Справа № 249/1098/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 квітня 2014 р. м.Шахтарськ

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - cудді .........................................................Дністрян О.М.,

при секретарі ....................................................................Олійник Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шахтарська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Донвуглереструктуризація» в особі відокремленого підрозділу Шахтарська виконавча дирекція з ліквідації шахт про визнання права на забезпечення побутовим вугіллям, -

В с т а н о в и в :

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права на забезпечення побутовим вугіллям, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона на теперішній час перебуває в трудових правовідносинах з відповідачем, з грудня 1992 року по теперішній час вона працює на шахті «Міуська», під час роботи на шахті вона користувалась безоплатним вугіллям на побутові потреби. В 2001 році, відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України № 339 від 24.07.2001 р., припинена діяльність шахти «Міуська», основні фонди, які підлягають ліквідації, прийняла на баланс підприємства ДП «Донвуглереструктуризація». До передачі шахти на ліквідацію вона працювала машиністом підйому та після передачі шахти на ліквідацію продовжує працювати на то ж робочому місці. З моменту передачі шахти на ліквідацію та по 2013 рік включно вона також користувалась безоплатним паливом на побутові потреби. В січні 2014 року вона звернулась до керівництва дирекції із заявою про виписку їй безоплатного вугілля на побутові потреби на 2014 рік, але отримала відмову. При цьому керівництво дирекції послалось на ст.. 48 Гірничого Закону України, якою не передбачено забезпечення безоплатним вугіллям на побутові потреби робітників шахт, які ліквідуються. Позивачка вважає, що має право на отримання безоплатного вугілля, оскільки вона перебуває у трудових правовідносинах з ВП Шахтарська ВДЛШ «Донвуглереструктурізація», який є діючим підприємством та суб'єктом гірничих відносин, при визначенні прав та соціальних гарантій робітників підприємства необхідно керуватися ст.. 43 Гірничого Закону України, а не ст.. 48 як це робить керівництво відповідача. Відповідно до ст.. 43 Гірничого Закону України, вуглебудівні підприємства безоплатно надають робітникам вугілля на побутові потреби за переліком професій, затверджених Кабінетом Міністрів України від 17.03.2011 р. № 303, відповідно зазначеного переліку його професія передбачена. Просить визнати за нею право на забезпечення безоплатним побутовим вугіллям та зобов'язати відповідача включити її до списків на отримання безоплатного побутового вугілля з 01 січня 2014 року на період роботи на цьому підприємстві за професією, передбаченою, Переліком професій, затвердженим КМУ від 17.03.2011 р. № 303 або до змін законодавства по даному питанню.

Позивачка до початку судового засідання надала суду заяву про слухання справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача - ДП «Донвуглереструктуризація» - Лонська Ю.І., діюча за довіреністю № 01-12/15 від 02.01.2014 р., до початку судового засідання надала суду заяву про слухання справи без її участі, позовні вимоги не визнала, мотивуючи в письмовому запереченні те, що в ч. 5 ст. 48 Гірничого Закону України наданий вичерпний перелік категорії осіб, які після ліквідації або консервації гірничого підприємства забезпечуються вугіллям на побутові потреби, в межах галузевої угоди. Зазначеним переліком не передбачені робітники гірничих підприємств, які знаходяться в стадії ліквідації. Зазначає, що посилання позивача на ст.. 43 Гірничого Закону є безпідставним, оскільки ця стаття передбачає, безоплатним побутовим вугіллям на побутові потреби забезпечують робітників тільки вуглевидобувні (перероблювальні) або шахтовуглебудівельні підприємства. На підставі вищевикладеного просила відмовити в задоволені позову.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Позивачка ОСОБА_3 з 1992 року працює на шахті «Міуська», 21.07.1993 р. переведена машиністом підйому, на даній шахті за даною професією продовжує працювати по теперішній час. В 2001 році відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України № 339 від 24.07.2001 р. припинена діяльність шахти «Міуська». ДП «Донвуглереструктурізація» прийняла на баланс підприємства основні фонди, які належать ліквідації.

ДП «Донвуглереструктурізація» є діючим підприємством та відповідно до уставу підприємство створено з метою здійснення некомерційної господарської діяльності, а саме: для організації та контролю за виконанням мір та робіт з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, а також суб'єктом гірничих відносин, при визначенні прав та соціальних гарантій робітників підприємства.

Позивачка мешкає у будинку з пічним опаленням, що підтверджено довідкою з місця проживання № 54 від 13.01.2014 р. Звернувшись до адміністрації Шахтарської виконавчої дирекції по ліквідації шахт ДП «Донвуглерестуктурізація» в січні 2014 р., позивачка отримала відмову у включенні до списку осіб, які мають право безкоштовного отримання вугілля на побутові потреби з посиланням на статтю 48 Гірничого Закону України.

