АПЕЛЯЦІИНИИСУД

ЗАКАРПАТСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа №22-1708/06                                       Головуючий у 1 інстанції - Фейір О.О.

Доповідач - Павліченко С.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

18 грудня 2006 року                                                                                       м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Павліченка С.В.

суддів - Собослоя Г.Г., Куштана Б.П.

при секретарі - Талпа С.М. розглянула у відкритому судовому засіданні      цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1. звернувся в суд із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що згідно рішення суду від сплачує аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей, а також на утримання відповідачки до досягнення донькою трирічного віку, тобто до 06 вересня 2007 року. Оскільки відповідачка є працездатною, її доходи у кілька разів перевищують доходи позивача, тому просив припинити стягнення з нього аліментів на утримання відповідачки в розмірі 1/10 частини його заробітку з дня подачі позовної заяви до суду.

Рішенням Берегівського районного суду від 05 жовтня 2006 року позов задоволено. Стягнення з ОСОБА_1. утримання в користь відповідачки ОСОБА_2. в розмірі 1/10 частини його доходів, до сплати якого позивача було зобов'язано рішенням Берегівського районного суду від 12.10.2004 року - скасовано з 28 липня 2006 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду із закриттям провадження у справі. Зазначається, що жодних підстав, передбачених ст.85 СК України для припинення права дружини на утримання ні позивачем, ні судом не було наведено. Вказується, що крім сплати аліментів за рішенням суду позивач жодним чином не турбується про утримання та виховання малолітніх дітей.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що оскільки середньомісячний дохід відповідачки ОСОБА_2 перевищує доходи позивача, тому позовні вимоги слід задовольнити та скасувати стягнення утримання на користь відповідачки.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна.

Відповідно до ч.2, 4 ст.84 Сімейного кодексу України  дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка   - батька дитини до досягнення дитиною

трьох років. Право на утримання   вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає

дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального

становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що середньомісячний заробіток позивача ОСОБА_1. в період з червня 2005 року по травень 2006 р. складає 1125,75 грн. (а.с.9). Отже, він може надавати матеріальну допомогу.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що з моменту постановления рішення Берегівського районного суду від 12 жовтня 2004 року, яким було стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 1/10 частина заробітку до досягнення донькою 3-х років не змінились жодні істотні обставини, які б давали підстави для припинення стягнення встановленого цим рішенням суду.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про наявність . підстав для задоволення вимог позивача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст.307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

РІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Берегівського районного суду від 05 жовтня 2006 року скасувати.

Відмовити в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо Верховного Суду України.