, II, - мостіння, які розташовані на земельній ділянці площею 517 кв.м. Позивачі посилались на те, що в зазначену частину будинку вони вселилися після продажу квартири по АДРЕСА_2, в якій вони разом проживали, і частина якої належала ОСОБА_1. На прохання відповідача ОСОБА_2. вони погодилися перейти жити в ту частину будинку, яка раніше належала ОСОБА_7, проживають в ній, однак через погані стосунки ОСОБА_1. створює перешкоди в користуванні будинком, вчиняє сварки та бійки, намагаючись їх виселити, перешкоджає в проживанні у будинку, тому також просили зобов"язати його не перешкоджати їм користуватися вищезазначеними приміщеннями.

Представник позивачів в судовому засіданні підтримав викладене, пояснив, що ОСОБА_1. разом із сім"єю вселився до частини будинку, що раніше належалаОСОБА_7., оскільки відповідач мешкає в іншій частині будинку, що побудована ним самостійно. Однак через погіршення стосунків ОСОБА_1. став створювати перешкоди для цього, відмовився зареєструвати за адресою будинку членів родини ОСОБА_2. - дружину та дітей, між сторонами постійно виникають бійки та сварки, відповідач намагається вигнати їх з займаної частини будинку. Враховуючи, що його довірителі іншого житла не мають, належну ОСОБА_1. частину квартири, в якій він проживав разом з дружиною і дітьми відповідач ОСОБА_1. продав, при цьому право власності на будинок оформив виключно на власне ім"я, тим самим позбавив його довірителів як житла, так і будь-яких прав, та просив суд задовольнити позор, визнати за ними право користування приміщеннями, та зобов'язати відповідача не чинити перешкоди в користуванні ним.

Справа №22-6521 /2006р. Головуючий в 1 інстанції Сєвєрова Є.С.

                                             Доповідач суддя Мартинова К.П.

Відповідач ОСОБА_1. в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що він являється власником будинку АДРЕСА_1, в якому також прожинають позивачі та створюють йому неможливі умови для проживания в своєму будинку і він як власник не може володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю.

Представник третьої особи Малиновського РВ ОМУ УМВС України до судового засідання не з"явився, надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Рішенням суду від 05 жовтня 2006 року позов ОСОБА_2., ОСОБА_3.. ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. задоволений частково. Суд зобов"язав ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_1., ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_6, ОСОБА_5. в користуванні частиною житлового будинку АДРЕСА_1, яка складається ч приміщень зазначених на плані під літерою "А" : житлова 1-4, площею 9,0 кв.м., житлова 1-5, площею 20,6 кв.м., кухня 1-6, площею 10,0 кв.м., коридор 1-1, площею 3,9 кв.м., коридор 1-2, площею 3,8 кв.м., в решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати, тому що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та справу направити на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 являється власником житлового будинку АДРЕСА_1 з 2001 року. У вказаному будинку зареєстровані та проживають власник будинку ОСОБА_1. та його сини ОСОБА_1. 1968 року народження та ОСОБА_6 / а.с. 6/.

Позивач ОСОБА_1. зі згоди свого батька ОСОБА_2. зі згоди свого батька ОСОБА_2., власника будинку, проживає в частині житлового будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_1. зареєстрований в цьому будинку. Разом з ним проживають його дружина ОСОБА_3. Та їх четверо неповнолітніх дітей. В зв»язку з тим, що відповідач став перешкоджати позивачам користуватись вказаними приміщеннями у будинку, позивачі просили визнати за ними право користування частиною будинку АДРЕСА_1, загальною площею 45,4 кв.м. та надвірними спорудами: літньою кухнею, огорожею, мощениям, які розташовані на земельній ділянці площею 517 кв.м. та зобов»язати його не перешкоджати їм в користуванні частиною житлового будинку та надвірними спорудами / а.с. 197/. В ході слухання справи позивачі уточнили свої позовні вимоги та просили визнати за ними право користування частиною будинку АДРЕСА_1, загальною площею 47 кв.м. та зобов»язати ОСОБА_2. не чинити перешкод в користуванні вказаною частиною будинку, загальною площею 47 кв.м.. /а.с. 204/.

Задовольняючи частково позов ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов»язуючи ОСОБА_1 не чинити позивачам перешкод в користуванні частиною житлового будинку АДРЕСА_1, яка складається з приміщень зазначених на плані під літерою «А»: житлова 1-4, площею 9,0 кв.м., житлова 1-5, площею 20,6 кв.м., кухня 1-6, площею 10,0 кв.м., коридор 1-1 площею 3,9 кв.м., коридор 1-2, площею 3,8 кв. м. та відмовляючи в решті позовних вимог, районний суд виходив з того, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 405 ЦПК України члени сім»ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Суд також виходив з того, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 09.11.2005 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15.03.2006 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2. про виселення позивачів зі спірного будинку, яке є преюдиціальним при вирішенні спору та те, що власником при вселенні позивачів у будинок були визначені певні приміщення для їх проживання.

Колегія суддів вважає, що справа була розглянута з порушенням норм процесуального та матеріального права, які є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15.03.2006 року рішення Малиновською районного суду м. Одеси від 09.11.2005 року в частині визнання права користування жилим будинком АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 скасоване. Суд апеляційної інстанції в ухвалі вказав, що при новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно встановити остаточні зустрічні позовні вимоїн відповідачів та заперечення на них, ретельно перевірити обставини справи та зібрані докази і, в залежності від встановленого, вирішити спір.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 311 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення. с обов»язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Однак, ці вимоги закону судом першої інстанції не виконано. Як вбачається із матеріалів справи після скасування першого рішення суду ОСОБА_1.. ОСОБА_3. в порядку ст. 31 ЦПК України звернулись до суду з клопотанням в якому просили розглянути по суті їх уточнюючі позовні вимоги і просили визнати за ними та їх неповнолітніми дітьми право користування частиною житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 47 кв.м. та зобов»язати ОСОБА_2. не чинити першкод в користуванні цією частиною будинку /а.с. 204/.

Встановлене свідчить про те, що ОСОБА_1., ОСОБА_3. в установленому законом порядку не уточнили свої позовні вимоги та не виклали їх в позовній заяві, як того вимагає ст. 119 та ст. 124 ЦПК України, не вказали які житлові приміщення вони займають і відносно яких просять встановити порядок користування. Таким чином, розглянувши справу з порушенням встановлених законом правил /процедур/ судового розгляду, суд не з»ясував належним чином обставини справи, не визначив характер спірних правовідносин і не застосував норми матеріального права, які безпосередньо регулюють спірні відносини.

Відповідно до вимог ст. 1 Г ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих сторонами.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що районний суд не розглянув позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення порядку користування частиною житлового будинку АДРЕСА_1, не виконав ухвалу апеляційного суду від 15.03.2006 року, що згідно з п. 5 ст. 311 ЦПК України тягне за собою скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, відповідно до ст. 10 ЦПК України сприяти всебічному і повному з»ясуванню обставин справи, уточнити позовні вимоги ОСОБА_2., ОСОБА_3, які повинні бути викладені у відповідності з вимогами ст.ст. 119, 124 ЦПК України, розглянути їх та ухвалити рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311 ч. 1 п. 5, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в

касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до суду

касаційної інстанції.