Справа № 22а-206 /06                                                                                                               Головуючий - Шептицька Н.В.

Категорія: 14                                                                                                                            Доповідач - Сівчук Є.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД   ВОЛИНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 грудня 2006 року                                                                                       місто Луцьк

Колегія   судців   судової   палати   у   цивільних   справах   апеляційного   суду Волинської області в складі :

головуючого - судді Сівчука Є.І.,

суддів Подолюка В.А., Осіпука В.В.

при секретарі Антонюк О.В. з участю :

позивача: ОСОБА_1,

відповідачі :Державна податкова адміністрація України, Луцька ОДПІ, представники відповідача: Мельничук М. В. розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, до Державної податкової адміністрації України про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду від 31 травня 2006 року.

встановила:

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що в 2004р. вона звернулася в Луцький міськрайонний суд із скаргою на неправомірні дії Луцької ОДПІ, якими відмовлено у задоволенні її заяви про відмову від ідентифікаційного номера і проставлені в паспорті відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 8 квітня 2004року бездіяльність Луцької ОДПІ визнана неправомірною і зобов'язано в її паспорті проставити відповідну відмітку.

На виконання рішення суду 15.04.2004р. ОДПІ у м.Луцьку в її паспорті проставлена відмітка про те, що вона має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Проте ідентифікаційний номер і вся інформація про неї не виключені з Державного реєстру платників податків та інших обов'язкових платежів.

Дізнавшись про це. вона 28 грудня 2005 року звернулась в Луцьку ОДПІ з заявою про виключення ідентифікаційного номера і всієї інформації про неї з Державного реєстру. Проте листом від НОМЕР_1 їй в ньому було відмовлено.

Покликаючись на зазначенні обставини просила визнати дії податкової інспекції протиправними і зобов'язати її вивести з Державного реєстру закріплений за нею ідентифікаційний номер та всю інформацію про неї.

Ухвалою суду від 5 квітня 2006 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено Державну податкову адміністрацію України.

Постановою Луцького міськрайонного суду від 31 травня 2006 року в задоволені даного адміністративного позову відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі позивач не погоджуючись з постановою, зазначає, що покликання суду на те, що нею недотриманий Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України та не подана заява відповідної форми до ОДПІ є безпідставними, оскільки зазначений «Порядок» суперечить чинному законодавству.

Просила скасувати постанову та ухвалити нову про задоволення її позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, яка апеляційну скаргу підтримала, представника відповідача Мельничука М.В., який скаргу заперечив, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України „Про Державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів" для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

При розгляді справи судом встановлено, що в 2004р. позивачка офіційно повідомила орган державної податкової служби про відмову від ідентифікаційного номера через свої релігійні переконання і відмітка в її паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера зроблена податковою інспекцією на підставі рішення суду від 8.04.2004р., тобто до затвердження Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина.

При таких обставинах вимога органу державної податкової служби щодо подання позивачем заяви форми №В2, передбаченої п.1.5 зазначеного Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина і Додатком 2 до нього, є незаконною.

Згідно ж ч.2 ст.5 Закону до Державного реєстру взагалі не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.

Відповідно ч.1 ст.9 цього Закону державні податкові інспекції зобов'язані своєчасно формувати та тримати в належному стані Державний реєстр. Формувати та тримати в належному стані означає як введення даних в Державний реєстр, так і виключення даних з Державного реєстру, внесення змін, збір інформації, формування первинних документів і інших дій, які пов'язані з обробкою інформації.

Таким чином, якщо особі присвоєний ідентифікаційний номер і внесена інформація про   особу до Державного реєстру, а  особа відмовляється  від  присвоєного  їй ідентифікаційного номера, то і ідентифікаційний номер і вся інформація про особу мають бути виключені з Державного реєстру, а за особою мають зберігатися раніше встановлені форми обміну платників податків та інших обов'язкових платежів.

Аналізуючи встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що саме на податкову інспекцію за місцем проживання позивача слід покласти обов'язок по виключенню з Державного реєстру ідентифікаційного номера та всієї інформації про особу позивача. В позові до Державної податкової адміністрації України слід відмовити.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно і правильно встановленні всі обставини справи, але порушені норми матеріального права, тому постанова підлягає до скасування та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 198, 202,207 КАС України, ст.ст. 5, 9 Закону України „Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів", колегія судців

постановила:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Луцького міськрайонного суду від 31 травня 2006 року в даній справі скасувати і прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Луцької об'єднаної державної податкової інспекції щодо відмови у виключенні з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційного номера та всієї інформації про особуОСОБА_1 із збереженням за нею раніше встановлених форм обліку платників податків та інших обов'язкових платежів.

Зобов'язати Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію виключити з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер та всю інформацію про особу ОСОБА_1 із збереженням за нею раніше встановлених форм обліку платників податків та інших обов'язкових платежів.

В позові до Державної податкової адміністрації України відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі - з 27 грудня 2006 року.