ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО - МОРСЬКИХ СИЛ

_УХВАЛА

^{Іменем України}

26 грудня 2006 року                                                                                          м. Севастополь

Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:

Головуючого ЛЕСЯ В.І.,

Суддів  ЮНЕНКА М.О., КУПЕЛЬСЬКОГО А.В.,

за участю  засудженого ОСОБА_1,

розглянула у судовому засіданні в апеляційному порядку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 3 листопада 2006 року, яким колишній військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець АДРЕСА_1 Коропського району Чернігівської області, раніше не судимий, військову службу проходив на офіцерських посадах з липня 1998 року по травень 2005 року, проживає за адресою: м. Севастополь, АДРЕСА_2,

засуджений за ч.1 ст. 309 КК України, і на підставі ст. 1 п. "б" Закону України " Про амністію" від 31 травня 2005 року звільнений від покарання.

ОСОБА_1 визнано винним у незаконному зберіганні без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс.

Як встановив суд,  злочин   вчинено за таких обставин.

Справа № 11-21/ 2006

Головуючий у суді 1ої інстанції Батрак В.В.

2

 22 квітня 2006 року після 18 години біля будинку №АДРЕСА_2 в місті Севастополі працівниками міліції під час проведення особистого огляду ОСОБА_1 у лівій внутрішній кишені його куртки виявлено та вилучено поліетиленовий пакет, у якому знаходився особливо небезпечний наркотичний засіб рослинного походження - канабіс у висушеному вигляді, вагою 15 г.

Засуджений ОСОБА_1 в своїй апеляції не погоджується з вироком суду першої інстанції, просить його скасувати і постановити свій вирок, яким виправдати його за відсутністю складу злочину.

В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на те, що суд першої інстанції без його згоди застосував акт амністії, чим грубо порушив кримінально-процесуальний закон.

ОСОБА_1 в апеляції зазначає, що йому інкриміновано зберігання наркотичної речовини, однак суд у вирокові не вказав, з якого часу і яким чином він зберігав вказану речовину.

Крім того апелянт вказує, що працівники міліції вилучили у нього приблизно 5 г. наркотичного засобу, а органи досудового слідства інкримінували зберігання 15 г. канабісу, однак судом вказане протиріччя усунуто не було.

Заслухавши доповідь судді ЮНЕНКА М.О., пояснення засудженого у підтримання апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, які не викликають сумнівів у своїй достовірності.

Твердження ОСОБА_1 в апеляції про те, що суд першої інстанції без його згоди застосував акт амністії, чим грубо порушив кримінально-процесуальний закон, є помилковим, оскільки відповідно до ст. 8 Закону України " Про амністію" від 31 травня 2005 року питання про застосування амністії суд вирішує за власною ініціативою.

Що стосується посилання апелянта про те, що йому інкриміновано зберігання наркотичної речовини, однак суд у вирокові не вказав, з якого часу і яким чином він зберігав, то у даному випадку ця обставина не вплинула на правильність рішення суду.

За змістом кримінального закону, під зберіганням розуміють будь-які умисні дії, пов'язані з находженням наркотичних засобів у володінні винного (при собі, в приміщенні, або інших місцях), і відповідальність за їх зберігання настає незалежно від його тривалості.

3

Не відповідає дійсності твердження ОСОБА_1 про те, що судом не усунуто протиріччя щодо ваги вилученого у нього наркотичного засобу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні були допитані свідки - працівники міліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які кожен окремо пояснили, що під час вилучення у ОСОБА_1 наркотичної речовини зважування не проводили, а у рапорті зазначили приблизну вагу, після чого направили її на експертне дослідження, де була встановлена точна вага.

Згідно експертного висновку №НОМЕР_2 вага вилученої у ОСОБА_1 речовини (рослинної маси в полімерному пакеті) у висушеному вигляді на день дослідження становила 15 г.

Отже, всупереч твердженням в апеляції, ОСОБА_1 засуджено обґрунтовано, а його дії за ч. 1 ст. 309 КК України судом кваліфіковані правильно.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 365, 366   КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду Військово - Морських Сил

ухвалила:

Вирок військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від З листопада 2006 року відносно ОСОБА_1  залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.

Суддя військового апеляційного суду

 Військово-Морських Сил    М.О. ЮНЕНКО