Єдиний унікальний номер 261/124/14-ц Номер провадження 22-ц/775/4104/2014
Головуючий у 1 інстанції Жупанова О.О.
Категорія: 21 Доповідач Іванова А.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого НИКИФОРЯКА Л.П.,
Суддів: КІЯНОВОЇ С.В., ІВАНОВОЇ А.П.,
При секретарі ГАНЖЕЛА М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Петровського районного суду м.Донецька від 27 березня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсними односторонніх правочинів -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Петровського районного суду м.Донецька від 27 березня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсними односторонніх правочинів відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, визнати дії ОСОБА_2 незаконними та такими, що суперечать моральним засадам суспільства, зобов'язати позивача виплатити моральну шкоду у розмірі 30000грн. та витрати на надання правової допомоги у розмірі 1050грн., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що в рішенні суду йдеться мова про розписки, яких ніколи не існувало та про які позивач ОСОБА_2 в своїй позовній заяві не заявляв, оскільки в існуючих розписках немає посилання на рішення Ворошиловського районного суду від 01 липня 2009 року. Крім того, судом першої інстанції було безпідставно відмовлено відповідачу в розгляді зустрічного позову про відшкодування моральної шкоди та визнання права власності на будинок.
ОСОБА_2, звернувшись до суду з позовом до ОСОБА_1, зазначив, що вони перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.07.1998 року по 04.02.2009 року. Від шлюбу мають дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час шлюбу сторонами було придбано майно - житловий будинок АДРЕСА_1. Відповідач разом з дитиною проживають у квартирі, яка дарована позивачем доньці у АДРЕСА_2. Зазначив, що розписка від 22.06.2010 року, в якій зазначено, що ОСОБА_2, 1977р.н., передає у дар своєї доньці ОСОБА_3 частину 1/2 будинку АДРЕСА_1, належну йому на праві рішення суду про розподіл майна та розписка від 02.11.2010 року, в якій зазначено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, передає у дар своєї доньці ОСОБА_3 частину 1/2 будинку АДРЕСА_1 належної йому на праві рішення суду про розподіл майна, були написані в час дії рішення Ворошиловського районного суду від 14.07.2009 року у справі про розподіл спільно нажитого майна, за яким йому належало 1/2 частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. 22.06.2010 року сторони досягли згоди про розподіл майна та позивач подарував доньці на підставі договору від 18.02.2010року трикімнатну квартиру у АДРЕСА_2, при цьому ОСОБА_1 повідомила позивача про те, що нею розірвані написані ним розписки. Вважає правочин з написання розписок недійсним, оскільки він не посвідчений нотаріально, крім того, він не спрямований на реальне настання правових наслідків. До того ж рішення про розподіл спільного майна було скасовано, що свідчить про те, що позивач не міг подарувати те, що йому не належить. Таким чином, просив визнати розписку недійсною.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювані односторонні правочини є нікчемними, оскільки при їх укладанні не було дотримано вимог щодо нотаріального посвідчення.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином (а.с.91, 93), надав заяву про відкладення розгляду справи, але судом причини відкладення визнано неповажними.
Згідно ч.2 ст.305 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4, які просили задовольнити апеляційну скаргу, скасувавши рішення суду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що з 17 липня 1998 року по 17 лютого 2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі (а.с. 13).
Від шлюбу у сторін є неповнолітня дитина - донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).
Заочним рішенням Ворошиловського районного суду від 01 липня 2009 р., в порядку розділу майна подружжя, за позивачем визнано право власності на 1/2 будинку АДРЕСА_1 (а.с.18-20).
02.11.2010 року позивачем складено письмову розписку, відповідно до змісту якої ОСОБА_2, проживаючий в АДРЕСА_3, передав свою половину будинку (за рішенням суду) по АДРЕСА_1 своєї доньці ОСОБА_3 (а.с. 22).
22.06.2010 року позивачем складено письмову розписку, згідно якої ОСОБА_2, 1977р.н. передав у дар своєї доньці ОСОБА_3, 2000р.н. частину 1/2 будинку в АДРЕСА_1, належний йому на праві рішення суду про розподіл майна, будинок передає добровільно та претензій не має (а.с. 23).
Ухвалою Ворошиловського районного суду м.Донецька від 29.07.2011 року скасовано заочне рішення Ворошиловського районного суду від 01 липня 2009 року про розподіл майна подружжя (а.с. 49).
Статтею 717 ЦК України передбачено, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню (ч.2 ст.719 ЦК України) та державній реєстрації (ст.334 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.718 ЦК України дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.
Договір дарування є одностороннім правочином, реальним - з дня передачі речі, нотаріально посвідченим та зареєстрованим. Реальні договори вважаються укладеними, тобто набувають юридичного значення лише з моменту фактичного здійснення певних дій.
Згідно з вимогами ст.219 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.
Згідно ч.1 ст.216 ЦК України, нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що вчинені позивачем розписки не посвідчені нотаріально, що вказує на недодержання вимог ч.2 ст.719 ЦК України. Зазначене свідчить про безпідставність заявлених позивачем вимог про визнання правочинів недійсними, а вимоги про визнання правочинів нікчемними та (або) застосування наслідків недійсності такого правочину - позивачем заявлені не були.
Доводи апелянта на невідповідність обставинам справи посилання суду на неіснуючі розписки, в яких начебто мається вказівка на рішення Ворошиловського районного суду від 01 липня 2009 року, не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки це не впливає на правильність висновків суду першої інстанції.
Посилання ОСОБА_1 на відмову суду першої інстанції розглянути зустрічний позов та відшкодувати моральну шкоду не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки ухвалою Петровського районного суду м.Донецька від 27.03.2014 року в прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди і надання права власності на будинок відмовлено, зазначена ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалась (а.с. 60).
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування чи зміни не має.
Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Петровського районного суду м.Донецька від 27 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: