22-ц/775/667/2014(м)
238/3333/13-ц
Головуючий 1 інстанції Бєльченко Л.А.
Категорія 51 Суддя-доповідач Мальцева Є.Є.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
28 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді Баркової Л.Л.,
суддів Мальцевої Є.Є., Ткаченко Т.Б.,
при секретарі Макаровій О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» про стягнення заборгованої індексації та компенсації по заробітній платі, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» на рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 15 січня 2014 року , -
в с т а н о в и л а:
У грудні 2013р. позивач звернувся до ПАТ «ММК ім. Ілліча» про стягнення заборгованої індексації та компенсації по заробітній платі, зазначивши, що з 02.04.2004 року по 30.11.2006 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем. Під час його роботи на підприємстві при виплаті заробітної плати не проводилась індексація , передбачена діючим законодавством, внаслідок чого порушені його права на оплату праці. Тому просив суд стягнути з відповідача заборговану індексацію по заробітній платі за період з 02.04.2004 року по 30.11.2006 року з компенсацією її, яка нараховується при втраті частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 15 січня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені, стягнуто з ПАТ «ММК ім. Ілліча» індексацію заробітної плати з компенсацією заборгованості за період з 02.04.2004 року по 30.11.2006 року в сумі 1033,39 гривень з утриманням ПАТ «ММК ім. Ілліча» з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при її виплаті. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ММК ім.Ілліча» на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 гривень.
В апеляційній скарзі ПАТ «ММК ім. Ілліча» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу у відсутності позивача належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «ММК ім.. Ілліча» Огненного А.Б., , який просив апеляційну скаргу задовольнити, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач з 02.04.2004 року по 30.11.2006 року перебував у трудових відносинах в ПАТ «ММК ім. Ілліча», що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці (а.с.4-5).
Згідно з розрахунком суми індексації, наданою відповідачем за підписом начальника управління компенсації та пільг ПАТ «ММК ім. Ілліча», під час роботи позивача на підприємстві в період з квітня 2004 року по листопад 2006 року заробітна плата останнього не індексувалася (а.с. 13).
За цей період йому нараховувалась і виплачувалась заробітна плата.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітною платою є винагорода у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Структуру заробітної плати визначено статтею 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713.
Згідно з ч.5 ст.95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про оплату праці» в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року за № 1078.
Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру. (ч.1ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078). Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації є місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів населення. Грошові доходи, одержані за цей місяць, не індексуються, якщо сума підвищення доходу перевищує суму індексації, яка повинна нараховуватись у місяці підвищення.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
У разі невчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація, відповідно до ст.34 Закону України №108/95 ВР «Про оплату праці».
Згідно з статтею1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи, організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 цього Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх вплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно статті 3 Закону компенсація обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
Відповідно до цього Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати провадиться, якщо затримано на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, серед них заробітна плата (грошове забезпечення).
Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, є додатковою заробітною платою і, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані належні і достатні докази порушення відносно нього законодавства про оплату праці в частині її виплати, і обґрунтованості його позовних вимог про стягнення належної йому індексації заробітної плати.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися, оскільки вони відповідають обставинам справи, наданим доказам і нормам матеріального та процесуального права.
Як вбачається з розрахунків, наданих відповідачем, які не оспорював позивач, в місяці, коли сума підвищення доходу перевищувала суму індексації, грошові доходи, одержані за цей місяць, не індексувалися (а.с.13)
За таких обставин, доводи апеляційної скарги щодо непроведення індексації у зв'язку із підвищенням заробітної плати до перевищення встановленого порогу індексації (101%) за весь спірний період є безпідставними.
Враховуючи наведені обставини та вимоги закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми індексації з компенсацією заборгованості в розмірі 1033,39 грн..
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не надав належної оцінки доказам, наданим відповідачем, а керувався лише твердженнями сторони позивача, колегія суддів вважає неспроможними. Наявний в матеріалах справи розрахунок індексації та компенсації був наданий саме стороною відповідача на підставі ухвали суду про відкриття провадження.
Згідно з положеннями ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, при розгляді в позовному провадженні трудового спору про стягнення належної працівникові заробітної плати положення частини другої статті 233 КЗпП України підлягає застосуванню у випадках пред'явлення вимог про стягнення будь-яких виплат, що входять до структури заробітної плати, і застосування цих положень не пов'язане з фактом нарахування чи не нарахування роботодавцем спірних виплат. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нарахованої роботодавцем.
На підставі викладеного не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів доводи апеляційної скарги про те, що у відповідача відсутня будь-яка заборгованість перед позивачем з виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації заробітної плати.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи та є безумовною підставою для скасування рішення, апеляційним судом у справ не встановлено.
Визначений відповідачем розмір заборгованості суми індексації заробітної плати та компенсації у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідає межам періоду роботи, зазначеного позивачем при зверненні до суду. Тому доводи апеляційної скарги про те, що судом позов задоволено фактично частково спростовуються змістом оскаржуваного рішення. Позивач з стягнутою сумою погодився, і згідно з вимогами ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія судді не погоджується і з доводами апеляційної скарги щодо відсутності заборгованості з індексації заробітної плати та компенсації у зв'язку з порушенням строків їх виплати у відповідача на підставі дії механізму проведення індексації заробітної плати, який дозволяв підвищення грошових доходів населення з застосуванням випереджаючого методу розрахунку сум індексації (з урахуванням прогнозованого рівня інфляції), оскільки доповнення до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМ України від 17.07.2003 року №1078, якими передбачено застосування випереджаючого методу розрахунку сум індексації, внесені постановою КМ України від 17.05.2006 року №690 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення», яка набрала чинності з 25.05.2006 року, і на правовідносини, які виникли до набрання чинності цих доповнень, не розповсюджується.
Тому посилання апелянта на те, що відповідача періодично підвищував заробітну плату, тим самим з 2003 року фактично застосовував випереджаючий метод розрахунку сум індексації, є безпідставними.
З урахуванням зазначеного апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» на рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 15 січня 2014 року підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст.307,308,313,314 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» відхилити.
Рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 15 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді :