УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого судді - Шестакової Н.В.
Суддів - Кателіна В.П.
- Летягіної О.В.
При секретарі - Смаль О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної при ДТП, по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 08.12.2005 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь 2645грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 30000грн. у відшкодування моральної шкоди, а також витрати з ксерокопіювання документів 10грн., та 200 грн. за юридичні послуги.
Вимоги мотивовані тим, що в результаті ДТП, яке сталося 29 листопада 2004 року, ОСОБА_1 були заподіяні середнього ступеню важкості тілесні ушкодження. ДТП сталося у зв'язку з тим, що ОСОБА_2, керуючи мопедом „Хонда", пасажиром якого був ОСОБА_1, допустив зіткнення з автомобілем „Шкода" під керуванням ОСОБА_3. В результаті скоєного відповідачем злочину, позивач змушений був перенести дві операції, проходити тривалий курс лікування, що потребувало великих матеріальних затрат на придбання ліків, продуктів харчування. Крім того, ОСОБА_1 була заподіяна моральна шкода у зв'язку з психічними переживаннями, розладами, та втратою здорового, активного способу життя, яку він оцінює у 30000грн.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 08.12.2005 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Справа № 22-1018/2006 р. Головуючий у першій інстанції Романенко В.В.
Доповідач Летягіна О.В.
Стягнено "з ОСОБА_2 на користь позивача у відшкодування матеріального збитку 1711 грн. 20 коп. та у відшкодування морального збитку 3000 грн., а всього 4180 грн. 20 коп. Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 59 грн. 50 коп.
На рішення суду подана апеляційна скарга ОСОБА_2, яка за змістом зводиться до скасування рішення суду, як постановленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, з постановою нового рішення про відмову в позові.
Апелянт вважає, що суд необгрунтовано вирішив питання щодо стягнення суми у відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, тому що провина ОСОБА_2 не доказана в законному порядку та не встановлена приговором суду. Таким чином, суд не дослідив належним чином докази, які підтверджують позовні вимоги позивача, безпідставно кваліфікував ступінь важкості отриманих позивачем травм, та вийшов за межі позовних вимог. Також, сума моральної шкоди є нічим не обґрунтованою.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що діями відповідача позивачу була причинена матеріальна та моральна шкода в результаті ДТП. При цьому керувався постановою старшого інспектора ДПС від 08.12.2004 року про відмову в порушенні кримінальної справи. Сума, стягнена в відшкодування матеріальної шкоди, складалася : з витрат на лікування, придбання ліків, транспортних витрат, витрат на посилене харчування.
Колегія суддів згодна з висновками суду, однак вважає за можливе виключити з суми, стягненої в відшкодування матеріальної шкоди, суми стягненої на відшкодування транспортних витрат, а також витрати на посилене харчування, в зв'язку з відсутністю доказів цих позовних вимог.
З матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається, що 29 листопада 2004 року в м. Ялта, ОСОБА_2, керуючи мопедом „Хонда" без державного номера , рухаючись по автодорозі Сімферополь-Ялта-Севастополь з боку п. Масандра в м. Ялта, на ділянці з обмеженим оглядом , здійснюючи обгін тролейбусу, виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем „Шкода" держ.номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, що рухався в зустрічному напрямку. В результаті дорожньої - транспортної пригоди транспортні засоби отримали конструктивні пошкодження, а в Ялтинську міську лікарню були відправлені: водій ОСОБА_2 та пасажир мопеда ОСОБА_1 з тілесними ушкодженнями, зокрема, у ОСОБА_1 встановлений закритий перелом нижньої треті лівої голені.
Справа № 22-1018/2006 р. Головуючий у першій інстанції Романенко В.В.
Доповідач Летягіна О.В.
Матеріал був повернений до Ялтинського Міського Управління ГУ МВС України для додаткової перевіркі.
Постановою дознавателя Ялтинського міського управління ГУМВС України в АРК від ЗО жовтня 2005 року \ в тексті постанови була припущена описка вказано дату 30.10.2006 року, хоча дана постанова надана в судове засідання Апеляційного суду АРК 18.10.2006 року\ винним в данній дорожньо-транспортній пригоді є сам постраждалий ОСОБА_2 і те, що діспозіція ст. 291 КК України передбачає кримінальну відповідальністьь за порушення правіл безпеки дорожнього руху, що потягло за собою погібель людей або інші важкі наслідки, однак даних про те, що будь-хто з учасників даної ДТП отримав телесні ушкодження, що за ступенем важкості відносяться до важких наслідків або смерті, в ході додаткової перевірки не встановлено. В звязку з чим, на підставі п.2 ст. 6 КПК України у порушенні кримінальної справи за ознаками ст.291 КК україни відносно ОСОБА_2 відмовлено.
