УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Головчук С.В. суддів: Миніч Т.І., Павицької Т.М. при секретарі судового засідання Прищепі О.А. з участю: представника позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за заявою Закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" (далі - ЗАТ „ПриватБанк") про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 13606,02 грн.
за апеляційною скаргою ЗАТ „ПриватБанк"
на ухвалу судді Коростенського міськрайонного суду від 16 жовтня
2006 року, -
встановив:
ЗАТ „ПриватБанк" звернулось з заявою про видачу судового наказу про стягнення всієї суми кредиту з ОСОБА_1, який не виконує кредитні зобов'язання за договором від 1.02.2006 року, на суму 13606,02 грн.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду від 16.10.2006 року відмовлено в прийнятті заяви.
В апеляційній скарзі ЗАТ „ПриватБанк" порушує питання про скасування ухвали судді та направлення справи до суду 1 інстанції для розгляду по суті. Заявник зазначає, що суд не звернув уваги на те, що вимоги заявлені відповідно до правил ст.96 ЦПК, оскільки та ґрунтуються на правочині, вчиненому у письмовій формі. З ОСОБА_1 укладено письмовий договір на отримання кредиту, яким визначені умови, права та обов'язки сторін.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суддя виходив з того, що відсутній правочин, вчинений у письмовій формі.
Проте з таким висновком погодитись неможливо.
Як видно з матеріалів ЗАТ „ПриватБанк" просило стягнути достроково всю суму кредиту в зв'язку з невиконанням зобов'язання, яке ґрунтується на письмовому договорі, укладеному 1.02.2006 року з ОСОБА_1.
Справа № 22ц-2369 Головуючий у суді 1-ї інстанції Коренюк В.П.
Категорія 18 Суддя-доповідач Головчук С.В.
Обов'язок боржника щодо сплати кредитної заборгованості та право кредитора на дострокове повернення всієї суми кредиту передбачено умовами вказаного договору.
Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу передбачені ст.100 ЦПК.
Із заяви і поданих документів не вбачається спору про право, вимоги ЗАТ „ПриватБанку" ґрунтуються на правочині, вчиненому у письмовій формі.
За таких обставин підстав для відмови у прийняття заяви не було. Враховуючи викладене, ухвала підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.303,307,312,315 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив :
апеляційну скаргу ЗАТ „ПриватБанк" задовольнити.
Ухвалу Коростенського міськрайонного суду від 16 жовтня 2006 року скасувати, справу повернути до того ж суду для вирішення питання про прийняття заяви ЗАТ „ПриватБанк" про видачу судового наказу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.