АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.
суддів: Антоненко Н.О., Ящук Т.І.,
при секретарі Задорожному А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12.03.2014 у справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства Українська будівельна компанія» про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЗАТ «Українська будівельна компанія» про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач за договором від 14.12. 2007 прийняв право вимоги, належне ОСОБА_2, майнового права на отримання у власність квартири АДРЕСА_1.
Він повністю виконав умови договору, сплативши ціну майнового права, передбачену-п. 3.1. договору, в розмірі 441844 гривні 00 копійок.
Згідно п. 2.3. договору, відповідач зобов'язався передати йому документи, які підтверджують майнове право, протягом тримісячного терміну з моменту введення об'єкта в експлуатацію за умови сплати ним повної ціни майнового права. А відповідно до п. 1.4. договору, об'єкт має бути введений в експлуатацію не пізніше першого кварталу 2007 року. Проте, вказані зобов'язання відповідачем не виконані, а тому просив про зобов'язання відповідача надати йому документи, які підтверджують його майнове право.
Крім того, зауважує, що правовідносини між ним та відповідачем з приводу надання йому майнового права на отримання у власність зазначеної вище квартири мають ознаки договору про надання послуг, тобто підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів», і в порядку ст. 10 цього Закону просив стягнути з відповідача на його користь пеню за прострочення виконання зобов'язання в розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) в межах річного строку позовної давності, що становить 4838191 гривню 80 копійок (441844,00 X 3 х 365 днів) /100).
Справа № 760/21832/13-ц
№ апеляційного провадження 22-ц-796/5733/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Українець В.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 12.03.2014 позовні вимоги ОСОБА_1 до ЗАТ «Українська будівельна компанія» про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів задоволені частково.
Зобов'язано ЗАТ «Українська будівельна компанія» передати ОСОБА_1 належним чином оформлений в установленому порядку акт прийому-передачі майнового права на отримання двокімнатної квартири АДРЕСА_1 протягом 7 днів з моменту набрання рішення суду законної сили.
Зобов'язано ЗАТ «Українська будівельна компанія» передати ОСОБА_1 належним чином оформлений в установленому порядку акт прийому-передачі двокімнатної квартири АДРЕСА_1 протягом 7 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Зобов'язано ЗАТ «Українська будівельна компанія» передати ОСОБА_1 належним чином оформлену в установленому порядку довідку про розрахунки за двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 протягом 7 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Зобов'язано ЗАТ «Українська будівельна компанія» передати ОСОБА_1 належним чином оформлений в установленому порядку список власників майнових прав на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, протягом 7 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Зобов'язано ЗАТ «Українська будівельна компанія» передати ОСОБА_1 належним чином оформлений в установленому порядку технічний паспорт на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 протягом 7 днів з моменту набрання рішення суду законної сили.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення суми пені, нарахованої на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», представником позивача подано апеляційну скаргу. Необґрунтованість рішення, на думку апелянта, полягає в тому що судом не враховано несправедливість умов договору, зокрема, штрафні санкції стосовно позивача становлять від 13% до 24% (в залежності від діючої ставки НБУ) несплаченої суми за кожен день, тоді як штрафні санкції стосовно Відповідача становлять лише 0,1% від ціни продажу майнового права за кожен день, а тому позивачем обраний спосіб захисту передбачений Законом, а не договором. Оскільки зі змісту укладеного Договору вбачається, що між сторонами виникли складні правовідносини, які містять ознаки відносин з надання послуг - резервування відповідачем об'єкту нерухомості, тобто закріплення за замовником права на його першочергове придбання, а також купівлі-продажу - передача об'єкту нерухомості у власність замовнику за певну грошову суму, то нарахування пені за прострочення виконання роботи (надання послуги), що передбачено ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» є способом захисту прав позивача.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримала апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення суми пені та задовольнити вказані позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Тому, виходячи з положень ч. 2 ст.305 ЦПК України, його неявка не перешкоджає розгляду справи в апеляційному суді.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з апеляційної скарги позивачем оскаржується рішення лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення суми пені, нарахованої на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», а тому, виходячи з положень ч.1 ст.303 ЦПК України, в іншій частині рішення суду першої інстанції не підлягає перегляду апеляційним судом.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені, нарахованої на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» суд першої інстанції виходив з того, що позивач, звертаючись з зазначеним позовом, просив стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне надання документів у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), передбачену ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а не пеню, передбачену умовами договору, за таке порушення в розмірі 0,1 відсотка від ціни продажу майнового права за кожен день прострочи, що суперечить умовам договору та вимогам закону.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинами справи та вимогам чинного законодавства України.
Перевіряючи обставини справи, в межах доводів апеляційної скарги, апеляційним судом встановлено, 14.12.2007 між ОСОБА_2 (первісний кредитор) і ОСОБА_1 (новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає належне йому право вимоги згідно з договором № 87/15-2-19 купівлі-продажу майнових прав від 31.10.2005, укладеному між первісним кредитором за цим договором та ЗАТ «Українська будівельна компанія», а новий кредитор приймає право вимоги, належне первісному кредитору за договором купівлі-продажу майнових прав, майнового права на отримання у власність квартири АДРЕСА_2 і позначений на схемі Генерального плану за № 2. Згідно цього договору до нового кредитора переходять усі права і обов'язки первісного кредитора за договором купівлі-продажу майнових прав в обсязі та на умовах, що існують в момент підписання цього договору (а.с.7-8).
Також 14.12.2007 між ОСОБА_2, ЗАТ «Українська будівельна компанія», ОСОБА_1, у зв'язку з відступленням ОСОБА_2 своїх прав за договором № 87/15-2-19 купівлі-продажу майнових прав від 31.10.2005 ОСОБА_1 та укладенням договору відступлення права вимоги від 14.12.2007, укладено додаткову угоду № 1/2 до договору № 87/15-2-19 купівлі-продажу майнових прав від 31.10.2005, за умовами якого всі майнові права ОСОБА_2 за договором № 87/15-2-19 купівлі-продажу майнових прав від 31.10.2005 переходять до ОСОБА_1 (а.с.16-17).
Отже укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу майнових прав, а посилання позивача на наявність правовідносин з надання послуг є безпідставним, оскільки предметом договору, згідно з п.1.1 є передача відповідачем позивачу за плату майнового права на отримання у власність новозбудованої квартири, що відповідає правовій природі договору купівлі-продажу, визначеною положеннями глави 54 ЦК України.
Резервування відповідачем об'єкту нерухомості, закріплення за замовником права на його першочергове придбання умовами укладеного між сторонами договору не передбачено, а тому доводи апеляційної скарги що ці умови і складають правовідносини надання послуг також є безпідставними.
Положення ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» визначають права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг). А положення ч.5 передбачають сплату споживачеві пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення.
Враховуючи, що між сторонами відсутні правовідносини щодо виконання робіт (надання послуг), то нарахування пені в порядку передбаченому ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» не вбачається можливим.
За наведених обставин, колегія судів погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що суд обґрунтовано відмовив у задоволені позовних вимог про стягнення пені.
Посилання апелянта щодо несправедливості умов укладеного між сторонами договору не можуть бути предметом розгляду, в силу ч. 1 ст. 303 ЦПК України, оскільки ці підстави не були заявлені в суді першої інстанції і не були предметом його розгляду.
Судом з'ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи, а тому посилання в апеляційній скарзі про неповне з'ясування обставин справи та не відповідність висновків суду вимогам закону є безпідставним і підстав для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12.03.2014 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: