Справа № 2-2191/08

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2008 року                                   Зарічний районний суд м. Суми в складі:

                                                                       головуючого - Мальованої В.В.

                                                                       при секретарі - Гладишевій Д.М.

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача  Азімова Р.К., третьої особи ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом  ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат» , третя особа ОСОБА_2

про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зобов»язання вчинення дій, визнання права власності, стягнення заподіяної шкоди   , -

                                                                             В С Т А Н О В И В:

Позивачка свої остаточно уточнені вимоги мотивує тим, що згідно рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 26.01.2006 року був встановлений факт родинних відносин між нею та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. Вказані особи поховані на Сумському міському цвинтарі в м.Суми, вул.. Петропавлівська. Крім цих осіб також в місці родинного поховання є могили  ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та батьків позивачки ОСОБА_10 та ОСОБА_11. Позивачка стверджує, що вона особисто неодноразово зверталася до відповідача з проханням видати її  свідоцтва про поховання вказаних осіб, визнання її користувачем місць поховань, визнати її власником надмогильних споруд ОСОБА_6 його сина ОСОБА_7 та  доньки ОСОБА_8 та ІНФОРМАЦІЯ_1, залишків первинної старовинної огорожі поховань ІНФОРМАЦІЯ_2 з видачею свідоцтв про право власності на них, однак відповідач необґрунтовано  відмовляв у задоволенні її заяв.  Тому, просила визнати , що ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 поховані на Сумському міському цвинтарі на місці родинних поховань ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов»язати  КП «Спец комбінат» надати свідоцтва про їх поховання встановленого зразка і надати дозвіл на встановлення пам»ятників і іменних табличок. Також, позивачка просить визнати, що ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 поховані в місці родинних поховань та зобов»язати відповідача надати відповідні свідоцтва. Крім цього позивачка просить визнати її користувачем місць поховань ІНФОРМАЦІЯ_2 а також власником огорожі родинного поховання, визнати її власником надмогильних споруд ОСОБА_6 його сина ОСОБА_7, доньки ОСОБА_8 та ІНФОРМАЦІЯ_1. Всі права за цими вимогами передати  ОСОБА_2.

Крім зазначених вимог, позивачка ставить питання щодо покладення обов»язку  на відповідача надати її бронь на поховання її у місці родинних поховань. ОСОБА_1 посилається також на те, що внаслідок бездіяльності відповідача невідомими особами у 1980-их роках була пошкоджена старовинна огорожа родинних поховань її близьких, а тому просить стягнути з відповідача суму у відшкодування матеріальних збитків у розмірі 2940 грн. а також понесені нею судові витрати.

Позивачка підтримала свої вимоги в повному обсязі.

Відповідач частково визнав позов, а саме в частині визнання позивачки користувачем  місця поховання ОСОБА_10 та ОСОБА_11. В іншій частині позову просив відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю.

Третя особа ОСОБА_2. позовні вимоги позивачки підтримала.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідків, прийшов до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні фактичні дані.

Згідно рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 26.01.2006 року   був встановлений факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_4 ОСОБА_5(а.с. 21)

Даним судовим рішенням був встановлений і факт того, що позивачка є рідною донькою померлих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Згідно свідоцтв про смерть батьки позивачки померли ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно (а.с. 19,20) та поховані на Сумському міському цвинтарі, що не оскаржується та не заперечується сторонами у справі та підтверджується копіями аркушів книги реєстрації  поховань за 1982 рік (а.с. 199-200).

Як вбачається з  приблизної схеми, яка складена наглядачем міського кладовища, ІНФОРМАЦІЯ_1 поховані поблизу могил ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та трьома могилами, де поховані невідомі особи (а.с. 43). Вказані поховання огорожені оградою, яка згідно інвентаризаційної відомості на а.с. 145 складає площу 29 м кв.

Згідно Закону України «Про поховання та похоронну справу» користувач місця поховання (місця родинного поховання) - особа, яка здійснила перше поховання на відведеному місці поховання (родинного поховання) та/або має відповідне свідоцтво про смерть похованого і свідоцтво про поховання, передбачене статтею 25 цього Закону, яка передбачає,що за зверненням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, на території кладовища безоплатно виділяється місце для поховання померлого відповідно до затвердженої проектної документації.

В судовому засіданні встановлено, що  позивачка має оригінали  свідоцтв про смерть ОСОБА_10 та ОСОБА_11, копії вказаних свідоцтв приєднані до матеріалів справи (а.с. 19,20). Наявні у позивачки повторно видані свідоцтва про смерть ОСОБА_4, ОСОБА_8 (а.с. 17-18) не дають законного права  ОСОБА_1 бути користувачем цих місцьпоховань, оскільки Законом прямо передбачені підстави для набуття такого права, в тому числі воля померлого, свідоцтво про поховання, оригінал свідоцтва про смерть.

Згідно вищевказаної статті Закону після здійснення поховання померлого виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, як користувачу місця поховання (користувачу місця родинного поховання) спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) видається відповідне свідоцтво, зразок якого затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України.

Це свідоцтво дає право його пред'явнику на встановлення намогильних споруд у межах могили (родинного поховання), вирішення питання про проведення підпоховання, здійснювати інші дії, пов'язані з використанням місця поховання, якщо це не суперечить законодавству.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивачки в частині визнання ОСОБА_1 користувачем місць поховань її батьків та зобов»язання відповідача видати відповідні свідоцтва підлягають задоволенню, оскільки грунтуються на законі та підтверджуються доказами.

Законодавець визначив термін «намогильних споруд», а це  пам'ятні споруди, що встановлюються на могилах та увічнюють пам'ять про померлих.

Згідно ст. 29 Закону України «Про поховання та похоронну справу» власником намогильної споруди вважається особа, яка за власні кошти встановила цю споруду на могилі . Позивачка не надала суду доказів ( квитанцій, платіжних доручень чи інш. доказів), що саме вона встановлювала за власний кошт  надмогильні споруди на могилах ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10, ОСОБА_11 та огорожу вказаних поховань.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Допитані у судовому засіданні свідки , в тому  числі ОСОБА_13 та ОСОБА_14, пояснювали, що дійсно ОСОБА_4 та ОСОБА_3, ОСОБА_4  поховані на міському цвинтарі, але зазначені свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 не змогли  чітко вказати де саме поховані ці особи. Таким  чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки щодо встановлення факту поховання  цих осіб в місці поховання ІНФОРМАЦІЯ_2 не підлягають задоволенню.

Позивачка  не надала суду ніяких доказів на підтвердження своїх вимог в іншій частині, а тому, її вимоги не підлягають задоволенню, оскільки є необгрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ст. 23  Закону України «Про поховання та похоронну службу» визначає, що орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про часткове або повне припинення поховання померлих (закриття) кладовища в разі, якщо на території кладовища немає вільних місць для облаштування нових могил (колумбарних ніш), а поховання померлих можливе лише на місцях родинного поховання або шляхом підпоховання в могилах за згодою користувачів місць поховання відповідно до статті 25 цього Закону. Як вбачається з Рішення  Сумської міської ради № 973- МР від 29.11.2007 року  п.п. 3.18. на клодовищах м.Суми надаються місця для подвійного поховання розміром встановленим цим рішенням (п.п. 3.15) особам, які поховали свого рідного та звернулися з письмовою заявою  до КП «Спеціалізований комбінат» про надання вищезазначеної ділянки для поховання одного з рідних похованого, які досягли 50 -річного віку . Законом, який регулює вказані правовідносини не передбачене надання  чи бронювання місць для поховання. Крім того, відповдіно до рішення виконавчого комітету № 417 від 17.07.1980  поховання з 01.08.1980 року припинено(а.с. 228). Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині бронювання місця для поховання позивачці необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України  майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльності особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Позивачка не довела того факту , що з вини відповідача відбулося руйнування огорожі поховань її близьких, крім того, позивачка не визнана власником цієї огорожі. За таких обставин її вимоги у частині відшкодування шкоди  у розмірі  2940 грн. не підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає задовольнити позовні вимоги позивачки частково, визнавши її користувачем місць поховань її батьків ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11, яка померлаІНФОРМАЦІЯ_4 та зобов»язавши відповідача видати ОСОБА_1  відповідні свідоцтва, а в іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки понесені нею судові витрати пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.. 2, 25,29 Закону України «Про поховання та похоронну справу», 1166 ЦК України ,ст. ст. 10, 11, 57-60,130, 212-215 ЦПК України, суд

                                                             В И Р І Ш И В:

Позов  ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1 користувачем місць поховань її батьків ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11, яка померлаІНФОРМАЦІЯ_4 та зобов»язати КП «Спец комбінат» видати ОСОБА_1  відповідні свідоцтва.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат» на користь ОСОБА_1  понесені нею судові витрати у розмірі 16 грн. .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя