ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

28 грудня 2006 року                                                                                       м. Севастополь

Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:

Головуючого ЛЕСЯ В.І.,

Суддів: ЮНЕНКА М.О.,   КУПЕЛЬСЬКОГО А.В.,

за  участю   старшого   прокурора  відділу  військової  прокуратури   Південного регіону ВОРОНІНА Є.К., захисника ОСОБА_1,

розглянула у судовому засіданні в апеляційному порядку кримінальну справу за апеляцією захисника на вирок військового місцевого суду Миколаївського гарнізону від 9 листопада 2006 року, яким військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 рядового

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Цюрупінск Херсонської області, з середньою світою, не одруженого, раніше не судимого, на військовій службі з вересня 2005 року,

засуджено      за   ч.2   ст.406   КК   України   до   покарання   у   виді   тримання   в дисциплінарному батальйоні на строк 6 (шість) місяців.

ОСОБА_2 визнано винними у порушенні статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості.

Справа № 11-26-2006

Головуючий у суді 1ої інстанції ЛІВІНСЬКИИ І. А.

2 Як установив суд, злочин;   вчинено за таких обставин.

22 - 27 вересня 2006 року ОСОБА_2 в казармі військової частини А-1890, з метою демонстрації своєї фізичної сили і уявної переваги над військовослужбовцем більш пізнього строк призову, декілька разів побив рядового ОСОБА_3.

Так, близько 23 години 22 вересня 2006 року ОСОБА_2, у спальному приміщенні, будучи незадоволеним поведінкою потерпілого, котрий відмовився відповідати на його запитання, наніс йому три удари кулаком в груди.

Близько першої години 27 вересня 2006 року у цьому ж приміщенні засуджений проявляючи незадоволення тим, що ОСОБА_3 відмовився контролювати   зарядку   його   мобільного   телефону,   завдав   йому   три   удари

кулаком в груди.

В той же день близько 11 години він за те, що потерпілий розколов дверима горіх, наніс йому три удари кулаком в груди.

Діями ОСОБА_2 потерпілому спричинені крововиливи в області грудної клітки, тобто легкі тілесні ушкодження.

Захисник в своїй апеляції, не погоджуючись з вироком, просить його скасувати, а провадження по справі закрити.

В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на те, що вина ОСОБА_2 судом не доведена, що на свідків в ході досудового слідства вчинявся

психологічний тиск слідчим.

Крім того, апелянт посилається на те, що відтворення обстановки та обставин події з участю свідків та потерпілого проводилось з порушенням вимог ст. 194 КПК України, тому ці докази є незаконними і не можуть використовуватись судом.

Заслухавши доповідь судді КУПЕЛЬСЬКОГО А.В., пояснення захисника у підтримання апеляції, думку прокурора, який пропонував призначити засудженому більш м'яке покарання, не зазначене у санкції ч. 2 ст. 406 КК України, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що вирок підлягає зміні з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини засудженого у вчиненні пред'явленого йому злочину відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, які не викликають сумнівів у своїй достовірності.

Твердження захисника про те, що вина ОСОБА_2 судом не доведена і що на свідків в ході досудового слідства вчинявся психологічний тиск слідчим є не обґрунтованим.

'Гак, потерпілий ОСОБА_3, неодноразово, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні давав послідовні покази про те, що близько 23 години 22 вересня 2006 року, першої та 11 години 27 вересня 2006 року засуджений пред'являючи до нього незаконні вимоги, наносив йому, кожен раз по три удари кулаком в груди.

Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 також давали послідовні пояснення про те, що вони бачили, як засуджений наносив удари потерпілому, при цьому ніхто з них не заявляв про будь-який тиск зі сторони слідчого.

Безпідставними є посилання в апеляції' на те, що відтворення обстановки та обставин справи з участю свідків та потерпілого проводилось з порушенням вимог ст. 194 КПК України, тому ці докази є незаконними і не можуть використовуватись судом.

Як видно з вироку суд, наводячи докази в підтвердження вини засудженого, на протоколи відтворення обстановки та обставин справи не послався.

Отже, всупереч твердженню в апеляції, вина ОСОБА_2 доведена, його дії кваліфіковані вірно і він засуджений обґрунтовано.

В той же час, як встановлено по справі, ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, по військовій службі та за місцем проживання він характеризується позитивно, вчинене не завдало істотної шкоди здоров'ю потерпілому, який примирився з ним.

За таких обставин, враховуючи особу ОСОБА_2, застосування до нього покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні не викликалось необхідністю.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає за можливе в даному конкретному випадку, застосувавши ст. 69 КК України, перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного у санкції ч. 2 ст. 406 того ж Кодексу, та призначити ОСОБА_2 арешт.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду Військово - Морських Сил

4

у х в а л и л а:

Вирок   військового   місцевого   суду   Миколаївського   гарнізону   від   9 листопада 2006 року відносно ОСОБА_2 змінити:

· виключити з вироку застосування до засудженого ОСОБА_2 покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні строком на 6 місяців,

· із застосуванням ст. ст. 69, 60 КК України, призначити ОСОБА_2  покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці.

В решті той же вирок залишити без зміни.

Суддя військового апеляційного суду

Військово - Морських Сил А.В. Купельський