З вищевказаного виходить, що вина ОСОБА_2 в скоєнні ДТП, в якій постраждав ОСОБА_1 безумовно підтверджується доказами , що є в матеріалах справи, та в відмовному матеріалі.
Відносно, доводів апеляційної скарги, що стосуються стягненної з відповідача суми в відшкодування матеріальної шкоди, колегія суддів вважає їх частково обгрунтованими.
З матеріалів справи виходить, що ОСОБА_1 суду надани доказі витрат на лікування та лікі.
Так з довідки Ялтинської міської лікарні від 20.11.2004 року виходить, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні у травматологічному відділенні з 29.11.2004 року по 20.12.2004
з діагнозом: закритий перелом кісток лівої голені зі з
зміщенням, ушиб
грудної клітини, струс головного мозку \a.c.1
З лікарняних листків непрацездатності виходить, що він знаходився на лікарняних з 28.01.2005 року по 23.03.2005 року, а також з 30.04.2005 року по 08.06.2005 року з вищевказаним діагнозом \а.с.12-13\.
Також, в матеріалах справи є медична картка ОСОБА_1, в якій вказано яке саме лікування він проходив і які лікі він повинен придбати, та прикладені чеки з аптек з оплати ліків \а.с.17-29\.
Проте, колегія суддів вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази транспортних витрат позивача, а також доказів необхідності посиленого харчування та придбання продуктів харчування для цього.
В звязку з цим, колегія суддів вважає можливим змінити рішення суду, зменшивши суму стягнену в відшкодування матеральної шкоди з 1711 гривень 20 коп до 1279 гривень 20 коп, виключивши з неї суму
Справа № 22-1018/2006 р. Головуючий у першій інстанції Романенко В.В.
Доповідач Летягіна О.В.
Згідно з висновками автотехнічного дослідження від 14 грудня 2004 року виходить, що в даній дорожній ситуації водій ОСОБА_2 повинен був діяти згідно з вимогами дорожньої розмітки 1.1 „Вузька безперервна лінія,, , перетинати яку у даному випадку забороняється, а також вимогами п.14.2 в,г., п. 11.4 Правил дорожнього руху України: згідно з якими, перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що : в\ смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані;
г\ після обгону в змозі буде не створюючи припон, транспортному засобу, яке він обганяє, повернутися на смугу, що займає;
- на шляхах з двостороннім рухом , що мають найменше ніж дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на смугу дороги , що призначена для зустрічного руху.
Технічна спроможність запобігання зіткнення для водія ОСОБА_2 складалася в виконанні їм вимог дорожньої розмітки 1.1 та п. 11.4., п.14.2 ПДРУ , для чого перешкод технічного характеру не убачається \а. 21-22 матеріалу про відмову у порушенні кримінальної справи \.
Постановою старшого інспектора ДПС Ялтинської роти ДПС КСО ДПС ОН при УДАІ ГУМВД України в АРК від 08.12.2004 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи за ознаками п.1 ст.286 КК України, тому що винним в данній дорожній пригоді є сам постраждалий ОСОБА_2, а також, що діспозіція ч.1 статті 286 КК України передбачає відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху, що потягло за собою заподіяння учасникам дорожнього руху середнього ступіню важкості тілесні ушкодження, а на момент винесення постановления не встановлений ступінь важкості телесних ушкоджень, що заподіяні ОСОБА_1.
Іншою постановою від 08.12.2004 року, того ж органу, з відмовного матеріалу виділені в окреме провадження документи за фактом необережного заподіяння середнього ступіня важкості тілесних ушкоджень.
Постановою судді Ялтинського міського суду від 19.10.2005 року постанова старшого інспектора ДПС Ялтинської роти ДПС КСО ОН при УДАІ ГУМВС від 8 грудня 2004 року про відмову в порушенні кримінальної справи була скасована в звязку з тим, мопед «Хонда» був помилково визначений в цій постанові як транспорній засіб та застосована до ДТП з участтю мопеда стаття 286 ч.1 КК України, яку можливо вжити тільки до випадків за участю транспортних засобів.
Встановлено, що мала місце подія з наявністтю ознак злочину , передбаченого статтею 128 КК України, а саме, необережне заподіяння середньої важкості тілесних ушкоджень.
Справа № 22-1018/2006 р. Головуючий у першій інстанції Романенко В.В.
Доповідач Летягіна О.В.
стягнену судом у задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування транспортних витрат в сумі 72 гривень та витрат на посилене питання в сумі 360 гривень.
В іншій частині, колегія суддів вважає рішення суду законим та обгрунтованим і підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 309, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 08.12.2005 року, - змінити. Зменшити суму стягнену з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в відшкодування матеріальної шкоди до 1279 гривень 20 копійок.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного суду України.
Справа № 22-1018/2006 р. Головуючий у першій інстанції Романенко В.В.
Доповідач Летягіна О.В.