Статтею 2 Гірничого Закону України визначено, що сфера дії Закону поширюється на правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірничих об'єктів (далі - гірничі підприємства), що займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом, ліквідацією або консервацією гірничих підприємств.

Об'єктами гірничих відносин згідно цього Закону є проектування, будівництво (реконструкція, технічне переоснащення), експлуатація, ліквідація або консервація гірничих підприємств. Суб'єктами гірничих відносин є юридичні та фізичні особи України, іноземні юридичні та фізичні особи, особи без громадянства, які здійснюють геологічне вивчення родовищ корисних копалин, проектування, будівництво (реконструкцію), експлуатацію, ліквідацію аварій та ліквідацію або консервацію підприємств з видобутку та переробки корисних копалин, а також проводять гірничі роботи. Таким чином, позивачка і відповідач є суб'єктами гірничих правовідносин в розумінні цього закону, зайняті ліквідацією гірничого підприємства.

Відповідно до статті 43 Гірничого Закону України встановлені права та соціальні гарантії працівників гірничих підприємств. Так підприємства з видобутку вугілля та вугледобувні підприємства дійсно безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, певним категоріям працівників, в тому числі і пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вугледобувних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами, не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок.

Згідно статті 44 формами припинення діяльності гірничих підприємств є ліквідація, реорганізація або консервація гірничих підприємств. Ліквідація або консервація гірничого підприємства здійснюється за проектом, затвердженим власником (керівником) гірничого підприємства, який включає соціально-економічне обґрунтування, технічне рішення, пропозиції про можливе відновлення гірничих робіт, використання гірничих виробок, будівель, споруд іншого призначення, заходи, спрямовані на запобігання небезпечному впливу на інші підприємства, довкілля та людей, та який пройшов екологічну, технічну та інші види експертиз, а також погоджений в установленому законодавством порядку з органами гірничого нагляду, органами місцевого самоврядування та іншими заінтересованими органами. Відповідно до такого проекту здійснює виробничу діяльність відповідач по справі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 р. N 303 затверджений перелік професій працівників з видобутку (переробки) вугілля та працівників вугледобувних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби і до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу яких не включається вартість такого вугілля. При цьому встановлено, що після ліквідації або консервації гірничого підприємства забезпечення вугіллям на побутові потреби непрацевлаштованих працівників, професії яких включені до переліку, здійснюється відповідно до статті 48 Гірничого закону України.

Відповідно до п. 12.10 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України (з доповненнями і змінами) безоплатне забезпечення вугіллям робітників і пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється підприємством, з якого вони пішли на пенсію або працюють, за нормою 5, 9 тон на рік. При цьому зазначено що угода поширюється на працівників, що працюють на умовах найму на підприємствах, в об'єднаннях, компаніях, товариствах, організаціях і установах вугільної промисловості (видобувних, перероблювальних, шахтовуглебудівельних, вугільного машино будування, ДВГРС, реструктуризації підприємств галузі, вуглегеології, галузевої науки, інших підприємствах виробничої та соціальної інфраструктури галузі), що належать до сфери управління Мінпаливенерго України та інших підприємств галузі, у тому числі і ті, що знаходяться у процедурі банкрутства згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", незалежно від форм власності та господарювання (далі Підприємство), на учнів, що навчаються в галузевій системі підготовки і перепідготовки кадрів, а також на непрацюючих членів профспілок - інвалідів і пенсіонерів галузі, безробітних, звільнених з підприємств галузі. Положення Угоди є обов'язковими до застосування при укладанні угод на рівні компаній, об'єднань (комбінатів), трестів, колективних і індивідуальних трудових договорів для всіх підприємств, що перебувають у сфері дії сторін, незалежно від форм власності та господарювання, а також під час розгляду трудових спорів. Мінпаливенерго, профспілки зобов'язують підприємства, що належать до сфери управління Мінпаливенерго, при укладанні колективних договорів забезпечити виконання встановлених Угодою мінімальних соціальних гарантій працівникам та їхнім сім'ям та не обмежують права трудових колективів у розширенні цих гарантій з власних джерел. Інші Підприємства вугільної промисловості при укладанні колективних договорів можуть застосовувати положення зазначеної Угоди. Затвердження уставу відповідача Міністром енергетики та вугільної промисловості України свідчить про його належність до сфери управління міністерства та взяття зобов'язань за цією Галузевою угодою.

