Справа  № 22/979                                                          Головуючий  у  1   інст.   Шелепа  А.А.

категорія  16                                                                                        Доповідач  Кашапова  Л.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

11  грудня  2 00 6  року

Апеляційний  суд  Житомирської  області  в  складі:

головуючого            - Кашапової  Л.М.

суддів                        - Плотіциної  Н.А.,   Омельчука  М.І.

при  секретарі          - Константі  новій  І.А.

з  участю                     позивача,   представника  позивача

розглянув  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.Житомирі  цивільну  справу

за    позовом             ОСОБА_1    до     ОСОБА_2    про    виконання    умов    договору,     відшкодування моральної  шкоди

за   апеляційною   скаргою ОСОБА_1  на   рішення Богунського  районного  суду  м.Житомира  від  20  грудня  2005  року  -

встановив   :

В березні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказанимпозовом,     в    якому    просив стягнути    з    ОСОБА_2    борг    за договором  купівлі   продажу   квартири,   еквівалентний   3560   доларам  США  та 10000грн.   на  відшкодування  моральної  шкоди.

Посилався на те, що 31.08.2004 року він, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_2 купив квартиру АДРЕСА_1. Згідно домовленості відповідач розрахувався з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повністю та зобов'язався сплатити позивачу 18868грн., які еквівалентні 3560 доларам США,   до  30.09.2004  року.

Зазначав, що свої зобов'язання відповідач не виконав і просив відстрочити сплату боргу до 15.10.2004 року, про що видав розписку. Однак до даного часу остаточний розрахунок за договором не проведено, внаслідок чого йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що позивач вимушений безрезультатно вимагати повернення належних йому коштів, постійно перебуває в нервовому напруженні, позбавлений можливості  нормально  працювати  та  придбати  собі  нове  жиле  приміщення.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 20.12.2005 року в  задоволенні  позову  відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати   та  ухвалити  нове   рішення  про   задоволення   позову,   посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки зібраним по справі доказам, неправильно застосував норми матеріального закону, а тому висновки суду  не  відповідають  дійсним  обставинам  справи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що відповідач розрахувався з позивачем по зобов'язаннях, що випливають з договору  купівлі-продажу  квартири  від  31.08.2004  року.

З таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки він суперечить вимогам закону, умовам договору купівлі-продажу та дійсним обставинам  справи.

Згідно    ст.526    ЦК   України    зобов'язання   має    виконуватися    належним чином  відповідно  до  умов  договору  та  вимог  цього     кодексу,   інших  актів цивільного    законодавства,     а    за    відсутності    таких    умов    та    вимог відповідно   до   звичаїв   ділового   обороту   або   інших   вимог,    що   звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування  збитків  та  моральної  шкоди.

Як вбачається з п.п.2,7 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 31.08.2004 року між продавцями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та покупцем ОСОБА_2 і посвідченого приватним нотаріусом Житомирського     міського     нотаріального     округу ОСОБА_5      згідно реєстрового    НОМЕР_1, квартира    продана    за    114165грн.,    що  станом   на 31.08.2004 року еквівалентно 21500доларів США, з яких 22833грн., що еквівалентно 4300доларам США, продавці отримали від покупця до підписання цього договору, а решту 91332грн., що еквівалентно 17200 доларам США, покупець зобов'язується сплатити продавцям в строк до 31.09.2004 року. Факт повного розрахунку та відсутність матеріальних претензій буде підтверджуватися заявою продавців, про що буде зроблена відмітка на договорі, та поверненням покупцю примірника договору з цією відміткою. У разі відмови продавців прийняти гроші від покупця грошова  сума  буде  перерахована  на  депозит  нотаріальної  контори.

Цей договір складено та підписано в трьох примірниках, один з яких залишається на зберіганні в справах нотаріуса, а інші, що мають силу оригіналу,   видаються  сторонам  по  договору.

Судом встановлено, що на час розгляду справи в суді один примірник договору знаходився у продавця-позивача ОСОБА_1 і на ньому були зроблені відмітки про відсутність претензій по оплаті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і про отримання ОСОБА_1 31.08.2004 року 1200 у.о. в рахунок часткового погашення боргу., що вказує на те, що умови п.2 договору не виконані, а отже ОСОБА_2 має перед ОСОБА_1   боргові  зобов'язання  за  вказаним  договором.

Наявність боргових зобов'язань відповідача перед позивачем додатково підтверджується борговою розпискою ОСОБА_2 від 31.08.2004 року на суму 3560 у.о., що еквівалентна 18868грн., тобто сумі позовних вимог щодо стягнення основного боргу. Строк виконання зобов'язання по розписці відстрочено до 15.10.2004 року. Оригінал вказаної  розписки  позивач  надав  суду.

На протязі майже двох років відповідач ухилявся від виконання зобов'язання по договору, в суді заперечував факт невиконання ним зобов'язань по оплаті купленої квартири, необґрунтовано посилаючись на наявність відміток продавців квартири на його примірнику договору, хоча  таких  умов    угодою  передбачено  не  було.

За даних обставин апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог не відповідає вимогам закону, якими регулюються спірні правовідносини, та дійсним обставинам справи, а тому рішення суду слід скасувати, ухваливши нове рішення про часткове задоволення позову: стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 18868грн. основного боргу за договором купівлі-продажу квартири, 1500грн. на відшкодування моральної шкоди та 188грн. 68коп.   на  відшкодування  судових  витрат  по  сплаті  судового  збору.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд враховував, що сам факт ухилення відповідача від виконання грошових зобов'язань, передбачених нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу квартири, є достатньою підставою для того, щоб вважати, що такими  діями  позивачу  заподіяна  моральна  шкода.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги тривалість ухилення від виконання зобов'язань, а також те, що позивач був позбавлений можливості  своєчасно  придбати  собі  житло  в  іншому  місці.

В решті вимог про відшкодування моральної шкоди слід відмовити за необґрунтованістю  позовних  вимог.

Оскільки судом розглянуті як вимога майнового характеру - про стягнення коштів, так і вимога немайнового характеру - про відшкодування моральної шкоди, з врахуванням вимог ст.88 ЦПК України в доход держави підлягає стягненню з відповідача 8грн. 50коп. судового збору.

Керуючись ст.ст.218,303,307,309,314,317 ЦПК України, апеляційний суд  -

вирішив:

Апеляційну  скаргу  ОСОБА_1  задоволити.

Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 20 грудня 2005 року    скасувати.

Ухвалити  нове  рішення  про  часткове  задоволення  позову.

Стягнути     з     ОСОБА_2 на     користь ОСОБА_1 18868грн. основного боргу за договором купівлі-продажу квартири від 31.08.2004 року, 1500грн. на відшкодування моральної шкоди та 188грн. 68коп. на відшкодування витрат     по  сплаті  судового  збору,   а  всього  20556грн.   68коп.

В решті вимог про відшкодування моральної шкоди відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 8грн. 50коп. судового  збору.

Рішення  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.