АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа №22-ц/796/3639/2014 Головуючий 1 інстанції - Волокітіна Н.Б.
м. Київ Доповідач - Борисова О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 квітня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.
при секретарі : Калініній Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 січня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_3, третя особа: публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ХРЕЩАТИК» про визнання права власності та зняття арешту, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1; визнати дії державного виконавця протиправними та зняти арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1 згідно постанови про накладення арешту від 20 червня 2011 року.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу є власником спірної квартири, на яку в порушення вимог законодавства про власність накладено арешт по зобов'язаннях ОСОБА_3
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 січня 2014 року в позові ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати його та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що висновки не відповідають обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вказує на те, що під час укладення договору купівлі-продажу квартири приватний нотаріус у його присутності перевірив відсутність будь-яких заборон та арештів. Жодних заборон чи арештів на час купівлі-продажу майна не існувало.
Крім того, арешт на майно позивача було накладено 02 серпня 2011 року згідно постанови ВДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві від 20 червня 2011 року на підставі виконавчого листа виданого 24 травня 2011 року тобто через 7 місяців після придбання ним квартири.
Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити з вищевказаних підстав.
Представник третьої особи: ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» - ПирігО.В. проти задоволення скарги заперечував, просив рішення суду в справі залишити без змін.
Відповідачі: відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення,представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 та представника третьої особи: ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» - Пиріг О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з його недоведеності та необґрунтованості.
Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
Судом встановлено, що 27 вересня 2007 року між ВАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_3 передала в іпотеку спірну квартиру, яка належала їй на праві власності на підставі договору дарування, з метою забезпечення виконання зобов'язань, що випливають із кредитного договору, який був укладений 27 вересня 2007 року між ВАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» та ОСОБА_6
Постановою господарського суду Харківської області від 20 серпня 2010 року по справі за заявою ФОП ОСОБА_3 про визнання банкрутом, останню було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Даною постановою призначено ліквідатора - арбітражного керуючого Звонарьову Ю.В.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2010 року постанову господарського суду Харківської області від 20 серпня 2010 року залишено без змін.
20 грудня 2010 року між Ліквідатором банкрута ФОП ОСОБА_3- арбітражним керуючим Звонарьовою Ю.В. та ОСОБА_8, що діяла від імені ОСОБА_9, було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, відповідно до якого власником даної квартири стала ОСОБА_9
30 грудня 2010 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу спірної квартири, згідно якого дана квартира перейшла у власність ОСОБА_2
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2011 року позов ПАТ «КБ «Хрещатик» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_6 про звернення стягнення на заставне майно задоволено.
Звернуто стягнення на нерухоме майно, предмет іпотеки, за договором іпотеки від 27 вересня 2007 року, а саме: на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, для задоволення вимог ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК», що виникли з кредитного договору № 101/ФВ/07 від 27 вересня 2007 року, розмір яких становить 103 738,03 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 828 638,66 грн.
Встановлено початкову ціну продажу предмету іпотеки - двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 для її подальшої реалізації на публічних торгах в порядку виконавчого провадження в розмірі 46 0080,00 грн. (з ПДВ).
Постановою Вищого господарського суду України від 29 березня 2011 року касаційну скаргу ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» задоволено, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2010 року та постанову господарського суду Харківської області від 20 серпня 2010 року скасовано, провадження у справі № Б-39/46-10 припинено.
Постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 20 червня 2011 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа, виданого 14 червня 2011 року Шевченківським районним судом м. Києва про звернення стягнення на спірну квартиру, відповідно до якої стягувачем зазначено ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК», боржником ОСОБА_3 та накладено арешт на вищевказану квартиру.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 04 липня 2013 року апеляційну скаргу ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» задоволено, скасовано рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 09 жовтня 2012 року та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «Хрещатик» задоволені.
На виконання кредитного боргу у сумі 1 349 003 грн., який рахується за ОСОБА_6 перед ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, шляхом надання права ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» на продаж від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу предмета іпотеки в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною предмета іпотеки встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеною суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, отримання дублікату правовстановлюючого документа, витягів з реєстру прав власності для відчуження та всіх необхідних документів для оформлення продажу.
Відповідно до листа приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_11 від 28 лютого 2011 року, на підставі іпотечного договору, укладеного між ВАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» та ОСОБА_3 і посвідченого нею 27 вересня 2007 року за реєстром № 1373, та на вимогу чинного законодавства України нею 27 вересня 2007 року за реєстром № 1374 накладено заборону на відчуження спірної квартири. Станом на 28 лютого 2011 року до нотаріуса не надходили повідомлення про виконання іпотечного договору або з інших причин щодо зняття заборони відчуження квартири та виключення її з Державного реєстру іпотек, а отже, у реєстрах нотаріальних дій та заборон числяться чинними іпотечний договір, заборона, іпотека.
У своєму позові ОСОБА_2 ставить питання про визнання права власності та зняття арешту із спірної квартири.
Разом з тим, такі вимоги є необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Тобто, оскільки позивач є власником квартири за договором купівлі-продажу від 30 грудня 2010 року, то він є і іпотекодавцем за договором іпотеки від 27 вересня 2007 року.
Крім того, вказану обставину встановлено рішенням Апеляційного суду м. Києва від 04 липня 2013 року, згідно з яким ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» надано право на продаж цієї квартири від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.
Отже, колегія суддів погоджується з аргументованим висновком суду першої інстанції про те, що позивач є законним власником квартири і його право власності ніким не оспорюється, проте арешт не може бути знятим в силу вимог ст.23 Закону України «Про іпотеку», оскільки купівля позивачем квартири не впливає на обсяг прав та обов'язків іпотекодавця ОСОБА_2, щодо звернення стягнення на належну йому квартиру АДРЕСА_1, як на предмет іпотеки.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що нотаріус при здійсненні реєстрації договору від 30.12.2010 року не вказала на те, що квартира обтяжена іпотекою, оскільки такі вони не є предметом оцінки судом у розгляді справи про визнання права власності та зняття арешту.
Отже, суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: