22-ц/775/214/2014(м)
221/4369/13-ц
Головуючий у 1 інстанції Троян Л.Г.
Категорія 46 Доповідач Мальцева Є.Є.
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
26 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Песоцької Л.І.,
Мальцевої Є.Є., Ткаченко Т.Б.,
при секретарі Бєльченко Б.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про поділ майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 25 грудня 2013 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2013 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 про поділ майна. В обґрунтування позову зазначила, що що 05.08.2011 зареєстрували шлюб з відповідачем ОСОБА_4 та проживали однією сім'єю до 25 листопада 2012 року. Дітей від шлюбу не має. У період шлюбу вони придбали майно: побутові речі, техніку, в тому числі легковий автомобіль Шкода Октавія номер НОМЕР_1 вартістю 140000грн.; а всього на загальну суму - 199580грн., в якої частка кожного подружжя становить 99780грн.
Все перераховане майно на момент припинення сімейних відносин залишилося в квартирі відповідача за адресою АДРЕСА_1, де він проживає, змінив замок на вхідних дверях, забрав у неї ключі. Тому просила суд розділити майно та залишити їй в особисту приватну власність: меблеву стінку з антресоллю вартістю 7500 грн.; шафу - купе - 3600грн.; килим - 1200грн.; хлібник - 420грн., конфетницю - 200грн.; набір порцеляновий для ванної кімнати - 300грн.; декоративні вазони на вікна 2шт - 600грн.; набір кухонного приладдя - 140грн.; вазу для фруктів у вигляді велосипеда - 180грн.; картини « абстракція» 2шт. по 75грн. - 150грн.; набір для спецій ; пральну машину - 4500грн.; кухонний куток - 4500грн., а всього на суму 23580грн.. Решту майна на суму 36000 грн. - залишити в особистій власності відповідача. Різницю в частках в сумі 6290грн. стягнути з відповідача на її користь. Крім того, в квартирі, де проживає відповідач, залишилося її особисте майно (подароване мамою ) - набір кришталевих келихів у формі тюльпана 6шт. вартістю 560грн., яких не має зараз в квартирі, тому просила стягнути їх вартість.
Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 25 грудня 2013 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 30.12.2013 року, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про поділ майна задоволено частково.
Поділено спільне майно подружжя.
Вирішено залишити позивачці ОСОБА_3 на праві особистої власності пральну машину вартістю 4500 грн., картини «абстракція» 2шт. по 75 грн. на суму 150 грн., набір для ванної кімнати порцеляновий (2стакана, мильниця) вартістю 300 грн., декоративні вазони 2шт. по 300 грн. на суму 600 грн., вазу для фруктів білу у вигляді велосипеда вартістю 180 грн., набір скляних винних келихів (6шт ) вартістю 140 грн., всього майна на суму 5870 грн.
Залишено відповідачеві ОСОБА_4 на праві особистої власності газову поверхню вартістю 2200 грн., духову шафу вартістю 2800 грн., витяжку вартістю 1800 грн., всього майна на суму 6800 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 різницю у вартості часток в сумі 465 грн, половину вартості автомобіля, тобто 60500 грн, а всього 60965 грн.Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 897,75грн. судового збору, 1400грн. витрат на правову допомогу.В решті позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовлено за безпідставністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовити повністю. В апеляційній скарзі посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, необґрунтованість судового рішення, неповне з'ясування обставин, що мають істотне значення для справи.
У відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності відповідачки ОСОБА_5, яка надала суду заяву про розгляд справи без її участі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_4, його представника ОСОБА_7, які просили апеляційну скаргу задовольнити, заперечення позивачки ОСОБА_3, яка просила скаргу відхилити, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст..303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Зі справи вбачається, що відповідач ОСОБА_4 оскаржує рішення суду першої інстанції в частині стягнення з нього суми вартості автомобіля, який він не вважає спільною сумісною власністю подружжя, не погодився також із рішенням суду в частині виділення майна позивачці. В частині відмови суду в позовних вимогах щодо ОСОБА_5, ніхто рішення суду не оскаржує. Тому, переглядаючи справу відповідно до вимог ст..303 ЦПК України в межах апеляційного оскарження, колегія суддів перевіряє законність рішення суду лише в частині стягнення з ОСОБА_4 компенсації вартості частини автомобіля і виділення позивачці певного майна, а в решті не перевіряє у зв'язку з відсутністю апеляційного оскарження.
