Єдиний унікальний номер 234/15689/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3325/2014

Головуючий у І інстанції Фоміна Ю.В.Єдиний унікальний номер 234/15689/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3325/14

Категорія 27Доповідач Барков В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 рокум. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Маширо О.П.,

суддів Баркова В.М.,

Зайцевої С.А.,

при секретарі Сачко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 04 березня 2014 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 04 березня 2014 року в задоволенні позовних вимог публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином телефонограмою (а.с. 112, 113), тому суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без їх участі без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису згідно із ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно із ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи позивача та заперечення представника відповідача, правильно застосував норми матеріального права і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Цей висновок суду є обґрунтованим і підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

В рішенні суду ці докази наведені і відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України їм надана належна правова оцінка.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 вересня 2004 року між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та відповідачем було укладено договір № SAMDN03000001221212, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 6630 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Зазначені умови викладені у договорі про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти (а.с. 10-11), відповідач був ознайомлений з усіма суттєвими умовами договору, про що свідчить його підпис.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором у нього утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 31 жовтня 2013 року становила 20 602 грн. 25 коп., з них: заборгованість за кредитом 6 393 грн. 51 коп., заборгованість по процентах за користування кредитом 14 208 грн. 74 коп.

Відповідно до ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно Умов та правил надання банківських послуг, наданих позивачем, мінімальний обов'язковий платіж це розмір боргових зобов'язань позичальника, які щомісячно підлягають сплаті позичальником на протязі строку дії картки.

Відповідно до п. 3.1.1 Правил користування платіжною карткою (далі - Правила) строк дії картки вказується на лицевій стороні картки (місяць і рік). Картка дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця.

Пунктом 3.1.3 Правил встановлено, що після закінчення строку дії відповідна картка продовжується Банком на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії картки) не надійшла письмова заява держателя картки щодо закриття карткового рахунку, а також а умови наявності грошових коштів на картковому рахунку для оплати послуг з виконання операцій по картковому рахунку, та при дотриманні інших умов продовження, передбачених договором.

Зі змісту п. 5.4 Правил вбачається, що строк погашення кредиту у повному обсязі здійснюється не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці у полі «місяць».

Відповідно до п. 9.4 Умов обслуговування вбачається, що у разі наявності перевитрати платіжного ліміту по картці та непогашення його клієнтом на протязі шести місяців, картка закривається.

Відповідно до змісту позовних вимог відповідач отримав кредит 6 630 грн. з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивачем не надано суду доказів тому, що ОСОБА_2 не продовжувався строк дії картки та нова картка йому не видавалась.

Відповідно до положень статті 257 та частини 3 статті 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, що було зроблено представником відповідача в судових дебатах під час розгляду справи судом першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що у позивача виникло право вимагати повернення кредиту згідно умов договору 29 вересня 2006 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду із відповідним позовом про захист свого порушеного права лише 28 листопада 2013 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 у зв'язку зі спливом строку позовної давності, який просив у судовому засіданні про його застосування (а.с. 64).

Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції не дає підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - відхилити.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 04 березня 2014 року - залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді