Єдиний унікальний номер 255/2558/13-ц Номер провадження 22-ц/775/4448/2014

Категорія 27

Головуючий в I інстанції Цукуров В.П.

суддя доповідач Безрученко Ю.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Краснощокової Н.С.

суддів Безрученко Ю.О., Могутової Н.Г.

при секретарі Папченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 21 березня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про визнання припиненими кредитного договору та договору іпотеки шляхом повного виконання, визнання незаконними дій,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання припиненими кредитного договору та договору іпотеки шляхом повного виконання, визнання незаконними дій. Свої вимоги обґрунтував тим, що 23 лютого 2007 року між позивачем та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір, відповідно до якого позивач отримав кредитні гроші у сумі 14 728,00 доларів США на споживчі потреби та було відкрито рахунок для погашення заборгованості по кредиту. В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору 23 лютого 2007 року між позивачем та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений договір іпотеки квартири, предметом якого стала квартира АДРЕСА_1. Відповідно до умов договору іпотеки позивач передав службовим особам відділення Приватбанку «Меркурій» правовстановлюючий документ на вказану квартиру - оригінал договору міни та оригінал технічного паспорту на вказану квартиру. 19.02.2009 року позивач повністю виконав обов'язки по кредитному договору, сплатив всі кредитні гроші та проценти. До теперішнього часу відповідач не виконав свої обов'язки - не зняв заборону з квартири, не повернув оригінал договору міни вказаної квартири та оригінал технічного паспорту. Листом від 17.01.2013 року відповідач вимагав повернути заборгованість, яка складає 13 609,32 доларів США, у тому числі: основний борг - 4066,25 доларів США; відсотки - 4914,92 доларів США; пеня - 4628,15 доларів США. Позивач зазначає, що він щомісячно на виконання зобов'язань по кредитному договору, вносив платежі до каси банку, на підтвердження чого йому видавався платіжний документ, в якому вказувалася сума платежу, дата операції, касир банку завіряла документ своїм підписом, що підтверджується випискою по рахунку від 18.11.2008 р. 18.11.2008 р. позивач звернувся в відділення Приватбанку «Меркурій» для звірки розрахунків внесених ним платежів, де дізнався що має заборгованість у розмірі 3 600,00 доларів США. Як було встановлено при звірці, 18.11.2008 року позивач вніс в касу банку 4 000,00 доларів США, а у виписці банку значилася сума 400,00 доларів США. На підтвердження своєї позиції позивач надав робітнику відділення банку «Меркурій» платіжний документ, в якому була вказана сума платежу - 4 000,00 доларів США, еквівалент в гривнях - 20 200,00 гривень, дата платежу 13.11.2007 р., касир банку поставила свій підпис та штамп відділення банку «Меркурій». 01.12.2008 р. позивач направив лист директору Донецького РУ Приватбанку, в якому виклав обставини справи та просив розібратися в ситуації. У червні 2009 року після повного погашення кредитних зобов'язань позивач звернувся до начальника відділу іпотеки з вимогою зняти заборону з квартири. Але службова особа наполягала на існуванні заборгованості. Уточнивши позовні вимоги, позивач просив визнати кредитний договір №DODMGA40000006 від 23 лютого 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» припиненим шляхом повного виконання, визнати договір іпотеки від 23.02.2007 року №3159И, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 припиненим шляхом повного виконання кредитного договору №DODMGA40000006 від 23.02.2007 року, визнати дії ПАТ КБ «Приватбанк» по нарахуванню заборгованості по кредитному договору від 23.02.2007 року в розмірі 13 609,32 доларів США незаконними.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 21 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання припиненими кредитного договору та договору іпотеки шляхом повного виконання, визнання незаконними дій задоволено повністю. Визнано кредитний договір № DODMGA40000006 від 23 лютого 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», припиненим шляхом повного виконання. Визнано договір іпотеки № 3159И від 23 лютого 2007 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1, припиненим шляхом повного виконання кредитного договору № DODMGA40000006 від 23 лютого 2007 року. Визнано незаконними дії ПАТ КБ «Приватбанк» по нарахуванню заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору від 23 лютого 2007 року в розмірі 13 609,32 доларів США та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням ПАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування скарги зазначив, що позивач не виконав зобов'язання належним чином відповідно до умов кредитного договору та не сплатив заборгованість за кредитним договором, оскільки матеріали справи не містять довідки банку про відсутність заборгованості, висновку економічної експертизи, які є належним доказом повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Наданий позивачем касовий чек підтверджує лише внесення коштів на рахунок.

В судове засідання апеляційного суду представник ПАТ КБ «Приватбанк» не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином листом і телефонограмою №1632, зареєстрованою у відповідному порядку від 30 квітня 2014 року (а.с.148), що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 305 ЦПК України.