Порядок забезпечення паливом на побутові потреби і компенсації витрат за спожиті електроенергію та газ працівниками і пенсіонерами підприємств вугільної промисловості встановлюється колективними договорами на підприємствах відповідно до Гірничого закону України, цієї Угоди, а також, (до приведення нормативно-правових актів у відповідність до Гірничого закону), чинною "Інструкцією про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби" від 11.05.76 та "Інструкцією про порядок компенсації працівникам і пенсіонерам підприємств вугільної промисловості, що мають право на відповідні пільги, витрат за спожиту електроенергію та газ", затвердженої наказом Мінпаливенерго та погодженої з профспілками. Виключення із списків осіб, які мають право безкоштовного отримання вугілля на побутові потреби здійснюється спільним рішенням керівництва підприємства та профспілкового комітеті із зазначенням обґрунтування. Як свідчать матеріали справи рішення про виключення позивача із списків вуглеотримувачів було прийнято відповідачем одноособово, що є порушенням вищезазначеної норми.

Згідно положень Закону України «Про колективні договори і угоди» щодо вимог змісту колективного договору, він повинен обов'язково містити відповідно до норм і положень діючого законодавства встановлення гарантій, компенсацій, пільг для працівників, а умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і їх забороняється включати до договорів і угод.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем порушені норми статті 43 Гірничого закону України, п. 12.10 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України, Постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 р. N 303., колективного договору підприємства щодо права позивачки на забезпечення паливом та включення її до списку осіб, які мають право безкоштовного отримання вугілля на побутові потреби. Відповідачем не виконаний припис Галузевої угоди щодо погодження з профспілковим комітетом виключення позивачку до списку. Суд вважає доведеним факт, що позивачка працює у вугільній галузі, що підтверджується копією її трудової книжки та не заперечується відповідачем. На підприємство відповідача розповсюджується дія Гірничого закону, Галузевої угоди, так як воно займається безпосередньо реструктуризацією підприємств галузі і відноситься до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Найменування посади позивача передбачено Переліком професій працівників з видобутку (переробки) вугілля та працівників вугледобувних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби і до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу яких не включається вартість такого вугілля. Крім того, віднесення підприємства відповідача до вугледобувних підтверджено Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД), яка є складовою частиною державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Класифікацію розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 326 від 04.05.93 "Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики". КВЕД 45.21.5 «Будівництво підприємств енергетики, добувної й обробної промисловості» включає роботи з реконструкції, реставрації, оновлення та ремонту.

Таким чином, позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на статтю 48 Гірничого Закону України суд вважає безпідставними, так як дія її норм застосовується виключно після ліквідації або консервації гірничого підприємства. При цьому законодавцем чітко визначене коло осіб на яких розповсюджується норми цієї статті, а саме непрацевлаштованим працівникам за переліком професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України; пенсіонерам, які пропрацювати на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вугледобувних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше ніж 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних з підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше ніж 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше ніж 15 років-для жінок; інвалідам праці; особам, інвалідність яких настала внаслідок загального захворювання у разі, якщо вони користувалися цим правом до настання інвалідності; сім'ям працівників, які загинули (померли) на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, які отримують пенсії у зв'язку з втратою годувальника; сім'ям померлих пенсіонерів, які за життя користувалися цим правом, які отримують пенсії у зв'язку із втратою годувальника. Перелік осіб є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходить із норм ч. 2 ст. 16 ЦК України, яка передбачає що одним із способів захисту цивільних прав є визнання права. Визнання права як спосіб захисту порушеного суб'єктивного права полягає у необхідності встановлення фактичної обставини ї надання її правового значення.

Згідно із частиною ч 3 статті 88 ЦПК України, якщо позивача на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору від стягується з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 2, 43, 44 Гірничого Закону України, Закону України „Про колективні договори і угоди", Постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 р. N 303, Галузевою угодою між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України, ст. ст. 3,10,15,60,79,88,197,209,212,-214,215,223,233 ЦПК Украіни, суд -

В и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Державного підприємства «Донвуглереструктуризація» в особі відокремленого підрозділу Шахтарська виконавча дирекція з ліквідації шахт про визнання права на забезпечення побутовим вугіллям - задовольнити.

Визнати право ОСОБА_3 на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби та зобов'язати Державне підприємство «Донвуглереструктурізація» включити ОСОБА_3 до списку осіб, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби з 1 січня 2014 року, на період роботи на даному підприємстві, на посаді, яку включено до списку професій затверджених КМУ від 17.03.2011 року № 303, чи до зміни законодавства.

Стягнути з Державного підприємства «Донвуглереструктурізація» на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя: О.М. Дністрян.