АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД    ОДЕСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

5 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Левенця Б.Б., суддів: Кварталової А.М., Плавич Н.Д. при секретарі - Кодінцевій С.В., за участі позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника ОСОБА_5, третьої особи з боку відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_3на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання договорів недійсними -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2006 року прийнято відмову позивачки від позову до ОСОБА_2 щодо визнання недійсними нотаріально посвідчених договорів дарування серії АЕЕ № НОМЕР_1 і №НОМЕР_2 нерухомого майна і земельної ділянки, розташованих за адресою АДРЕСА_1, укладених 12 вересня 2001 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у зв'язку із чим закрито провадження по справЦа.с. 85)

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати зазначену ухвалу посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник підтримали доводи скарги, яку попросили задовольнити. В обгрунтування скарги апелянт зазначив, що ухвалу постановлено судом у порушення правил підсудності, а відмова позивачки від позову не підлягає прийняттю судом, оскільки така відмова надасть право відповідачу ОСОБА_2 оспорювати право власності ОСОБА_3а на домоволодіння і земельну ділянку, які були предметом угоди між сторонами.

Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 заявила, що відмовляється від позовних вимог до ОСОБА_2 про що подала письмову заяву з проханням прийняти таку відмову від позову у повному обсязі (а.с. 114-122).

Відповідач ОСОБА_2 не заперечував проти задоволення клопотання позивача, третя особа і його представник заперечували проти прийняття такої відмови за вищенаведених підстав.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення прибувших учасників апеляційного провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково ухвала суду першої інстанції скасуванню із постановлениям нової ухвали за наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.. 174 ЦПК України позивач може відмовитись від позову протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Проте, до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову, суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 10, 174, 206 ЦПК України, зобов'язаний роз'яснити сторонам наслідки вчинення відповідних процесуальних дій і закриття провадження по справі саме з цих підстав.

Як видно із протоколу судового засідання, цих вимог суд першої інстанції не дотримав і роз'яснив наслідки прийняття відмови після постановления ухвали про закриття провадження у справЦа.с. 84), тому оскаржувана ухвала не може бути визнана законною і обґрунтованою. Проте, вказана помилка може бути виправлена судом апеляційної інстанції", враховуючи наступне.

Справа  №   22-5923/2006 р.

Головуючий у першій інстанції Гудіна Н.І.

Доповідач Левенець Б.Б.

Згідно до вимог ст.. 306 ЦПК України в апеляційному суді позивач має право відмовитись від позову відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Колегія суддів роз'яснила учасникам судового розгляду правові підстави і наслідки прийняття судом відмови від позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і закриття провадження в справі, після чого ОСОБА_1 підтвердила заявлену відмову. Як видно із протоколу судового засідання прийняття такої відмови апелянт ОСОБА_3 в суді першої інстанції не заперечував(а.84).

На відміну від ч.5 ст. 103 ЦПК України(в редакції Закону від 1963р.), за змістом вимог ст.ст. 27,31,174 ЦПК України, відмова від позову, заявлена позивачем особисто в судовому засіданні є виключним його правом, що має наслідком - закриття провадження у справі, якщо ця відмова не суперечить охоронюваним законом правам та інтересам позивача. Інших умов, спрямованих на обмеження цього права позивача, процесуальний закон не містить, оскільки згідно до ч. 2 ст. 11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Апелянт не заперечував того, що на час розгляду судом апеляційної скарги його право власності на домоволодіння і земельну ділянку, які були предметом угоди між сторонами ніхто не оспорює.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відмовляючись від позовних вимог позивачка скористалася своїм процесуальним правом, недопущення повторного звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав їй роз'яснено.

Доводи апелянта не спростовують цих висновків суду і не можуть бути визнані законною підставою для перешкоджання позивачці в реалізації ії права, встановленого законом, тому мають бути відхилені. Крім того, прийняття такої відмови не позбавляє відповідача та апелянта заявляти самостійні вимоги(заперечення) на предмет спору.

Керуючись п. З ч. 1 ст. 205 , ст. 303, ч. 1 ст. 306, п. 2 ч. 1 ст. 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3задовольнити частково.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2006 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою прийняти відмову від позову ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання недійсними нотаріально посвідчених договорів дарування серії АЕЕ № НОМЕР_1 і №НОМЕР_2 нерухомого майна і земельної ділянки, розташованих за адресою АДРЕСА_1, укладених 12 вересня 2001 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2

Провадження по справі закрити.

Ухвала набирає чинності негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: