УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 р.Справа № 818/221/14

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.03.2014р. по справі № 818/221/14

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сумське автотранспортне підприємство-15928"

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Сумське автотранспортне підприємство-15928" (далі - ВАТ "Сумське АТП-15928", позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Сумській області (далі - відповідач) про скасування постанови по справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.12.2013 року №122.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.03.2014 р. адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Сумське автотранспортне підприємство-15928" задоволено.

Скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Сумській області по справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.12.2013 року №122.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.11.2013 р. відповідачем проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил приміщення салону по продажу автомобілів та сервісного центру по АДРЕСА_1.

За результатами перевірки встановлено, що на території ВАТ "Сумське АТП 15928" за адресою: АДРЕСА_1 розташована будівля головного корпусу (гаражу), площею 15977,3 кв.м. Власник будівлі ВАТ "Сумське АТП 15928" на підставі договору оренди нежитлового приміщення б/н від 26 жовтня 2007 року передало в оренду TOB "Автоарт" частину приміщення головного корпусу площею 1008 кв.м. Відповідно до умов договору оренди поліпшення стану об'єкту оренди, реконструкція, перебудова, добудова, перепланування і тому подібне проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем, не підлягають відшкодуванню і являються власністю орендодавця. В подальшому ТОВ "Автоарт" передало зазначений об'єкт оренди в суборенду ТОВ "Артмотор" на підставі договору суборенди нежитлового приміщення б/н від 20.03.2008р.

Відповідно до інвентаризаційної справи № 9623 та технічного паспорту реєстровий № 1355, виготовленого Комунальним підприємством "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" за результатами технічної інвентаризації від 21.04.2008р., у будівлі головного корпусу (гаражу) "Б" здійснено самовільну реконструкцію, а саме: відгороджено частину площі приміщення гаражу "НОМЕР_1" під "Тойота Центр" та прибудовано приміщення котельні "20".

Таким чином, здійснена самочинна реконструкція приміщення гаражу, в результаті якої зменшилась площа гаражу "НОМЕР_1" та утворилось приміщення "Тойота Центр" загальною площею 991,5 кв.м, яке складається з 19 вбудованих приміщень "1" - "19".

Крім того, на момент перевірки частина реконструйованого приміщення головного корпусу "Б" - приміщення гаражу "НОМЕР_1" експлуатується ВАТ "Сумське АТП 15928" для зберігання (стоянки) автотранспортних засобів не прийняте в експлуатацію, чим порушено ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За результатами перевірки Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Сумській області винесла постанову №122 по справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.12.2013 року, відповідно до якої ВАТ "Сумське АТП 15928" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України „Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та застосований штраф у розмірі 90 мінімальних заробітних плат у сумі 109620 грн. (а.с.7).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності постанови №122 по справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.12.2013 року, якою ВАТ "Сумське АТП 15928" притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 109620 грн., а тому вона підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, які виникають у сфері містобудівної діяльності регулюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553.

Згідно з частинами 1, 2 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок) встановлено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Відповідно до пункту 5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно з пунктом 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Відповідно до абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України „Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію.

Тобто, зазначена норма законодавства чітко передбачає відповідальність суб'єктів містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію.

В свою чергу, відповідач ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не надав жодного доказу того, що ВАТ "Сумське АТП 15928" було замовником чи підрядником самовільної реконструкції у будівлі головного корпусу (гаражу) "Б", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а також доказів того, що частина реконструйованого приміщення експлуатується позивачем.

З акту №1135 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 22.11.2013 р. вбачається, що самовільну реконструкцію у будівлі головного корпусу (гаражу) "Б", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, здійснило ТОВ "Артмотор", а не позивач у справі (а.с.42-43).

Отже, відповідач визначив винним у здійсненні самовільної реконструкції приміщення ТОВ "Артмотор", а не позивача.

Крім того, відповідно до довідок про вартість виконаних підрядних робіт з реконструкції приміщень гаражу замовником вказаних робіт було ТОВ "Автоарт", а підрядником - ТОВ "Стальконструкція" (а.с.58-67).

Щодо притягнення позивача до відповідальності за експлуатацію частини реконструйованого приміщення головного корпусу "Б" - приміщення гаражу " НОМЕР_1", для зберігання (стоянки) автотранспортних засобів не прийнятого в експлуатацію, колегія суддів зауважує на таке.

Відповідно до ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

В свою чергу, відповідачем не враховано положення абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України „Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", відповідно до якого суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію.

Тобто, за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, несуть відповідальність лише суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що ВАТ "Сумське АТП 15928" не було ані замовником, ані підрядником самочинної реконструкції приміщення, а тому позивач не може нести відповідальності за експлуатацію реконструйованого приміщення.

Крім того, відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не надано доказів експлуатації частини реконструйованого приміщення головного корпусу "Б" - приміщення гаражу " НОМЕР_1", товариством "Сумське АТП 15928" для зберігання (стоянки) автотранспортних засобів.

Навпаки, матеріали справи містять докази експлуатації частини вказаного приміщення не позивачем, а іншими особами.

Так, згідно з договором оренди приміщення №5 від 01.11.2012р. та схеми розміщення орендарів, частина вищевказаного приміщення експлуатується ФОП ОСОБА_1 (а.с.70-73).

Зазначені докази відповідачем не спростовані в ході розгляду справи.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його постанови, що оскаржується.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки та в апеляційній скарзі, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України „Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем по справі не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваної постанови № 122 від 03.12.2013 року, а тому вона підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.03.2014р. по справі № 818/221/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя П’янова Я.В.

Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.