_{АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД}

ЗАКАРПАТСЬКОЇ   ОБЛАСТІ .

Справа № 22-1655/2006 р                               Головуючий у І інстанції: Бедьо В.І.

УХВАЛА

Іменем України

18 грудня 2006 року                                                                                                м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого Павліченка С.В.

суддів: Куштана Б.П., Собослоя Г.Г.

при секретарі Талпа С.М.

розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 13 жовтня 2006 року,

встановила:

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 13 жовтня 2006 року задоволена заява ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за її позовом до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Заборонена вчиняти будь які дії по відключенню (припиненню) водо-, газо,-тепло-електропостачання у квартиру, що розташована в м. Ужгороді по АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 йдеться про скасування ухвали судді суду першої інстанції, зазначається, що квартира по АДРЕСА_1 в м. Ужгороді є її власністю, тому суд не мав права вирішувати питання щодо цієї квартири без притягнення до участі у справі ОСОБА_1., як власника квартири.

Апеляційна скарга    підлягає до задоволення з таких підстав.

Суддя суду першої інстанції при забезпеченні позову не врахував, що квартира по АДРЕСА_1 в м. Ужгороді є власністю ОСОБА_1, яка не притягнута до участі у справі у якості відповідача, і вимоги щодо ОСОБА_1 позивачем не заявлені.

ОСОБА_1., ухвалою судді від 13 жовтня притягнута до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог.

За такого процесуального статусу ОСОБА_1., рішення суду по справі не може безпосередньо створювати для ОСОБА_1. права та обов'язки.

Забезпечення позову, відповідно до вимог ст. 152 ЦПК України, можливе тільки щодо відчуження майна відповідача, або заборони іншим особам передавати майно відповідачеві чи виконувати для нього інші зобов'язання.

В даному ж випадку суддя заборонив іншим особам виконувати зобов'язання та вчиняти дії щодо майна особи, яка не є відповідачем у справі.

Оскільки чинне законодавство України не передбачає можливості забезпечення позову щодо майна третьої особи без самостійних вимог, оскаржену ухвалу не можна визнати такою, що відповідає вимогам закону.

Крім того, в порушення вимог ч.1 ст. 153 ЦПК України питання забезпечення позову розглянуто суддею одноособово, а не судом у судовому засіданні.

Зазначені обставини, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали судді та відмови у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Керуючись ст. 151-153, 307, 312 - 315, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 13 жовтня 2006 року скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про вжиття додаткових засобів забезпечення позову відмовити.

Ухвала проголошена в порядку ст.218, 317 ЦПК України, набирає законної сили   з моменту її проголошення і     є остаточною, оскарженню не підлягає.