УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ                                                 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ         У К Р А Ї Н И

13 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді Мартинової К.П.,

суддів Доценко Л.І., Оверіної О.В.,

за участю секретаря Карпової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 липня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення майнової та моральної шкоди, стягнення шкоди, заподіяної смертю потерпілого,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2005 р. ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь заподіяну матеріальну шкоду в сумі 487 грн., пов"язану з похованням ОСОБА_3, його доставкою в морг і зберігання там. Понесена нею моральна шкода, пов"язана із загибеллю сина, складає на її думку 30000 грн. Також ОСОБА_2 просила стягнути з ОСОБА_1 довічні щомісячні платежі з 24 липня 2004 року в розмірі середньомісячного заробітку сина, тобто 175 грн., оскільки вона, як матір вбитого на день його смерті мала право на отримання від нього утримання, оскільки була пенсіонеркою. На день смерті ОСОБА_3, працював водієм у СПД - фізичної особи ОСОБА_4, і його місячний заробіток складав 350 грн. Також ОСОБА_2 просила стягнути з ОСОБА_1 витрати, понесені на правову допомогу у розмірі 400 грн.

Вимоги свої позивачка мотивувала тим, що вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.09.2005 р. ОСОБА_1 засуджена за ст. 118 КК України до 2 років позбавлення волі за скоєння умисного вбивства ОСОБА_3, при перевищенні меж необхідної оборони.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала свої позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги ОСОБА_2 визнала частково, пояснивши, що вона згодна з сумою заподіяного матеріального збитку у розмірі 487 грн., а в іншому з позовними вимогами не згодна.

Рішенням суду від 12 липня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволений частково. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріального збитку 487 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн., витрати пов"язані з наданням правової допомоги - 400 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити, тому що воно постановлено з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_2 щодо відшкодування моральної шкоди та відповідно зменшити розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, матеріалами кримінальної справи №1-І50/2005р. за обвинуваченням ОСОБА_1 підтверджено, що вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.09.2005 року ОСОБА_1 визнана винною за ст. 118 КК України та засуджена до двох років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України. Заявлений цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди потерпілої ОСОБА_2 вироком суду залишений без розгляду, а в задоволенні моральної шкоди відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15.11.2005 року вирок суду відносно відмови в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди скасовано для вирішення його в порядку цивільного судочинства.

14.04.2006 року ОСОБА_2 на підставі ч. 4 ст. 28 КПК України в порядку цивільного судочинства звернулась до суду з цивільним позовом про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди / а.с.

264/.

Справа №22-6349/2006р. Головуючий в І інстанції Терзі І.Г. Доповідач суддя Мартинова К.П.

Суд першої інстанції в порушення вимог цивільного процесуального законодавства, а саме ст. 122 ЦПК України, не відкрив провадження у справі та ухвалив рішення суду за цивільним позовом ОСОБА_2 в кримінальній справі № 1-150 за обвинуваченням ОСОБА_1.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що районний суд не розглянув заявлені позовні вимоги з дотриманням встановлених законом правил/процедур/ судового розгляду в порядку цивільного судочинства, то відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням на новий розгляд.

При новому розгляді позову ОСОБА_2 в порядку цивільного судочинства районному суду необхідно виконати вимоги глави другої ЦПК України, сприяти всебічному і повному з"ясуванню обставин справи, розглянути справу відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, вирішити спір у відповідності з вимогами закону та ухвалити рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст.303, 304, 307,311 ч. 1 п. 5, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 липня 2006 року скасувати, справу направити до того ж суду для розгляду позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.