ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 року Справа № 5019/2862/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я.,

суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.,

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток"

на ухвалу господарського суду Рівненської області від 03.12.2012 року

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року

у справі№5019/2862/11 господарського суду Рівненської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард"

доЗакритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод"

за участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" - Губар В.Є., дов. б/н від 01.08.2013 року; від Закритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" - Воронюк К.Ю., дов. № 56 від 18.04.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 30.12.2011 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами Форвард" (далі - ТОВ "Компанія з управління активами Форвард"), як керуючого активами Закритого недиверсифікованого венчурного пайового фонду "Лідер", порушено провадження у справі № 5019/2862/11 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" (далі - ЗАТ "Рівненський ливарний завод") відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 03.12.2012 року у справі № 5019/2862/11 (суддя - Музика М.В.) затверджено реєстр вимог кредиторів боржника ЗАТ "Рівненський ливарний завод" в сумі грошових вимог кредиторів 69 550 647,54 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року у справі № 5019/2862/11 (головуючий суддя - Тимошенко О.М., суддя - Коломис В.В., суддя - Мамченко Ю.А.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" (далі - ТОВ "Фірма "Восток") від 07.12.2012 року № 166 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 03.12.2012 року у справі № 5019/2862/11 залишено без змін.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Рівненської області від 03.12.2012 року та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року у справі № 5019/2862/11, ТОВ "Фірма "Восток" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 03.12.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року у справі № 5019/2862/11 та направити справу на подальший розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ "Фірма "Восток" посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 14, 15 Закону про банкрутство, ст. ст. 204, 215, 220, 759, 793 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Також, скаржник вказує на те, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції безпідставно збільшено розмір кредиторських вимог до боржника, що в свою чергу впливає на право ТОВ "Фірма "Восток" щодо переважного задоволення власних вимог за рахунок майна боржника.

ТОВ "Компанія з управління активами Форвард" подало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу ТОВ "Фірма "Восток", в якому також просить її задовольнити, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 03.12.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року у справі № 5019/2862/11 - скасувати, з направленням справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Арбітражний керуючий ЗАТ "Рівненський ливарний завод" Мельник І.А. подала до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу ТОВ "Фірма "Восток", в якому просить її задовольнити, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 03.12.2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів" (далі - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів") подало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу ТОВ "Фірма "Восток", в якому просить її задовольнити частково, та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону про банкрутство.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України та іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі № 5019/2862/11 про банкрутство ЗАТ "Рівненський ливарний завод" порушено ухвалою господарського суду Рівненської області від 30.12.2011 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.04.2012 року у справі № 5019/2862/11 введено процедуру розпорядження майном боржника ЗАТ "Рівненський ливарний завод" терміном на 6 місяців та призначено розпорядником майна.

У відповідності до вимог ухвали господарського суду Рівненської області від 17.04.2012 року розпорядником майна подано суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника ЗАТ "Рівненський ливарний завод" та уточнений реєстр вимог кредиторів від 24.10.2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки обґрунтованості грошових вимог кредиторів боржника ЗАТ "Рівненський ливарний завод", суд першої інстанції виніс ухвалу від 03.12.2012 року у справі № 5019/2862/11, згідно якої до реєстру вимог кредиторів включено вимоги наступних заявників:

- ТОВ "Балкер". Сума вимог 313 351,20 грн., в.т.ч основний борг 312 278,20 грн. (4 черга вимог); судові витрати 1073,00 грн. (1 черга вимог).

- ТОВ "Укрєвросвіт". Сума вимог 84 233,00 грн., основний борг 83 160,00 грн. (4 черга вимог), судові витрати 1113,00 грн.(1 черга вимог).

- ТОВ "Метконсалт". Сума заявлених вимог 149 253,00 грн., в.т.ч. основний борг 148 180,00 грн. (4 черга вимог); судові витрати 1073,00 грн.(1 черга вимог).

- ТОВ "Концерн Титан-Юг". Сума вимог 177 681,47 грн. основний борг 176 608,47 грн. (4 черга вимог); судові витрати 1073,00 грн. (1 черга вимог).

- УПФУ в Рівненському р-ні Рівненської області. Сума вимог (основний борг) 1 419 336,68 грн. (2 черга вимог).

- ПАТ "Запорізький автомобілебудівний завод". Сума вимог 190 689,70 грн., основний борг 189 616,7 грн. (4 черга вимог); судові витрати 1073,00 грн.(1 черга вимог).

- ДПІ у Рівненському р-ні Рівненської області ДПС. Сума вимог (основний борг) 134 444,46 грн. (3 черга вимог).

- ПАТ "Укрвторчормет". Сума заявлених вимог 800 408,49 грн. основний борг 794 120,29 (4 черга вимог); пеня, штраф 5154,20 грн. (6 черга вимог); судові витрати 1134,00 грн.(1 черга вимог).

- ТОВ "Фірма "Восток". Сума заявлених вимог 12 096 881,80 грн. основний борг 12 095 808,80 грн. (4 черга вимог); судові витрати 1073,00 грн. (1 черга вимог).

- Заборгованість по заробітній платі становить 93 769,84 грн. (2 черга вимог).

- ПП "Навантажувач - Сервіс". Сума вимог 80 924,71 грн., основний борг 79 851,71 грн. (4 черга вимог ); судові витрати 1073,00 грн. (1 черга вимог).

- ПАТ "АЕС Рівнеобленерго". Сума вимог 1 447 099,13 грн. основний борг 1 446 026,13 грн. (4 черга вимог); судові витрати 1073,00 грн. (1 черга вимог).

- Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал". Сума вимог 183 709,81 грн., основний борг 169 626,87 грн. (4 черга вимог); штраф, пеня 13009,94 грн. (6 черга вимог); судові витрати 1134,00 грн. (1 черга вимог).

- ПП "Галичторг". Сума вимог 158 073,00 грн., в.т.ч основний борг 157 000,00 грн. (4 черга вимог); судові витрати 1094,00 грн. (1 черга вимог).

- ПП "Наукове промислово - комерційне об'єднання "Тата". Сума вимог 11696,00 грн., в.т.ч основний борг 10623,00 грн. (4 черга вимог), судові витрати 1073,00 грн. (перша черга вимог).

- ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів". Сума вимог 41 959 294,12 грн. в.т.ч. основний борг 41 958 221,12 (4 черга вимог); судові витрати 1073,00 грн. (1 черга вимог).

- ТОВ "Компанія з управління активами "Форвард", як керуючий активами закритого недиверсифікованого венчурного пайового фонду "Лідер" Сума вимог 10 249 801,13 грн. в.т.ч. основний борг 10 248 728,13грн. (4 черга вимог), судові витрати 1073,00 грн. (1 черга вимог).

Як вбачається з матеріалів справи, кредитор ТОВ "Фірма "Восток" оскаржило ухвалу господарського суду Рівненської області від 03.12.2012 року у справі № 5019/2862/11 про затвердження реєстру вимог кредиторів боржника ЗАТ "Рівненський ливарний завод" до суду апеляційної інстанції, зокрема в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів вимог ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів".

Суд апеляційної інстанції, переглянувши вказану ухвалу, погодився з висновками суду першої інстанції в цій частині та залишив оскаржувану ухвалу без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів вимог ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" винесені без всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та без дослідження та належної оцінки всіх доказів у даній справі.

Відповідно до п. 15 ст. 11 Закону про банкрутство після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі ст. 14 цього Закону.

Виходячи з положень ст. ст. 14, 15 Закону про банкрутство, правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає суд, незалежно від того чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом. В силу положень ст. 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" звернувся до господарського суду першої інстанції з заявою щодо включення до реєстру вимог кредиторів грошових зобов'язань в сумі 42 076 809,53 грн., з яких: основний борг - 42 075 736,53 грн.; судові витрати - 1073,00грн.

В підтвердження своїх вимог ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" посилалося на договір оренди нежитлової будівлі овочесховища № О-РЗТА-РЛЗ-5 від 30.09.2011 року, договір оренди основних засобів № О-ВІК-РЗТА-РЛЗ від 05.06.2007 року з додатковими угодами, договір оренди нежитлового приміщення Залу зборів ВАТ "РЗТА" № О-РЗТА-РЛЗ-10 від 30.09.2011 року, договір оренди нежитлового приміщення КВУ з прибудовою ВАТ "РЗТА" № О-РЗТА-РЛЗ-9 від 30.09.2011 року, договір оренди нежитлового приміщення механічного цеху ВАТ "РЗТА" № О-РЗТА-РЛЗ-8 від 30.09.2011 року, договір оренди площі метало-модульного цеху №12 від 05.06.2007 року з додатковими угодами, додаткову угоду до договору оренди №12 від 05.06.2007 року від 30.09.2011 року з актом приймання-передачі, договір оренди нежитлового приміщення будівля Градирні ВАТ "РЗТА"№ О-РЗТА-РЛЗ-7 від 30.09.2011 року, договір оренди нежитлового приміщення корпусу №7 ВАТ "РЗТА" № О-РЗТА-РЛЗ-6 від 30.09.2011 року, договір оренди закритої стоянки для електрокар № О-Е-РЗТА-РЛЗ-2 від 05.06.2007 року з додатковими угодами, договір оренди площі будівлі інженерно-лабораторного корпусу ВАТ "РЗТА" від 05.06.2007 року з додатковими угодами, додаткову угоду до договору оренди площі ІЛК від 30.09.2011 року, рішення господарського суду Рівненської області № 14/166 від 20.01.2011 року.

