Справа № 249/1564/14-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 квітня 2014 р. м.Шахтарськ

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Одьожній Т.В.,

за участю представника відповідача Сізової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідача про здійснення перерахунку пенсії та проведення відповідних виплат як дитині війни, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни» дітям війни пенсії підвищуються щомісячно на 30% мінімальної пенсії за віком, але їй така надбавка не виплачувалась. Просила визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську та Шахтарському районі щодо ненахарування та невиплати підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 року з урахуванням фактично здійснених виплат та проводити дане нарахування та виплату до внесення відповідних змін до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позивачка до судового засідання не з'явилася, про дату та час слухання справи повідомлена належним чином. Надала клопотання про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, надавши заперечення проти позову, пояснила, що УПФУ в м.Шахтарську та Шахтарському районі в межах своїх владних повноважень виплачує пенсію позивачу в розмірах, встановлених діючим законодавством України; в рішенні Конституційного суду України від 25.01.2012 року зазначено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюється питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету, є складовою бюджетного законодавства; особам, які мають статус «Діти війни» підвищення до пенсії виплачується в рамках наявного фінансування і оскільки між позивачем та відповідачем відсутній публічно-правовий спір, відсутні підстави для розгляду даного питання в порядку адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи сторін суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивачка є громадянкою України, має правовий статус «Дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням, знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ в м. Шахтарську.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг та державної соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що набрав чинності 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Позивач є дитиною війни і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

З матеріалів справи вбачається, що нарахування та виплата коштів проводилася позивачу у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011р. №1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення", а саме, у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.

У відповідача були відсутні підстави для виплати таких коштів у розмірі, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011р. №1381, оскільки зазначену постанову прийнято з метою здійснення у 2012 році заходів щодо поетапного до 2015 року підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення.

Відповідно до пункту 4 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" Кабінетом Міністрів України 13.03.2013 року за №149 до даної постанови внесено відповідні зміни.

Так само, пунктом 4 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що норми і положення статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Виходячи з викладеного, відповідачем правомірно проводилися позивачці виплати до 01.01.2014 року у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011р. №1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення".

Проте, як убачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, у 2014 році Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» будь-яких змін до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносилось.

Посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року №3-рп/2012, як на підставу для виплати таких коштів у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність, є безпідставним. Зазначеним рішенням визначено, що Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та Законів України. Однак, Кабінетом Міністрів України не приймалися відповідні постанови щодо розміру виплат у 2014 році на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік».

Мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено: з 1 січня - 949 гривень. Отже, позивач мав отримувати підвищення до пенсії, в розмірі передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом (абзац дев'ятий статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Таким чином, пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі.

Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.

Суд вважає, що у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, немає підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» з 01.01.2014 року підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України підлягають присудженню на користь позивача здійснені ним документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 8, 11, 17, 104, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську та Шахтарському районі щодо ненахарування та невиплати підвищення до пенсії як дитині війни ОСОБА_2 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2014 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську та Шахтарському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 року з урахуванням фактично здійснених виплат та проводити дане нарахування та виплату до внесення відповідних змін до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську та Шахтарському районі на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі73,08 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області.

Постанова може бути оскаржено в установленому законодавством порядку на протязі десяти днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя О.М.Вірченко