Справа № 22-Ц- 4404/2007                                Головуючий в 1 інстанції Коцюрба М. П.

Доповідач в 2 інстанції Березовенко Р.В,

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Яворського М. А.,

суддів                                     Березовенко Р.В., Оношко Г.М.,

при секретарі                        Гашицькому К.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво - Святошинького районного суду Київської області від 21 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Музичанської сільської ради, ОСОБА_1, третя особа - СТ "Голубий вогник" про визнання частково незаконним рішення сільської ради та Державного акту на право приватної власності на землю.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати частково недійсним рішення виконкому Музичанської сільської ради № 56 від 27 квітня 2001 року про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0, 1189 га, яка розташована в садовому товаристві "Голубий вогник" на території с. Неграші Києво -Святошинського району Київської області ОСОБА_1 в частині передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0, 055 га та визнати частково недійсним державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_1 виданий 15 листопад 2001 року на ім'я ОСОБА_1 Музичанською сільською радою на земельну ділянку площею 0, 1189 га, яка розташована в садовому товаристві "Голубий вогник" на території с. Неграші Києво - Святошинського району Київської області, в частині земельної ділянки площею 0, 055 га.

Свої вимоги обгрунтував тим, що у 1989 році його батько ОСОБА_3 був прийнятий в члени СТ "Голубий вогник", яке

2

знаходиться на території Музичанської сільської ради і йому була надана земельна ділянка площею 0, 055 га.

Рішенням виконкому Музичанської сільської ради від 02 червня 1997 року № 43 вказана земельна ділянка була передана ОСОБА_3 у приватну власність.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_3 не отримав.

Згідно протоколу СТ "Голубий вогник" від 29 травня 1999 року позивач був прийнятий в члени СТ "Голубий вогник" і за ним була закріплена земельна ділянка площею 0, 055 га.

На земельній ділянці побудований садовий будинок, встановлений паркан.

В травні 2007 року позивачу стало відомо, що його земельна ділянка була помилково включена в Державний акт на право приватної вланості на землю НОМЕР_1, виданий Музичанською сільською радою 15 листопада 2001 року на ім'я ОСОБА_1, в якому площа її земельної ділянки зазначена -0, 1189 га.

Акт погодження меж ОСОБА_1 позивач не підписував.

Позивач, вважає, що передачею ОСОБА_1 у приватну власність частини земельної ділянки, що належить йому, порушуються його права як користувача земельною ділянкою площею 0, 055 га в СТ "Голубий вогник". Враховуючи наведене просить задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Києво - Святошинького районного суду Київської області від 21 листопада 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано частково недійсним рішення Музичанської сільської ради від 27 квітня 2001 року в частині передачі ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0, 055 га в СТ "Голубий вогник" та Державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_1, виданий Музичанською сільською радою 15 листопада 2001 року на ім'я ОСОБА_1, в якому площа земельної ділянки становить 0, 1189 га.

 3

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його як незаконне, і просила ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтувала тим, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не встановила.

Судом першої інстанції встановлено, що у 1989 році батько позивача ОСОБА_3 був прийнятий в члени садового товариства 'Толубий вогник", яке знаходиться на території Музичанської сільської ради і йому була надана земельна ділянка площею 0, 055 га.

Рішенням виконкому Музичанської сільської ради від 02 червня 1997 року № 43 вказана земельна ділянка була передана ОСОБА_3 у приватну власність, який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, державний акт на право приватної власності на землю не отримав.

29 травня 1999 року, згідно протоколу СТ "Голубий вогник" позивач був прийнятий в члени СТ "Голубий вогник" і за ним була закріплена земельна ділянка площею 0, 055 га., на якій побудований садовий будинок, встановлений паркан.

В травні 2007 року позивачу стало відомо, що його земельна ділянка була помилково включена в Державний акт на право приватної вланості на землю НОМЕР_1, виданий Музичанською сільською радою 15 листопада 2001 року на ім'я ОСОБА_1, в якому площа її земельної ділянки зазначена -0, 1189 га., оскільки фактично їй належить земельна ділянка розміром 0, 055 га, відповідно до матеріалів справи. Акт погодження меж ОСОБА_1 позивач не підписував. Наведене також підтверджується показами відповідачки та її заявою ( а.с. 13).

Задовольняючи частково вимоги позивача суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до ст. ст. 58, 59 ЦПК України подані сторонами до суду докази мають бути належними та допустимими і вірно зробив свої висновки щодо стягнення з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в загальному розмірі 30876, 09  грн. ( 30000 грн. + 800 грн. + 31, 84 грн. +44, 25 грн. ), судових витрат в загальному розмірі 380  грн.  (350 грн.  +30 грн.  ), стягнення моральної шкоди в розмірі 2000 грн.  та стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1500  грн.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її

4

власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Стаття 152 ЗК України передбачає способи захисту прав на земельні ділянки, одним з яких є визнання прав та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Крім того держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За таких обставин, колегія суддів визнає рішення таким, що постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачає.

Апеляційна скарга висновків суду не спростовує і посилання на обставини, які б свідчили про незаконність постановленої ухвали не містить.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Києво - Святошинького районного суду Київської області від 21 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена до Верховного Суду України.