Справа № 22 ас/4473                                      Головуючий у 1 інстанції  Невмержицький С.С.

Категорія 69                                                    Доповідач: Рафальська І.М.

УХВАЛА

Іменем України

19 грудня 2006 року апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого Рафальської І.М..

суддів Зарицької Г.В.,   Балашкевича С.В.,

при секретарі Сухоребрій Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_1, яка діє від свого імені та за неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, до виконкому Овруцької міської ради, управління праці та соцзахисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за апеляційною скаргою позивачки на постанову Овруцького райсуду Житомирської області від 18 жовтня 2006 року,

встановив:

Постановою Овруцього райсуду Житомирської області від 18 жовтня 2006 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі позивачка просить постанову райсуду скасувати і ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, позивачка та її діти є потерпілими від Чорнобильської катастрофи, що стверджується копіями відповідних посвідчень потерпілих від аварії на ЧАЕС /у позивачки категорія 3/, постійно проживають в м.Овручі Житомирської області, яке переліком населених пунктів Житомирської та Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.1991р., розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93р., відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. Вона та її неповнолітні діти мають право на грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, а позивачка - на доплату до зарплати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення.

Відповідно до ст.63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /далі Закон № 796-ХП/, фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Статтею 62 Закону № 796-ХП передбачено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади. всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Конкретні розміри всіх доплат, передбачених Законом № 796-ХП, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України.

Саме в таких розмірах позивачці та її дітям виплачувалася грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства /ст.З7 Закону № 796-ХП/ - по 2.10 грн. щомісячно та доплата позивачці до зарплати /ст. 39 цього Закону/ - по 10 грн.50коп. щомісячно.

За таких обставин, суд обгрунтовано відмовив позивачці у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, підстав для скасування постанови райсуду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Овруцького райсуду Житомирської області від 18 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення ухвали у повному обсязі.