Обґрунтовуючи правову природу та розмір збитків в сумі 39 089 700,00 грн., ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" вказувало, що ці збитки були завдані йому боржником внаслідок неналежної експлуатації нерухомого майна - корпусу ливарного цеху.

Розглянувши вказані вимоги, суд першої інстанції частково задовольнив заяву ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" та дійшов висновку, що із суми заявлених вимог до боржника в розмірі 42 076 809,53 грн., кредитором підтверджено суму вимог на 41 959 294,12 грн., за винятком 117 515,41 грн. боргу, щодо якого кредитором не надано підтверджуючих документів. Таким чином, до реєстру вимог включено вимоги ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" до боржника в сумі 41 959 294,12 грн. в т.ч. основний борг 41 958 221,12 (4 черга вимог); судові витрати 1073,00 грн. (1 черга вимог).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуючи ухвалу господарського суду Рівненської області від 03.12.2012 року у справі № 5019/2862/11 про затвердження реєстру вимог кредиторів боржника ЗАТ "Рівненський ливарний завод" до суду апеляційної інстанції, зокрема в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів вимог ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", скаржник ТОВ "Фірма "Восток" посилалося на відсутність доказів в підтвердження виникнення збитків в сумі 39 089 700,00 грн. до порушення провадження у даній справі, що ставить під сумнів віднесення останніх до конкурсних вимог кредиторів.

Відхиляючи вказані доводи скаржника, суд апеляційної інстанції вказав на те, що в підтвердження заявлених вимог ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" було надано Акт обстеження технічного стану приміщення ливарного цеху, підписаний спільною комісією станом на 26.05.2011 року. Зазначеним актом встановлено значні руйнування приміщення, внаслідок чого ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" було направлено ЗАТ "Рівненський ливарний завод" лист-вимогу від 30.05.2011 року про приведення приміщення в належний стан та здійснення його передачі до 30.09.2011 року. Однак, в порушення зазначеного боржником не було вчинено жодних дій по виконанню вимоги.

При цьому, обмежившись встановленням наведених обставини, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що право вимоги від ЗАТ "Рівненський ливарний завод" повернення завданої майнової шкоди в порядку ст. 1166 ЦК України у ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" виникло з 30.09.2011 року, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство (30.12.2011 року), а отже такі вимоги кредитора є конкурсними.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції не може погодись з висновками місцевого та апеляційного господарських судів в частині визнання вимог ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" у сумі 39 089 700,00 грн. як конкурсних, та вважає такі висновки передчасними, з огляду на наступне.

За визначенням ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи вказані норми, до реєстру вимог кредиторів ЗАТ "Рівненський ливарний завод" повинні включатися вимоги конкурсних кредиторів, які виникли до 30.12.2011 року (дати порушення у справі № 5019/2862/11).

Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи правову природу та розмір збитків у сумі 39089700,00 грн., ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" вказувало, що ці збитки були завдані йому боржником внаслідок неналежної експлуатації нерухомого майна - корпусу ливарного цеху.

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, розглядаючи грошові вимоги ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" у сумі 39 089 700,00 грн. у цій справі, господарські суди попередніх інстанцій достовірно не встановили, з якого саме моменту у кредитора виникло право вимоги на відшкодування збитків.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що розмір збитків та обов'язок їх відшкодування було встановлено лише під час розгляду справи № 5019/1734/11 на підставі судового рішення від 14.05.2012 року, тобто після порушення даної справи про банкрутство.

Відповідно до п. 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 року рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні, зокрема, яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржені судові акти таким вимогам не відповідають. Як суд першої інстанції, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 1117 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню в оскаржуваній частині з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, усім доводам сторін надати належну правову оцінку, і в залежності від встановленого вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому, на думку колегії суддів Вищого господарського суду України, господарському суду також слід надати більш повну правову оцінку доводам скаржника щодо неправомірності включення до реєстру вимог кредиторів вимог ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", що виникли внаслідок неналежного виконання боржником договорів оренди.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 03.12.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року у справі № 5019/2862/11 в частині визнання кредиторських вимог Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" скасувати.

Справу № 5019/2862/11 в частині розгляду кредиторських вимог Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" направити до господарського суду Рівненської області на новий розгляд в іншому складі суду.

Головуючий: Погребняк В.Я.

Судді: Міщенко П.К.

Поліщук В.Ю.