КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 363/3414/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Чірков Г.Є.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Петрика І.Й.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 05 листопада 2013 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Вишгородської міської ради Київської області, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86 про визнання протиправним і скасування рішення відповідача №24/16 від 26.07.13 року «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою», -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 05 листопада 2013 р. в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу та заяву про зміну позовних вимог від 10.04.2014р., в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в частині надання дозволів на розробку документації із землеустрою 72-м громадянам щодо надання земельної ділянки у власність для ведення садівництва, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати в частині, з постановленням нової постанови в цій частині про задоволення позову, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції, згідно з правилами ст.195 КАС України, переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що винесене відповідачем рішення є правомірними, а підстави для його скасування відсутні.

Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що рішенням Відповідача - Вишгородської міської ради № 24/16 від 26.07.13 року третім особам по справі надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо надання земельних ділянок у відповідних розмірах у власність для ведення садівництва, для будівництва та обслуговування житлового будинку, для ведення особистого селянського господарства, гаражного будівництва у м. Вишгороді.

З тексту вказаного рішення №24/16 від 26.07.13 року «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою» прийнятого Відповідачем вбачається, що таке прийнято за відповідними зверненнями громадян, а, зокрема п.п.1-10, п.12, п.п.14-17, п.п.21-26, п.п.28-36, п.п.39-50, п.п.53-82 вказаного рішення надано дозвіл на розробку документації із землеустрою 72-м громадянам щодо надання земельної ділянки у власність для ведення садівництва у м. Вишгород.

Згідно ч.3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Згідно вимог ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Частиною 7 ст. 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Варто також зазначити, що в листі Державного комітету України з земельних ресурсів від 31.12.2010 р. N 23935/17/6-10 щодо роз'яснення вимог земельного законодавства в частині реалізації права на безоплатну приватизацію землі також визначено, що громадяни разом із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки повинні додавати графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Виходячи з вищевикладеного, графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки є складовою частиною заяви і обов'язковим додатком до клопотання про виділення земельної ділянки та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Аналогічна правова позиція міститься в Ухвалі ВАС України від 12.12.2013р. по справі К/9991/15050/11.

Судом апеляційної інстанції з наданих відповідачем копій звернень громадян, за наслідком розгляду яких прийнято оспорюване рішення встановлено, що, зокрема, для ведення садівництва особами було подано тільки відповідні заяви, без зазначення в них в якості додатків копій паспортів та ідентифікаційних кодів цих осіб, та без зазначення в якості додатків відповідних графічних матеріалів із зазначенням бажаного місця розташування. При цьому, представником відповідача в судовому засіданні так і не надано суду чітких пояснень і доказів саме на те, що вказані копії паспортів та ідентифікаційних кодів цих осіб, як і викопіювання з Генерального плану м. Вишгород були надані саме третіми особами, всупереч вимогам ч.2 ст. 71 КАС України.(т.2 а.с.105-108).

Викопіювання з Генерального плану м. Вишгород, ксерокопії яких долучено до справи Відповідачем, не є графічними матеріалами в розумінні положень ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, оскільки в таких не зазначено чітко бажане місце розташування земельної ділянки.

Крім того, судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги доводи позивача та докази на їх підтвердження, які відповідачем, як суб'єктом владних повноважень жодними належними доказами не спростовано, щодо належності відповідних земель, відносно яких Відповідачем оспорюваним рішенням надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою для ведення садівництва, до земель рекреаційного призначення згідно положень Генерального плану м. Вишгород та їх розташування в межах стометрової прибережної захисної смуги Київського водосховища, які не можуть передаватись у приватну власність, відповідно до ст.52 та п.е ч.4 ст. 83 Земельного Кодексу України. (т.1 а.с.52,53,т.2 а.с.201-202).

За таких обставин, третіми особами по справі для ведення садівництва, в порушення норм законодавства України, при подачі до органу місцевого самоврядування клопотання, не додано графічних матеріалів із зазначення бажаного місця розташування земельної ділянки, надання відповідного дозволу на розробку документації із землеустрою 72-м громадянам (третім особам по справі) для ведення садівництва суперечить Генеральному плану м. Вишгорода, а такі землі відносяться до земель рекреаційного призначення згідно положень Генерального плану м. Вишгород і розташовані в межах стометрової прибережної захисної смуги Київського водосховища, що є підставою відмови у наданні дозволу відповідно до ч.7 ст. 118 ЗК України, тому відповідачем протиправно надано дозволи на розробку документації із землеустрою 72-м громадянам (третім особам по справі) для ведення садівництва.

Отже рішення Вишгородської міської ради № 24/16 від 26.07.13 року в частині надання третім особам по справі дозволу на розробку проекту із землеустрою для ведення садівництва (п.п.1-10, п.12, п.п.14-17, п.п.21-26, п.п.28-36, п.п.39-50, п.п.53-82 рішення) було прийнято без дотримання відповідних вимог встановлених ст.52, ст.83, ч.6,7 ст.118 Земельного кодексу України, а тому є в цій частині протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки позивачем, відповідно до його заяви від 10.04.2014р., в іншій частині постанову Вишгородського районного суду Київської області від 05 листопада 2013 року не оскаржено, така підлягає залишенню без змін, відповідно до положень ст.51,195 КАС України.

Щодо доводів відповідача в заперечення позову та в апеляційній скарзі про відсутність у позивача, як депутата місцевої ради, права на звернення до суду, то такі, на думку колегії суддів апеляційного адміністративного суду, є необґрунтованими та такими, що суперечать положенням ст.6 КАС України, Законам України «Про статус депутатів місцевих рад» та «Про місцеве самоврядування в Україні», а також ст.124 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого відповідачем по даній справі не виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Дослідивши фактичні обставини справи у їх сукупності, з урахуванням положень чинного законодавства, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в даній справі підлягають задоволенню частково.

Колегія суддів вважає, що доводами апеляційної скарги спростовані висновки суду першої інстанції щодо правомірності прийнятого відповідачем рішення в оскаржуваній частині та відсутності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з'ясовані обставини справи, які мали значення для її розгляду, в результаті чого судом покладені висновки, невідповідні обставинам справи, суд при винесенні рішення невірно застосував норми матеріального права, що в сукупності є підставою для скасування судового рішення та винесення нового про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160,195,198, 202, 207, 212, 254 КАС України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 05 листопада 2013 року скасувати частково та прийняти в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати п.п.1-10, п.12, п.п.14-17, п.п.21-26, п.п.28-36, п.п.39-50, п.п.53-82 рішення Вишгородської міської ради № 24/16 від 26.07.2013 р. «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою».

В іншій частині постанову Вишгородського районного суду Київської області від 05 листопада 2013 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

Повний текст постанови складений та підписаний 08.05.2014р.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Л.П. Борисюк

І.Й. Петрик

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.