Згідно вимог ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання рішення не тим суддею, який розглянув справу.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка надала докази щодо придбання сторонами майна тільки на суму 12670 грн, а також - автомобіля Шкода Октавія. З урахуванням вимог позивачки, суд розподілив майно, виділивши позивачці майна на суму 5870 грн, і відповідачу ОСОБА_4, - на суму 6800 грн.. Для урівняння часток сторін суд стягнув з відповідача на користь ОСОБА_3 компенсацію в розмірі 465 грн.. Також суд вважав належним чином доведеними позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення частини вартості автомобіля з відповідача, тому задовольнив позов в цій частині також.
Проте з такими висновками суду повністю погодитись неможливо.
Судом встановлено, що сторони 05.08.2011 зареєстрували шлюб та проживали однією сім'єю до 25 листопада 2012р.. Дітей від шлюбу не мають.
У період шлюбу сторін згідно довідки-розрахунку був куплений легковий автомобіль Шкода Октавія реєстраційний номер НОМЕР_1, ДЗН універсальний, випуск 2006р., сірого кольору, вартістю 82000грн., який 01.06.2012р. був зареєстрований у Волноваському МРЕВ ДАІ на ім'я відповідача.
Також судом встановлено, і не сторони не оспорювали в суді, що подружжя в шлюбі придбало побутові речі, які були розподілені судом першої інстанції.
Згідно зі ст. 60 Сімейного кодексу України (далі - СК) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Статями 68, 69 СК передбачається, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Статтею 70 СК України встановлено, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до положень ст. 71 СК майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Отже, у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, при цьому частини чоловіка та дружини є рівними. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості (ст. ст. 58, 59 ЦПК України) і це є її процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України).
До предмету доказування при вирішенні спорів про поділ спільного сумісного майна подружжя відносяться, зокрема, такі факти як наявність майна у власності сторін (однієї з них), час його придбання, вартість та походження коштів, витрачених на придбання кожної окремої речі.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що автомобіль Шкода Октавія, придбаний відповідачем під час шлюбу, є спільним сумісним майном подружжя.
Твердження ОСОБА_4 в апеляційному суді про те, що автомобіль неможливо визнавати власністю подружжя, оскільки його батько давав йому гроші на придбання автомобіля, належними доказами не підтверджені. Розписка відповідача про боргові зобов'язання перед ОСОБА_6, пов'язані з позиченням у батька коштів на покупку автомобіля, не містить в себе ніякої письмової згоди позивачки, тому колегія суддів вважає, що у відповідності до закону дана розписка не була прийнята судом першої інстанції яка доказ заперечень відповідача.
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що спірний автомобіль був проданий відповідачем його батьку - ОСОБА_6 30 травня 2013 року, після припинення шлюбних відносин з позивачкою.
Тому правильним є висновок суду першої інстанції щодо можливості стягнення з відповідача на користь позивачки грошової компенсації вартості частки автомобіля, але неможливо погодитись з рішенням суду в частині розміру компенсації.
Відповідно до статті 57 СК України особистою приватною власністю чоловіка є майно, набуте ним до шлюбу, майно, набуте ним за час шлюбу, але за кошти, які належали йому особисто.
Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.
Під час розгляду справи в апеляційному суді відповідач пояснював, що в покупку автомобіля він вложив також власні гроші, отримані після продажу старого автомобіля, який він придбав за особисті гроші. Позивачка підтвердила колегії суддів, що відповідача продав старий автомобіль, який належав йому особисто, та 7000 доларів, що було на той час еквівалентно 56000 гривень, також витратив на покупку автомобіля Шкода Октавія.
Таким чином, враховуючи, що сторони не оспорювали вартість автомобіля в сумі 140000 грн, за виключенням суми 56000 грн, які у відповідності до вимог закону є особистим майном ОСОБА_4, розподілу між сторонами підлягає сума 84000 грн, з яких половину (42000 грн) слід стягнути з відповідача на користь позивачки.
Також з матеріалів справи вбачається, що товарний чек від 03.10.2011 року на покупку пральної машини за 4500 грн належить ОСОБА_9 - матері позивачки.
Відповідач ОСОБА_4, не оспорював наявність іншого майна, розподілено судом першої інстанції, але заперечував факт придбання ними під час шлюбу пральної машинки за 4500 грн..
Позивачкою не надано доказів того, що вказана побутова техніка була придбана для подружжя ОСОБА_4, за їх спільні кошти.
За таких обставин колегія суддів вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції в цій частині також, відмовивши в позові ОСОБА_3 про виділення їй у власність пральної машинки за 4500 грн (а.с.129).
У зв'язку з відмовою в цій частині позову, підлягає виключенню вартість пральної машини з суми вартості виділеного позивачці майна.
Таким чином, оскільки вартість виділеного відповідачу майна складає 6800 грн, а позивачці - 1370 грн, то на користь ОСОБА_3 в урівняння виділених часток слід стягнути різницю в розмірі 2715 грн..
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд не взяв до уваги факти надання ним позивачці матеріальної допомоги, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не випливають з обставин справи, ніякими належними, допустимими та переконливими доказами не підтвердженні, не ґрунтуються на вимогах закону та не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.
Таким чином, апеляційна скарга відповідача ОСОБА_4 на рішення суду підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні, з ухваленням рішення про розподіл майна подружжя таким чином. Колегія суддів вважає можливим виділити позивачці на праві власності 2 картини «абстракція» по 75 грн. на суму 150 грн., набір для ванної кімнати порцеляновий вартістю 300 грн., 2 декоративні вазони на суму 600 грн., вазу для фруктів білу у вигляді велосипеда вартістю 180 грн., набір скляних винних келихів вартістю 140 грн., а всього майна на суму 1370 грн., і відмовити їй у виділенні пральної машини вартістю 4500 грн.. Відповідачу слід виділити газову поверхню вартістю 2200 грн., духову шафу вартістю 2800грн., витяжку вартістю 1800 грн., всього майна на суму 6800 грн.. У зв'язку з розподілом вартості автомобіля «Шкода Октавія», стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 компенсацію вартості частини автомобіля в розмірі 42000 грн. і різницю вартості виділеного йому майна в розмірі 2715 грн., а всього стягнути з нього на користь позивачки 44715 грн..
У відповідності до вимог статті 88 ЦПК України на користь позивачки з відповідача підлягають документально підтверджені судові витрати, які повинні бути відшкодовані пропорційно задоволеним вимогам: з відповідача слід стягнути 460,85 грн судового збору (оскільки 44715 грн складає 73 % від задоволених позовних вимог), 1400 грн витрат на правову допомогу, що належним чином документально підтверджені. Разом з тим, на користь відповідача з позивачки у зв'язку з задоволенням його скарги підлягає стягненню 85,4 грн за подачу ним апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.303,307,309,313,314 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 25 грудня 2013 року змінити в частині поділу спільного майна подружжя.
Виділити ОСОБА_3 на праві власності картини «абстракція» 2шт. по 75 грн. на суму 150 грн., набір для ванної кімнати порцеляновий (2стакана, мильниця) вартістю 300 грн., декоративні вазони (на вікна) 2 шт. по 300 грн. на суму 600 грн., вазу для фруктів білу у вигляді велосипеда вартістю 180 грн., набір скляних винних келихів (6шт ) вартістю 140 грн., а всього майна на суму 1370 грн., відмовити їй у виділенні пральної машини вартістю 4500грн..
Виділити ОСОБА_4 на праві власності газову поверхню вартістю 2200грн., духову шафу вартістю 2800грн., витяжку вартістю 1800грн., всього майна на суму 6800грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 компенсацію вартості частини автомобіля в розмірі 42000 грн. і різницю вартості виділеного йому майна в розмірі 2715 грн., а всього стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 44715 грн..
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у відшкодування судових витрат 460,85 грн судового збору, 1400 грн витрат на правову допомогу.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 85,4 грн судових витрат за подачу апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді :