АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження: 22-ц/790/2308/14 Головуючий 1 інстанції - Ольховський Є.Б. Справа № 642/9927/13-ц Доповідач - Ізмайлова Г.Н.

Категорія: право власності

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Ізмайлової Г.Н.

суддів - Коростійової В.І., Пшенічної Л.В.

при секретарі - Остапович Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 і Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на ухвалу Ленінського районного суду м.Харкова від 14 лютого 2014 року, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на ухвали Ленінського районного суду м.Харкова від 14 листопада 2013 року і 26 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», треті особи: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, Служба у справах дітей Ленінського району Департаменту труда та соціальної політики Харківської міської ради про визнання права на ? частину майна та визнання недійсним договору іпотеки,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2013 р. ОСОБА_1, в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до суду зі вказаним позовом.

Просив визнати право власності на ? частини квартири АДРЕСА_1 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя і визнати недійсним договір іпотеки вказаної квартири, укладений Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (далі ПАТ «ПроКредит Банк») з ОСОБА_4 в забезпечення виконання нею умов кредитного договору, посилаючись на порушення прав малолітньої доньки на житло, оскільки іпотечний договір було укладено без угоди органу опіки і піклування.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 14 листопада 2013 р. за заявою ОСОБА_1 вжито заходи забезпечення позову, заборонено ОСОБА_4 здійснювати будь-які дії, спрямовані на відчуження вказаної квартири, заборонено ПАТ «ПроКредит Банк» проводити будь-які дії, спрямовані на звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 17.05.2007 р. (з подальшими змінами та доповненнями від 02.10.2008 р.).

Ухвалою того ж суду від 26 грудня 2013 р. в забезпечення позову було заборонено ОСОБА_5, до якої перейшло право власності на спірну квартиру , або будь-яким іншим особам від її імені здійснювати дії спрямовані на відчуження (зміну власника) квартири, заборонено будь-які дії, спрямовані ОСОБА_5 або уповноваженими нею особами, а також Ленінському відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі ВДВС ХМУЮ) на виселення ОСОБА_1,ОСОБА_4, неповнолітньої ОСОБА_3 з квартири, заборонено ОСОБА_5 або будь-яким іншим особам від її імені здійснювати дії, спрямовані на реєстрацію будь-яких фізичних осіб у квартирі, накладено арешт на квартиру шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно вказаного майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження до набрання чинності судового рішення у справі.

ПАТ «ПроКредит Банк» звернулося до суду з заявою про часткове скасування вказаних ухвал та їх зміну, шляхом виключення з резолютивної частини ухвали від 14 листопада 2013 р. заборони ПАТ «ПроКредит Банк» здійснювати дії, спрямовані на звернення стягнення на спірну квартиру та виключення з тексту ухвали від 26 грудня 2013р. вимоги про заборону вчинення будь-яких дій Ленінським ВДВС ХМУЮ щодо виселення з квартири ОСОБА_4 та інших осіб, посилаючись на те, що рішенням 02 липня 2013 р. звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом надання іпотекодержателю ПАТ «ПроКредит Банк» права продажу предмета іпотеки будь-якій третій особі покупцю від власного імені, а також виселено ОСОБА_4 з квартири.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 14 лютого 2014 р. заяву ПАТ «ПроКредит Банк» задоволено частково.

Суд змінив ухвали від 14 листопада 2013 р. і від 26 грудня 2013 р., виключив з резолютивної частини ухвали від 14 листопада 2013 р. заборону ПАТ «ПроКредит Банк» здійснювати дії, спрямовані на звернення стягнення на квартиру та виключив з резолютивної частини ухвали від 26 грудня 2013 р. заборону Ленінському ВДВС ХМУЮ вчинення будь-яких дій щодо виселення ОСОБА_4 із спірної квартири.

В апеляційних скаргах:

- представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить ухвалу від 14 лютого 2014 р. скасувати і ПАТ «ПроКредит Банк» в задоволенні заяви відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права;

- ПАТ «ПроКредит Банк» просить ухвали від 14 листопада 2013 р. і 26 грудня 2013р. змінити, виключивши з них дані про заборону ПАТ «ПроКредит Банк» проводити будь-які дії, спрямовані на звернення стягнення на квартиру та про заборону Ленінському ВДВС ХМУЮ вчинення будь-яких дій по виселенню із вказаної квартири, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Апеляційні скарги задоволенню не підлягають виходячи з наступного:

Згідно ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В той же час, заборонивши ПАТ «ПроКредит Банк» здійснювати дії, спрямовані на звернення стягнення на спірну квартиру та Ленінському ВДВС ХМУЮ вчинення будь-яких дій по виселенню з квартири ОСОБА_1 та інших з квартири, суд фактично зупинив виконання рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 02 липня 2013 р., що набрало законної сили про звернення стягнення на вказану квартиру, як на предмет іпотеки та надання ПАТ «ПроКредит Банк» права продажу предмета іпотеки будь-якій третій особі покупцю від власного імені, а також виселення ОСОБА_6 з квартири.

На недопустимість забезпечення позову шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили, звернув увагу і Пленум Верховного Суду України в п.2 своєї постанови від 22.12.2006 р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Отже, ухвали від 14 листопада 2013 р. і від 26 грудня 2013 р. в частині зупинення виконання рішення суду від 02 липня 2013 р. постановлено з порушенням норм процесуального права, але судовою колегією вони не можуть бути скасовані в цій частині, оскільки ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 14 лютого 2014 р. заяву ПАТ «ПроКредит Банк» задоволено частково і виключено з ухвали від 14 листопада 2013 р. та від 26 листопада 2013 р. заборону вчинення ПАТ «ПроКредит Банк» і Ленінському ВДВС ХМУЮ вчинення дій направлених на виконання рішення суду.

З огляду на наведене судова колегія відхиляє апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу від 14 лютого 2014 р., якою суд виключив з ухвал від 14 листопада 2013 р. та від 26 грудня 2013 р. заходи забезпечення позову, що не відповідають вимогам закону і апеляційні скарги ПАТ «ПроКредит Банк» на ухвали від 14 листопада 2013 р. і 26 грудня 2013 р.

Керуючись ст.ст.209, 218 п.1 ч.1 ст.312, ст.ст. 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 - ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» - відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м.Харкова від 14 лютого 2014 р. залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий -

Судді -