В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином листом і телефонограмою №1631, зареєстрованою у відповідному порядку від 30 квітня 2014 року (а.с.147), надав заяву та заперечення, в яких просить розглянути справу у його відсутність та відхилити апеляційну скаргу (а.с. 149-153), що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 305 ЦПК України.

В судовому засіданні апеляційного суду представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючі за довіреностями (а.с. 154-155), заперечували проти апеляційної скарги та просили її відхилити.

Заслухавши доповідача, сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду жодного доказу на спростування факту сплати позивачем в рахунок погашення заборгованості за спірним кредитним договором суми у розмірі 4 000,00 доларів, службового розслідування не проведено. При цьому, заборгованість у сумі 13 609,32 доларів США була нарахована саме у зв'язку з невірним розрахунком та неврахуванням сплати позивачем суми у розмірі 4 000,00 доларів США. Таким чином, позивачем було повністю погашено заборгованість за кредитним договором №DODMGA40000006 від 23.02.2007 року, а тому заборгованість, нарахована ПАТ «КБ «ПриватБанк» є необґрунтованою. Щодо позовних вимог про визнання припиненим договору іпотеки шляхом повного виконання, то у зв'язку із визнанням припиненим кредитного договору №DODMGA40000006 від 23.02.2007 року, договір іпотеки №3159И від 23.02.2007 року, укладеним в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, також необхідно визнати припиненим шляхом повного виконання зобов'язання.

З таким висновком суду в оскаржуваній його частині можна погодитися.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Так, відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній його частині зазначеним вимогам закону відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 лютого 2007 року між позивачем та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір №DODMGA40000006, відповідно до якого позивач отримав кредитні гроші у сумі 14 728,00 доларів США на споживчі потреби, був відкритий рахунок для погашення заборгованості по кредиту НОМЕР_1.

В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору 23 лютого 2007 року між позивачем та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений договір іпотеки квартири №3159И, предметом якого стала квартира АДРЕСА_1. Відповідно до умов договору іпотеки позивач передав службовим особам відділення Приватбанку «Меркурій» правовстановлюючий документ на вказану квартиру - оригінал договору міни та оригінал технічного паспорту на вказану квартиру.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних свобод чи інтересів.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів, яким може бути, в тому числі, припинення правовідношення (п. 7).

Згідно ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд, визнаючи кредитний договір та договір іпотеки припиненим, виходив з того, що 19 лютого 2009 року позивач повністю виконав обов'язки по кредитному договору, сплатив всі кредитні гроші та проценти, враховуючи розмір заборгованості, зазначений у листі від 17 січня 2013 року №30.1.0.0/2-2109006497 Р, що підтверджено відповідними квитанціями, але Банк вимагав повернути заборгованість, яка складає 13 609,32 доларів США, у тому числі: основний борг - 4 066,25 доларів США; відсотки - 4 914,92 доларів США; пеня - 4 628,15 доларів США.

Як було встановлено при звірці розрахунків, 13 листопада 2007 року позивач вніс в касу банку 4 000,00 доларів США, а у виписці банку значилася сума 400,00 доларів США.

На підтвердження своєї позиції позивач надав платіжний документ квитанцію, підписану платником та касиром ПАТ «КБ «ПриватБанк», в якому вказана сума платежу - 4000,00 доларів США, еквівалент в гривнях - 20 200,00 гривень, дата платежу 13.11.2007 року (а.с.124).

На спростування зазначеної квитанції Банком не надано доказів в обґрунтування своїх заперечень ні в суді першої інстанції ні в апеляційному суді, а тому апеляційний суд позбавлений права переоцінювати докази, яким судом першої інстанції дана належна правова оцінка у відповідності до норм процесуального права, що відповідає положенням статті 303 ЦПК України.

Відповідно до п. 5.1 кредитний договір в частині сплати винагороди за надання фінансового інструменту, відповідно до п. 7.1 вступає в силу з моменту його підписання сторонами, а в інших частинах - з моменту надання позичальником розрахункових документів або оформлення касових документів з метою використання кредиту в межах вказаних в них сум, та діє в обсязі виданих позичальнику коштів до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (а.с.7-9).

Отже, суд першої інстанції на зазначені вимоги закону увагу звернув та врахував передбачені п. 5.1 кредитного договору положення, що повне виконання сторонами зобов'язань за цим договором є підставою припинення дії кредитного договору. Крім того, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження недійсності квитанції на суму 4 000,00 доларів США, а саме заборгованість у розмірі 13 609,32 доларів США була нарахована у зв'язку з невірним розрахунком та неврахуванням сплати позивачем суми у розмірі 4 000,00 доларів США.

Таким чином, з урахуванням викладеного, висновки суду першої інстанції зроблені у відповідності норм ЦК України та умовам кредитного договору, договору іпотеки; правильно встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, Апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 21 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді: