Справа  №22/1281               Головуючий  у  1  інстанції    Васинчук  М.П.

категорія  36                                                            Доповідач  Кашапова  Л.М.

У  Х В  А Л А

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

21  серпня  2006  року

Апеляційний  суд  Житомирської  області  в  складі:

головуючого       -  Кашапової  Л.М.

суддів                       -  Павицької  Т.М.,   Омельчука  М.І.

при  секретарі  -  Константіновій  І.А.

з  участю    позивачки

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2    про  збільшення  розміру  аліментів

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Богунського  районного  суду  м.Житомира  від  24  березня  2006  року  -

встановив:

В березні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з вказаним позовом, в якому просила постановити рішення, яким збільшити розмір стягуваних     відповідно     до     рішення Богунського     районного     суду м.Житомира від 18.03.2004 року з ОСОБА_2 аліментів на утримання двох малолітніх дітей з 100грн. на місяць до 40 відсотків від від всіх доходів відповідача щомісячно, посилаючись на те, що за останній час погіршилося її матеріальне становище: вона не працює і не отримує  ніяких  доходів.

Ухвалою судді Богунського районного суду м.Житомира від 24.03.2006 року відмовлено у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу судді скасувати, а справу направити на розгляд в суд першої інстанції, посилаючись на те,      що     судом     неправильно застосовано     норми     матеріального     та процесуального    закону.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, апеляційний  суд  вважає,   що  апеляційна  скарга  підлягає  задоволенню.

Відмовляючи у відкритті провадження, суддя послався на те, що в провадженні іншого суду є справа за спором між тими самими сторонами, про  той  самий  предмет  і  з  тих  самих  підстав.

З таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки він суперечить  вимогам  закону  та  дійсним  обставинам  справи.

Як      вбачається      з      матеріалів  справи, рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 18.03.2004 року з ОСОБА_2 на користь позивачки постановлено стягувати з 15.01.2004 року аліменти на утримання синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4    в    розмірі     100грн.     щомісячно     до     їх повноліття.

Згідно ст.192 ч.1 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або  поліпшення  здоров'я  когось  із  них.

Враховуючи, що суд не навів доказів на обгрунтування того, що на час винесення ухвали в провадженні іншого суду є справа між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а позивачка мала право ставити питання про збільшення розміру аліментів, що сплачуються на утримання неповнолітніх дітей, ухвалу судді від 24.03.2006 року слід скасувати, як таку що прийнята з порушенням вимог матеріального і процесуального закону, а позовну заяву ОСОБА_1 направити в суд першої інстанції для вирішення питання про її прийняття.

Керуючись ст.ст.218,303,307,312,314,317 ЦПК України, апеляційний суд  -

ухвалив   :

Апеляційну  скаргу  ОСОБА_1    задоволити.

Ухвалу судді Богунського районного суду м.Житомира від 24 березня 2006 року скасувати, а позовну заяву направити в суд першої інстанції для  вирішення  питання  про  її  прийняття.

Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.