УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19 грудня 2006 року                                                                              м.Одеса

УХВАЛА

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Короткова В.Д.

суддів - Комаровської Н.В.,Шейко Л.М.,

з участю секретаря - Таратіної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 27 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Кілійський виноробний завод" про встановлення факту належності частки в майні, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИЛА:

21 червня 2006 року позивачка, звернулася до суду з вищезазначеним позовом.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 27 червня 2006 року позовна заява залишена без руху в зв'язку з тим, що позивачка не сплатила судовий збір в передбаченому законом порядку та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На ухвалу суду позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить про її скасування, мотивуючи тим, що вона не відповідає вимогам закону.

Розглянувши матеріали справи, заслухав доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала - зміні з таких підстав.

Залишаючи без руху позов ОСОБА_1, суд виходив з того, що позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, оскільки позивачка не сплатила судовий збір в залежності від ціни позову, яка складає 196582,84 грн., в розмірі 1% - 1965,82 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи сумі 30 грн.

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивачка стверджує, що спір виник відносно майнового паю(частки), який належить їй після реорганізації орендного підприємства, тому за п. 1 "і" ст.З Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" вона повинна сплачувати судовий збір в розмірі 0,1 % ціни позову.

З таким ствердженням апелянта погодитись неможна тому, що воно не ґрунтується на вимогах закону та позовних матеріалах.

Справа №22-6151 /2006р.                          Головуючий у першій інстанції Бошков М.І.

Категорія У-6                                              Доповідач                               Коротков ВД.

Згідно Методики уточнення складу та вартості пайових фондів майна членів КСП, в тому числі реорганізованих, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 28.02.01р. № 177 майновий пай - це частка члена КСП в пайовому фонді в грошовій формі або у відсотках до розміру пайового фонду.

Поняття майнового паю також випливає із Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", та стосується виключно сільськогосподарських підприємств і не розповсюджується на будь-які інші підприємства, в тому числі орендні.

Із наданого судовій колегії Статуту орендного підприємства «Кілійський виноробний      завод»      вбачається,      що      завод      не      є      колективним : сільськогосподарським   підприємством,   тому   до   часток   в   його  майні   не застосовуються поняття майнового паю.

Таким чином, суд дійшов до правильного висновку про те, що позивачка повинна сплачувати судовий збір в розмірі 1% від ціни позову ( п.1 "а" ст.З Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"), а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів" від 21.12.05р. № 1258 повинна сплатити витрати в сумі 30 грн.

Разом з тим, суд помилково визначив розмір судового збору в сумії965,82 грн., оскільки за п.1 "а" ст. З Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" позивачі сплачують судовий збір з позовних заяв в розмірі 1% від ціни позову, але не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто не більше 1700 грн.

Оскільки суд, правильно встановивши обов'язок позивачки по сплаті судового збору в розмірі 1% ціни позову, неправильно визначив його розмір, ухвала підлягає зміні із зазначенням його; правильного розміру.

Враховуючи, що позивачка сплатила судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1,50 грн., решта суми судового збору складає 1649 грн., а витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи ІТЗ складають 28,50 грн.

Судова колегія вважає, що в даному випадку можливо змінити і строк залишення позову без руху до 30 грудня 2006 року.

Керуючись ст.ст.307 ч.2 п.З, 312 п.2, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 27 червня 2006 року змінити, вказавши в мотивувальній частині ухвали про необхідність сплати судового збору в розмірі 1649 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 28,50 грн.

В резолютивній частині ухвали змінити строк залишення позову без руху з "10 липня 2006 року" на " 30 грудня 2006 року".

В решті частині ухвалу залишити без зміни.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.