РІШЕННЯ

Іменем    України

29 листопада 2006 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого Шестакової Н.В. Суддів М"ясоєдової Т.М. Кателіна В.П. При секретарі    Войхицовській Е.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Перовської сільської ради про визнання права власності

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сімферопольського районного суду АРК від 17 червня 2005 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням суду від 17 червня 2005 року було задоволено позов ОСОБА_1 до Перовської сільської ради про визнання права власності на 1/2 частку жилого будинку АДРЕСА_1 у порядку спадкування.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення на тих підставах, що при розгляді зазначеного позову суд першої інстанції не врахував, що сільська рада не може бути належним відповідачем, оскільки господарські будівлі належать апелянтові на підставі свідоцтва про право власності.

Розглянувши справу, заслухавши доповідача, позивачку, апелянта та її представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка є спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_3, вона фактично прийняла спадщину, тому є власником частки зазначеного жилого будинку.

Висновки суду по суті відповідають вимогам процесуального і матеріального права.

Як свідчать матеріали справи, батько позивачки був власником половини зазначеного жилого будинку (а.с.З), після його смерті 11 червня 2002 року відкрилася спадщина на це майно; позивачка фактично прийняла спадщину, що не оспорюється апелянтом і відповідачем. За змістом позовної заяви позивачка зазначила, що вона прийняла спадкове майно в управління і володіння.

Однак суд першої інстанції не зазначив у резолютивній частині факт прийняття спадщини, у зв"язку з чим встановлено неправильне застосування норм матеріального права про перехід права власності, тому рішення суду підлягає зміні з зазначенням цього факту.

Справа №22-7339/2006р.                                             Головуючий в 1 інстанції Сафонов В.В.

Доповідач Шестакова Н.В.

Відповідно до ст.549 ЦК України у редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, визнається, що нащадок прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, а також коли він надав заяву про прийняття спадщини у нотаріальну контору.

Таким чином, у разі визнання у судовому порядку права власності за нащадком на спадкове майно, якщо нащадок не звертався до нотаріальної контори, необхідно встановлювати факт прийняття спадкового майна, якщо цей факт існував на протязі шести місяців із дня відкриття спадщини.

На підставі викладеного коллегія суддів вважає можливим вийти за межі оскарження у цій частині на підставі ч.З ст.303 ЦПК України і встановити факт прийняття позивачкою спадкового майна.

В засіданні суду апеляційної інстанції апелянт пояснила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 володили на праві власності одним будинком, однак апелянт вважає, що господарські будівлі до цього будинку належать тільки її, оскільки це зазначено у її свідоцтві на право власності.

Довід апеляційної скарги про порушення прав апелянта як власника господарських будівель не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначений жилий будинок належав на праві спільної часткової власності померлим ОСОБА_3 і ОСОБА_4; апелянт є власником половини будинку після смерти ОСОБА_4 (а.с.30), позивачка є нащадком після смерті ОСОБА_3 відносно другої половини зазначеного жилого будинку. Господарські будівлі віднесені до жилого будинку у цілому, тому є також об'єктами спільної часткової власності. Свідоцтво про, право власності апелянта не містить відомостей про те, що господарські будівлі належать тільки апелянту; у цьому свідоцтві тільки зазначено право на половину жилого будинку з належними до нього господарськими будівлями.

Також не заслуговує на увагу довід про те, що половина жилого будинку, яка знаходилася у власності ОСОБА_3, зруйнована і фактично не- існує, оскільки ця обставина може мати значення, якщо будинок визнано знищеним у встановленому законом порядку.

Керуючись ст.ст.303,307,309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Сімферопольського районного суду АРК від 17 червня 2005 року змінити. Резолютивну частину зазначеного рішення викласти у наступній редакції:

Позов ОСОБА_1 задовольнити. Встановити юридичний факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_3 у вигляді 1/2 частки жилого будинку АДРЕСА_1 з належними господарськими будівлями.

Визнати право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку жилого будинку АДРЕСА_1 з належними господарськими будівлями: літньою кухнею літ. „Б", прибудовою літ. „б", сараїв літ. "В" і „Д", підвалом літ. „Г", гаражем літ. „Є", погребом „Ж", туалетом літ. "З", спорудами 1-7 і „І".

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.