ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий 1-ї інст. Очеретяний Є.В. Рядок статзвіту № 48
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, № 2-а-469/08 Справа № 22-а-11285/08 Доповідач: Заверуха О.Б.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Заверухи О.Б.,
суддів: Олендера І.Я., Пліша М.А.,
при секретарі Бацик О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного казначейства України на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 травня 2008 року по адміністративній справі №2-а-469/08 за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,ОСОБА_20 до управління праці та соціальної політики Тернопільської міської ради, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України, Тернопільського міського центру з нарахування і виплати допомоги про зобов»язання виплатити разову грошову допомогу, -
в с т а н о в и л а :
Позивачі звернулись до суду з позовом до управління праці та соціальної політики Тернопільської міської ради, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України, Тернопільського міського центру з нарахування і виплати допомог про зобов»язання виплатити разову грошову допомогу відповідно до ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зазначивши, що відповідно до вищезазначеної норми, щорічно до 5 травня їм повинна надаватися разова грошова допомога у визначеному розмірі, але виплати їм проводяться не в повному обсязі.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 травня 2008 року позов задоволено, зобов»язано Міністерство фінансів України та Державне казначейство України виділити Міністерству праці та соціальної політики України кошти для перерахунку управлінню праці та соціального захисту населення Тернопільської міської ради на виплату разової грошової допомоги позивачам.
Зазначена постанова мотивована тим, що відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивачі мають право на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомоги у визначеному розмірі, вимоги є законними, а тому судом першої інстанції відновлено їх порушене право в межах стягнення різниці недосплаченої допомоги за період 2006-2007 рр. Відповідно до Постанови КМУ «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 18.02.2004 року №177 на Міністерство фінансів України і Державне казначейство України покладено обов»язок забезпечити щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики України для виплати щорічної разової допомоги до 5-го травня, тому стягнення недоотриманих позивачем коштів слід стягнути з Державного бюджету України через Державне казначейство України та Міністерство фінансів України.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державне казначейство України подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог до Державного казначейства України.
В апеляційній скарзі Державне казначейство України вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, що передбачені Законами про Державний бюджет на відповідні роки кошти Міністерством праці та соціальної політики України, що є головним розпорядником коштів, отримано повністю, апелянт як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов»язаннями, прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушувало, тому, правових підстав вирішувати питання щодо взаємовідносин між позивачем та Державним казначейством немає.
Сторони в судове засідання не з»явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що вони мають право щорічно до 5 травня отримувати грошову допомогу відповідно до вимог Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ст. 29 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, якими обмежувався розмір щорічної разової допомоги, передбаченої Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Розмір отриманої позивачем у 2007 році разової грошової допомоги до 5 травня не відповідає вимогам зазначеного Закону. В частині виплати недоплаченої грошової допомоги позивачам за період 2006 рр. позовні вимоги задоволено, оскільки одноразова грошова допомога була виплачена не в повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення в користь позивачів заборгованості з виплати щорічної допомоги за 2007 рік, що, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.
В той же час, колегія суддів відзначає, що відповідно до ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» суб»єктами виплати разової щорічної допомоги, передбаченої цим Законом, є управління праці та соціального захисту населення, а тому, саме вони зобов»язані проводити виплату недоплачених сум грошової допомоги.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що саме на управління праці та соціального захисту населення покладено обов»язок проводити виплату одноразової щорічної грошової допомоги.
На думку колегії суддів, задовольняючи вимоги позивачів про виплату недоплаченої разової щорічної допомоги за 2006 рік, суд першої інстанції безпідставно не врахував, що Закон України про Державний бюджет на відповідний рік набрав чинності, на предмет неконституційності не розглядався, відповідно до Конституції України не суперечить іншому законодавству та підлягає застосуванню.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити про те, що відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, щорічної грошової допомоги не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України”).
Оскільки правові положення, які передбачають виплату разової щорічної допомоги учасникам бойових дій, інвалідам війни І та ІІІ груп до Дня Перемоги є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу Державного казначейства України задовольнити.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 травня 2008 року скасувати та постановити нову, якою позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ОСОБА_18, ОСОБА_19,ОСОБА_20 до управління праці та соціальної політики Тернопільської міської ради, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України, Тернопільського міського центру з нарахування і виплати допомоги про зобов»язання виплатити разову грошову допомогу задоволити частково.
Визнати дії управління праці та соціальної політики Тернопільської міської ради щодо неповної виплати позивачам разової грошової допомоги до 5-го травня за 2007 рік неправомірними.
Зобов'язати управління праці та соціальної політики Тернопільської міської ради нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ОСОБА_18,ОСОБА_20 недоплачену разову щорічну грошову допомогу як учасникам бойових дій до 5-го травня за 2007 рік в сумі 1770 грн. 30 коп. кожному; ОСОБА_3,ОСОБА_19 недоплачену разову щорічну грошову допомогу як інвалідам війни ІІ групи до 5-го травня за 2007 рік в сумі 2920 грн.48 коп. кожному; ОСОБА_7, ОСОБА_14 недоплачену разову щорічну грошову допомогу як інвалідам війни ІІІ групи до 5-го травня за 2007 рік в сумі 2570 грн.42 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: І.Я. Олендер
М.А. Пліш