Справа № 11 - 15/07 Головуючий по І інстанції Кузмінець О.М.
Категорія: ч. 2 ст. 121 КК України Доповідач Пазюк О.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 09 січня 2007 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді: Пазюка О.С.
суддів: Польового М.І., Оксентюка В.Н.
за участю прокурора: Смолюка Б.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Старовижівського районного суду Волинської області від 27 жовтня 2006 року яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та житель с. Кримно Старовижівського району Волинської області, українець громадянин України, не одружений, непрацюючий з середньою освітою, раніше судимий Старовижівським районним судом 23.04.1998 року за ст. 94 КК України (перекваліфіковано на ч. З ст. 101 КК України) до 10 років позбавлення волі і звільненого з місць позбавлення волі 30.06.2006 року умовно достроково на 1 рік 6 місяців 15 днів
- засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України до 9 (дев'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання за даним вироком частково невідбуте покарання за вироком Старовижівського районного суду від 23.04.1998 року - 1 рік позбавлення волі, остаточно до відбування ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.
Постановлено запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - утримання під вартою.
Постановлено строк призначення покарання рахувати з 08.07.2006 року - з часу взяття під варту.
Вироком вирішено долю речових доказів.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно вироку суду ОСОБА_1 засуджений за те, що 06.07.2006 року біля 20 год. перебуваючи на подвір'ї жилого будинку ОСОБА_2 в с. Кримно
Старовижівського району наніс своїй співмешканці ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть потерпілої.
В поданій апеляції засуджений, не оспорюючи доведеності винності та правильності кваліфікації дій просить пом'якшити призначене йому покарання, оскільки вину визнав і щиро розкаюється у вчиненому.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляції, прокурора, який вважає, що апеляція до задоволення не підлягає і просив залишити вирок суду без змін, перевіривши матеріали справи, колегія судців прийшла до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочину при обставинах, викладених у вироку грунтується на доказах, досліджених судом в судовому засіданні, яким суд дав правильну юридичну оцінку і вірно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 121 КК України.
Обрана ОСОБА_1 міра покарання судом першої інстанції визначена правильно, з урахуванням характеру та ступеня тяжкості злочину, даних про особу засудженого, усіх обставин справи, зокрема і того, що злочин ним вчинено повторно. У вироку достатньо вмотивовано прийняте рішення, а саме, зазначено та враховано при призначенні покарання, що ОСОБА_1 визнав себе винним, щиро розкаюється у вчиненому.
З врахуванням зазначених у вироку обставин, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про можливість виправлення та перевиховання засудженого лише в умовах ізоляції від суспільства.
Обране судом покарання відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
Підстав для зміни вироку з підстав, зазначених в апеляції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати ,-
УХВАЛИЛА:
Вирок Старовижівського районного суду Волинської області від 27 жовтня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію засудженого - без задоволення.